ПСАЛМІВ 52

1 На закінчення. Про маелет. Повчання Давида.

2 Сказав безумний у своєму серці: Нема Бога. Вони піддалися розтлінню і зробилися огидними в беззаконнях, нема нікого, хто чинить добро.

3 Бог поглянув з неба на людських синів, щоби побачити, чи є розумний, чи є такий, хто шукає Бога.

4 Усі відвернулися, враз стали непридатними, нема такого, хто чинить добро, немає ні одного.

5 Невже не зрозуміють усі, які чинять беззаконня? Ті, хто поїдає мій народ, — наче хліб їдять, — Бога вони не прикликали.

6 Вони будуть охоплені страхом там, де страху нема, адже Бог розсіяв кості тих, які догоджають людям. Вони засоромлені, оскільки Бог погордував ними.

7 Хто пошле Ізраїлеві спасіння із Сіону? Радітиме Яків і втішатиметься Ізраїль, коли Господь поверне з полону Свій народ.

ДІЇ 24

Звинувачення перед Феліксом

1 А через п’ять днів прибув первосвященик Ананій зі старшими та якимсь промовцем Тертилом, котрі скаржилися намісникові на Павла.

2 Коли його закликали, Тертил почав звинувачувати, кажучи: Маємо тривалий мир — завдяки тобі, і завдяки твоїй дбайливості цей народ має добробут;

3 це ми, преславний Феліксе, завжди й усюди зі щирою вдячністю визнаємо.

4 Але щоби довго тебе не турбувати, прошу тебе з властивою тобі доброзичливістю коротко вислухати нас.

5 Бо знайшовши цього згубного чоловіка, який провокує колотнечу між усіма юдеями в цілому світі, який є провідником назорейської єресі

6 та намагався збезчестити храм, ми схопили його [й хотіли судити за нашим Законом.

7 А тисяцький Лисій, надійшовши з великою силою, вирвав його з наших рук, наказавши його обвинувачам з’явитися до тебе].

8 Від нього зможеш сам, розпитавши, про все це довідатися, у чому ми його звинувачуємо.

9 Приєдналися і юдеї, стверджуючи, що так воно і є.

Захист Павла

10 А Павло, коли намісник дав йому знак говорити, відповів: Знаючи, що ти багато років є суддею цього народу, відважно себе захищатиму,

11 бо ти можеш довідатися, що не більше дванадцяти днів, як я прийшов у Єрусалим поклонитися.

12 І ні в храмі, ні в синагогах, ні в місті не знайшли мене, щоб я з кимсь сперечався або зчиняв колотнечу між людьми;

13 не можуть вони довести тобі й того, у чому тепер мене звинувачують.

14 Визнаю перед тобою, що згідно із цим напрямом вчення, який вони звуть єрессю, я служу Богові батьків, вірячи в усе, що написано в Законі та в Пророків.

15 І маю в Бозі надію на те, чого вони й самі очікують: що має бути воскресіння [мертвих] — праведних і неправедних.

16 І я пильно дбаю про те, щоби завжди мати незаплямовану совість перед Богом і людьми.

17 А по багатьох роках прийшов я, щоби принести моєму народові милостиню та пожертвування.

18 При цьому знайшли мене очищеного в храмі, а не з юрбою і не із заколотом.

19 Деяким же юдеям з Азії належало б перед тобою стати й говорити, коли мають щось проти мене.

20Або хай вони самі скажуть, яку неправду знайшли [в мене], коли я стояв перед синедріоном;

21 хіба що цей єдиний вислів, який я вигукнув, стоячи між ними: Сьогодні ви мене судите за воскресіння мертвих!

Дворічне ув’язнення

22 [Почувши це], Фелікс, дуже добре обізнаний із цим напрямом учення, відклав їхню справу, кажучи: Коли тисяцький Лисій прийде, розсуджу вас!

23 І він наказав сотникові охороняти його, але дати полегшення і нікому з близьких не забороняти йому прислуговувати [чи приходити] до нього.

24 А через декілька днів прийшов Фелікс зі своєю дружиною Друзилою, яка була юдейкою, покликав Павла, щоби почути від нього про віру в Ісуса Христа.

25 Коли він говорив про праведність, стриманість та майбутній суд, Фелікс, перелякавшись, відповів: Тепер досить, іди, а відповідного часу я покличу тебе!

26 Водночас він сподівався, що Павло дасть йому грошей, [щоб він його відпустив]. Тому й часто його викликав та розмовляв з ним.

27 Коли минуло два роки, на зміну Феліксові прибув його наступник Порцій Фест. Та Фелікс, бажаючи догодити юдеям, залишив Павла ув’язненим.

ЛЕВИТ 14

1 Господь промовив до Мойсея, кажучи:

2 Ось закон про прокаженого. Того дня, якого він очиститься, нехай він буде приведений до священика.

3 А священик нехай вийде за табір, і нехай священик учинить огляд; і ось — якщо ураження проказою в прокаженого оздоровлюється,

4 то нехай священик звелить, — і для того, хто очистився, візьмуть дві живі чисті пташки, кедрове дерево, багряну пряжу та гісоп.

5 Нехай священик звелить, — і одну пташку заріжуть до глиняної посудини, над джерельною водою.

6 Тоді він візьме живу пташку, — її та кедрове дерево, багряну пряжу та гісоп, — вмочить їх та живу пташку в кров пташки, зарізаної над джерельною водою,

7 і сім разів обкропить очищеного від прокази, — і той буде чистий. А живу пташку відпустить у поле.

8 А очищений нехай випере свій одяг, поголить усе своє волосся та помиється у воді — і буде чистий. І після цього ввійде до табору та сім днів перебуватиме поза своїм домом.

9 І буде, — сьомого дня нехай він ще раз поголить усе своє волосся: свою голову, бороду і брови, — нехай поголить усе своє волосся; і нехай випере одяг та помиє водою своє тіло — і буде чистий.

10 А восьмого дня нехай візьме двох однолітніх ягнят без вади, одну однолітню вівцю без вади, три десятих частини ефи питльованого борошна для [хлібної] жертви, замішеного на олії, і один лог олії;

11 і священик, який очищує, поставить людину, яка очищується, та ці дари перед Господом, біля входу в намет свідчення.

12 Священик візьме одне ягня і принесе його в [жертву за] переступ разом із логом олії, і відлучить це як [жертву] відлучення перед Господом.

13 І нехай заріжуть ягня на місці, де ріжуть жертви всепалення та [жертви] за гріх, — на святому місці. Бо [жертва] за гріх, як і [жертва за] переступ, є для священика. Це є святе святих.

14 Відтак священик візьме крові [жертви за] переступ й нанесе її священик на мочку правого вуха того, хто очищується, на кінчик правої руки й на кінчик правої ноги.

15 Далі священик, узявши з лога олії, наллє на свою власну ліву руку,

16 вмочить палець правої руки в олію, що на лівій руці, та сім разів покропить пальцем перед Господом.

17 Олію ж, яка залишиться на руці, нехай священик нанесе на мочку правого вуха того, хто очищується, на кінчик правої руки й на кінчик правої ноги — на місце крові [жертви за] переступ.

18 Олію ж, яка залишиться на руці священика, нехай священик виллє на голову очищеного і нехай звершить священик за нього викуплення перед Господом.

19 Відтак нехай священик принесе [жертву] за гріх і нехай звершить священик викуплення за того, хто очищається, від його гріха. Після цього нехай священик заріже жертву всепалення;

20 і нехай священик піднесе всепалення та [хлібну] жертву на жертовник перед Господом. Так священик звершить за нього викуплення, і він буде очищений.

21 Якщо ж він був би бідний, і його рука не знаходила б цього, то нехай візьме одне ягня за те, чим допустився переступу, на [жертву] відділення, щоб звершити за нього викуплення; десяту частину ефи питльованого борошна, замішеного на олії, на [хлібну] жертву; один лог олії

22 та дві горлиці або двох голубенят, які його рука знайде, — і одне буде [на жертву] за гріх, а друге — на всепалення.

23 І восьмого дня нехай принесе їх для свого очищення до священика, до входу в намет свідчення, перед Господом.

24 І нехай священик, взявши ягня [жертви за] переступ та лог олії, покладе їх як [жертву] покладання перед Господом.

25 Тоді нехай він заріже ягня [жертви за] переступ. І візьме священик крові [жертви за] переступ, і нанесе на мочку правого вуха того, хто очищується, на кінчик правої руки й на кінчик правої ноги.

26 Відтак нехай священик наллє на свою власну ліву руку олії

27 і пальцем правої руки нехай священик покропить сім разів перед Господом олією, що на його лівій руці.

28 І нехай священик нанесе олії, що на його руці, на мочку правого вуха того, хто очищується, на кінчик його правої руки й на кінчик його правої ноги — на місце крові [жертви за] переступ.

29 А те, що залишиться з олії, що на руці священика, нехай священик виллє на голову очищеного, і нехай священик звершить за нього викуплення перед Господом.

30 Відтак нехай він принесе одну з горлиць чи одне з голубенят — відповідно до того, що знайшла його рука:

31 одне — [на жертву] за гріх, а друге — на всепалення, разом з [хлібною] жертвою. Так священик звершить за того, хто очищується, викуплення перед Господом.

32 Такий закон про того, у кого є ураження проказою, і того, хто не знаходить рукою необхідного для свого очищення.

33 Господь промовив до Мойсея та Аарона, кажучи:

34 Як увійдете в землю ханаанців, яку Я даю вам у власність, і Я пошлю вам ураження проказою в домах землі вашої власності,

35 то нехай той, чиїм є дім, прийде та сповістить священикові, кажучи: Щось схоже на ураження появилося в моєму домі.

36 І перед тим, як священик, увійшовши, огляне ураження, нехай священик звелить повиносити з дому речі, — і те, що було б у домі, не стане нечистим. Після цього нехай священик увійде, щоб обстежити дім,

37 і якщо побачить, що ураження на стінах дому — зеленуваті або червонуваті заглиблення, і їхній вигляд — глибший від поверхні стін,

38 то нехай священик вийде з дому до входу дому й нехай священик ізолює той дім на сім днів.

39 Сьомого дня нехай священик повернеться і знову огляне дім. І ось — якщо ураження поширилося по стінах дому,

40 то нехай священик звелить, — і нехай камені, на яких є ураження, виймуть і викинуть їх на нечисте місце поза містом,

41 а дім нехай обшкребуть зсередини довкола і висиплють тиньк на нечисте місце поза містом.

42 Тоді нехай візьмуть інші обшкрябані камені й поставлять замість тих каменів, і нехай візьмуть інший тиньк та обтинькують дім.

43 Якщо ж після того, як камені вийнято, і як дім обшкрябано та обтиньковано, ураження повернеться знову і з’явиться в тому домі,

44 то нехай священик прийде і вчинить огляд, — і якщо ураження поширюється по домі, то це є злоякісна проказа в домі, він — нечистий.

45 Нехай той дім розвалять, а дерево з нього, каміння з нього та весь тиньк нехай винесуть на нечисте місце поза містом.

46 Хто ввійде до того дому впродовж усього часу, коли він ізольований, буде нечистим до вечора.

47 А хто спатиме в тому домі, нехай випере свій одяг, — і буде нечистим до вечора; і хто їстиме в тому домі, нехай випере свій одяг, — і буде нечистим до вечора.

48 Якщо ж священик, прийшовши, увійде і побачить, що після того, як дім був обтинькований, ураження зовсім не поширюється по домі, то нехай священик оголосить той дім чистим, бо ураження пройшло.

49 Нехай він візьме дві живі чисті пташки, кедрове дерево, багряну пряжу та гісоп, щоб очистити той дім,

50 і нехай заріже одну пташку до глиняної посудини, над джерельною водою;

51 тоді нехай візьме кедрове дерево, багряну пряжу, гісоп та живу пташку, вмочить їх у кров пташки, зарізаної над джерельною водою, і сім разів обкропить ними дім,

52 і очистить той дім кров’ю пташки, джерельною водою, живою пташкою, кедровим деревом, гісопом та багряною пряжею.

53 А живу пташку нехай відпустить поза містом у поле. Так він звершить за дім викуплення, — і він буде чистий.

54 Такий закон про будь-яке ураження проказою, про парші,

55 про проказу на одязі та в домі,

56 про рубець, про пляму та про блискуче місце,

57 щоби вказати, коли вони нечисті й коли стають чисті. Такий закон про проказу.

ЛЕВИТ 15

1 Господь промовив до Мойсея та Аарона, кажучи:

2 Промов до ізраїльських синів та скажи їм: Якщо в якогось чоловіка буде виділення з його тіла, то його виділення є нечисте.

3 І ось закон про його нечистоту, коли він виділяє сім’я зі свого тіла, з виділення, чи коли його тіло закупорилося через виділення, — це є його нечистота в ньому; усі дні виділення його тіла, чи коли його тіло закупорилося через виділення, — це є його нечистота.

4 Кожне ліжко, на яке ляже той, хто має виділення сімені, буде нечистим, і кожна річ, на яку сяде той, хто має виділення сімені, буде нечиста.

5 Людина, яка доторкнеться до його ліжка, нехай випере свій одяг та помиється водою, — і буде нечистою до вечора.

6 І хто сидітиме на речі, на якій сидів той, хто має виділення сімені, нехай випере свій одяг та помиється водою, — і буде нечистим до вечора.

7 І хто доторкнеться до тіла того, хто має виділення сімені, нехай випере одяг та помиється водою, — і буде нечистим до вечора.

8 А якщо той, хто має виділення сімені, плюне на чистого, то нехай той також випере одяг та помиється водою, — і буде нечистим до вечора.

9 Кожне осляче сідло, на яке сяде той, хто має виділення сімені, буде нечистим до вечора.

10 І кожний, хто доторкнеться до будь-чого, що буде під ним, буде нечистим до вечора. І хто нестиме це, той нехай також випере свій одяг та помиється водою, — і буде нечистим до вечора.

11 До кого б не доторкнувся той, хто має виділення сімені, не помивши рук, той нехай випере одяг та помиє водою тіло, — і буде нечистим до вечора.

12 Глиняний посуд, до якого доторкнеться той, хто має виділення сімені, нехай буде розбитий. А дерев’яний посуд нехай буде помитий водою, — і буде чистий.

13 Коли ж той, хто має виділення сімені, очиститься від своїх виділень, нехай відлічить собі сім днів на своє очищення, — і нехай випере свій одяг та помиє водою тіло, — і буде чистим.

14 А восьмого дня нехай візьме собі дві горлиці або двох голубенят, принесе їх перед Господа до входу в намет свідчення і дасть їх священикові.

15 І священик принесе їх: одне — [в жертву] за гріх, а друге — у всепалення. І священик звершить за нього викуплення перед Господом від його виділень.

16 Чоловік, в якого станеться виверження сімені, нехай помиє водою усе своє тіло, — і буде нечистим до вечора.

17 Будь-який одяг і будь-яка шкіра, на яких станеться виверження сімені, нехай будуть випрані водою, — і будуть нечистими до вечора.

18 І якщо чоловік спатиме з жінкою, і станеться виверження сімені, то нехай обоє помиються водою, — і будуть нечистими до вечора.

19 Коли жінка матиме кров’яні виділення, в її тілі будуть її виділення, то нехай вона перебуває у своїх місячних сім днів. Кожний, хто доторкнеться до неї, буде нечистим до вечора.

20 Усе, на чому вона лежатиме під час своїх місячних, буде нечистим і все, на що вона сяде, буде нечистим.

21 Кожний, хто доторкнеться до її ліжка, нехай випере свій одяг та помиє водою своє тіло, — і буде нечистим до вечора.

22 І кожний, хто доторкнеться до будь-якої речі, на яку вона сяде, нехай випере свій одяг та помиється водою, — і буде нечистим до вечора.

23 Якщо ж це трапиться, коли вона буде на ліжку або на речі, на якій вона сидітиме, — якщо хтось доторкнеться до неї, то буде нечистим до вечора.

24 Якщо ж хтось взагалі спатиме з нею, то її нечистота буде на ньому, — і він буде нечистим сім днів. Кожне ліжко, на якому він спатиме, буде нечистим.

25 А якщо жінка матиме кров’яні виділення більше днів не в час своїх місячних, чи якщо вона матиме виділення після своїх місячних, то в усі дні виділень її нечистоти вона буде нечистою, як у дні місячних.

26 Кожне ліжко, на якому вона спатиме впродовж усіх днів виділень, буде для неї як ліжко місячних. І кожна річ, на яку вона сяде, буде нечистою як нечистота місячних.

27 Кожний, хто доторкнеться до неї, буде нечистим; нехай він випере одяг та помиє водою тіло, — і буде нечистим до вечора.

28 Якщо ж вона очиститься від виділень, то нехай відлічить собі сім днів — і після того буде чистою.

29 А восьмого дня нехай візьме собі дві горлиці або двох голубенят та принесе їх до священика, до входу в намет свідчення.

30 І священик принесе одне [в жертву] за гріх, а друге — у всепалення. І священик звершить за неї перед Господом викуплення від виділень її нечистоти.

31 Так уберігатимете ізраїльських синів від їхніх нечистот, — і вони не повмирають через свою нечистоту, оскверняючи Мій намет, що посеред них.

32 Такий закон про того, хто має виділення сімені, і якщо в когось станеться виверження сімені, так що він ним занечиститься;

33 про недужу на кровотечу під час її місячних; про того, хто має виділення сімені, під час його виділень, про чоловіка чи жінку; та про чоловіка, який спатиме з тією, що відсиджується.