БУТТЯ 15

1А після того, про що йшла мова, було до Аврама у видінні Господнє слово, що промовляло: Не бійся, Авраме, Я обороняю тебе. Твоя винагорода буде дуже велика. 2Відказує Аврам: Владико, що мені даси? Адже я відходжу бездітним. А син Масека, який народився в моєму домі, він — із Дамаска, Елієзер. 3. Оскільки Ти не дав мені нащадків, — сказав Аврам, — то той, хто народився в моєму домі, — після мене стане спадкоємцем. 4. І тут же був до нього Божий голос, що промовляв: Не цей успадкує по тобі, а той, хто вийде з твого лона, — він стане твоїм спадкоємцем. 5. І вивів його надвір, і сказав йому: Поглянь на небо й порахуй зірки, — якщо зможеш їх порахувати. І продовжив: Таким буде твоє потомство.

6. І повірив Аврам Богові — і це зараховано йому за праведність. 7Господь сказав йому: Я — Бог, Який вивів тебе з країни халдейців, щоб дати тобі цю землю в спадщину. 8Той же сказав: Владико Господи, як довідаюся, що успадкую її? 9А Господь сказав йому: Візьми Мені трилітню ялівку, трилітню козу, трилітнього барана, горлицю і голуба. 10Узяв він усе це для Нього, розсік навпіл і поклав кожну частину напроти іншої її половини, а птахів не порозсікав. 11На ті розсічені частини позліталися птахи, тож Аврам сів біля них.

12При заході сонця на Аврама напав глибокий сон; і ось, на нього находить темний великий страх. 13. І було сказано Аврамові: Тож неодмінно знай, що твої нащадки будуть чужинцями — житимуть не на власній землі; їх зроблять рабами, заподіють їм зло і гнобитимуть їх чотириста років. 14Та над народом, якому будуть рабами, Я здійсню суд. І після того вони прийдуть сюди з великим майном. 15Ти ж відійдеш до своїх предків з миром, — будеш похований у глибокій старості. 16А четверте покоління повернеться сюди, бо сьогодні ще не наповнилася міра беззаконня аморейців. 17Коли заходило сонце, з’явилося полум’я; і ось: піч, що диміла, і вогненні спалахи пройшли між тими розсіченими частинами.

18У той день Господь уклав з Аврамом завіт, промовляючи: Твоїм нащадкам дам оцю землю: від Єгипетської ріки — до великої ріки, ріки Євфрат; — 19кенейців, кенезейців, кедмонейців, 20хетів, ферезейців, рафаїнців, 21аморейців, ханаанців, евейців, ґерґесейців і євусейців.

ІСАЇ 33

1Горе тим, хто спричиняє вам страждання, та ніхто вас не робить страждальцями, і зрадник вас не зраджує. Підуть геть ті, хто зневажає, і передані будуть, і змаліють, як міль на одязі. 2Господи, помилуй нас, бо на Тебе ми поклали надію. Насіння неслухняних стало загибеллю, а наше спасіння — в час смутку. 3Через голос Твого страху народи жахнулися від Твого страху, і народи були розсіяні. 4А тепер зберуться ваші полонені, від малого до великого. Так, наче хто збирає сарану, так насміються з вас. 5Святий Бог, Котрий живе на висотах, Сіон наповнився судом і праведністю. 6. За законом передані будуть, наше спасіння в скарбах, там мудрість, умілість і побожність до Господа. Це — скарби праведності. 7А ось від вашого страху вони злякаються. Ті, кого ви боялися, боятимуться вас. Адже будуть послані посланці, які просять миру, які гірко плачуть, просячи миру. 8Бо їхні дороги будуть спустошені. Спинився страх народів, і їхній завіт забирається, і не вважатимете їх за людей.

9. Заплакала земля, засоромився Ліван, Сарон став мочаром. Явною буде Галілея і Кармил. 10Тепер підіймуся, — говорить Господь, — тепер прославлюся, тепер звеличуся. 11Тепер побачите, тепер почуєте. Марна буде сила їхнього духу, вогонь вас пожирає. 12. І народи будуть спалені, як терня спустошене і спалене в полі. 13Почують ті, хто далеко, те, що Я зробив, пізнають Мою силу ті, які наближаються. 14Відійшли ті беззаконні, які в Сіоні, тремтіння охопить безбожних. Хто вам сповістить, що горить вогонь? Хто вам сповістить вічне місце?

15Хто ходить у праведності, хто говорить про правильну дорогу, хто ненавидить беззаконня та неправедність і відвертає руки від дарів, хто закриває вуха, щоб не почути суду крові, хто примружує очі, щоб не побачити беззаконня, 16той житиме у високій печері на міцній скелі. Йому дасться хліб, і його вода — певна. 17Побачите царя зі славою, і ваші очі побачать землю здалека. 18Ваша душа навчиться страху. Де є писарі? Де є радники? Де є той, хто рахує тих, які виховуються, 19малий і великий народ? З яким не радилися, і не знав народ з глибоким голосом, щоб не чув осоружний народ, і немає розуму в того, хто слухає.

20. Ось місто Сіон, наше спасіння! Твої очі побачать Єрусалим, багате місто, намети, які не захитаються, і не зрушаться кілки його намету на вічні часи, і його шнури не порвуться. 21Бо для вас — велике Ім’я Господа. Місце для вас буде, ріки широкі та розлогі рови. Ти не підеш цією дорогою, і не піде корабель, що пливе. 22Адже мій Бог — великий, мене Господь не мине. Суддя наш — Господь, володар наш — Господь, цар наш — Господь, Він нас врятує! 23Порвалися твої шнури, бо не мали сили. Твоя щогла похилилася, — вона не розпустить вітрил. Не підніме знак, аж доки не буде віддана на грабунок. Тому численні кульгаві грабуватимуть. 24. І не скаже народ, який між ними живе: Я знесилююсь! Бо їм прощено гріх.

ПСАЛМІВ 112

1Алилуя. Хваліть, слуги, Господа, хваліть Господнє Ім’я!

2Нехай буде Ім’я Господнє благословенне — віднині й довіку!

3Від сходу сонця і до заходу хваліть Ім’я Господнє.

4Господь високо — над усіма народами, Його слава — понад небеса.

5Хто такий, як Господь, Бог наш, Який живе на висотах,

6і споглядає на понижене на небі й на землі?

7Він підіймає бідного із землі й підводить убогого з гноїща,

8аби посадити його з правителями — з князями Свого народу.

9Це Він поселяє бездітну в домі, — як матір дітей, яка радіє.