Види відповідальності здобувачів освіти. Етичний кодекс
Види відповідальності здобувачів освіти Чим регулюється?
Види відповідальності здобувачів освіти за невиконання своїх обов'язків і зобов'язань, а також порядок притягнення їх до відповідальності визначають закони України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, регуляторні акти Міністерства освіти і науки України, Статут та інші нормативно-правові акти Університету, а також договір/угода про навчання.
Існують такі види відповідальності здобувачів освіти:
▪ зауваження;
▪ скасування результатів оцінювання;
▪ позбавлення академічної стипендії;
▪ позбавлення наданих Університетом пільг з оплати навчання;
▪ позбавлення права на проживання у гуртожитку;
▪ відрахування з Університету (за невиконання індивідуального навчального плану, порушення умов договору/контракту, академічної доброчесності та в інших випадках, що передбачені законодавством);
▪ інші види відповідальності, що затверджені Вченою Радою Університету за погодженням з органами самоврядування здобувачів освіти.
· Преамбула. У ній ви дізнаєтеся про завдання та виклики, що зумовили створення кодексу, заснованого на українському та світовому досвіді нормотворчості.
· Визначення понять, які закладено в основу Етичного кодексу.
Університетська спільнота – професорсько-викладацький склад, адміністрація Університету та його структурних підрозділів, наукові працівники, слухачі, студенти, аспіранти, докторанти, навчально-допоміжний персонал, працівники адміністративно-господарської частини.
Академічна спільнота – усі члени університетської спільноти, які беруть участь в освітній та науковій діяльності Університету.
Навчально-допоміжний персонал – працівники адміністративно-господарської частини, допоміжний склад кафедр, факультетів, інститутів, навчальних та науково-дослідницьких лабораторій, працівники господарських підрозділів, відділу кадрів, бухгалтерії, бібліотек та інших підрозділів.
Університетський простір – це територія усіх структурних підрозділів Університету та поза ними, де особа діє як член університетської спільноти.
Члени університетської спільноти у своїй діяльності керуються такими принципами:
академічна свобода – самостійність, незалежність членів університетської спільноти у здобуванні й поширюванні знань та інформації, проведенні наукових досліджень і застосуванні їх результатів.
академічна доброчесність – обстоювання чесності, справедливості, поваги, відповідальності, дотримання етичних принципів та визначених законом правил у навчанні, викладанні, у науковій (творчій) діяльності для утвердження довіри до результатів навчання, зокрема:
чесності у викладанні та навчанні, у наукових дослідженнях, у пошуку істини, у здобуванні знань; довіри та сприяння вільному обмінові ідеями; дотримання авторських прав та прав на інтелектуальну власність; неприпустимості практики плагіату в будь-якому вияві; об’єктивності в оцінюванні знань студентів; та інші принципи;
Етичні норми діяльності членів університетської спільноти.
1. Етичні норми діяльності професорсько-викладацького складу та наукових працівників і докторантів Етичні норми для викладачів:
- здобувати, примножувати, зберігати і поширювати наукові знання;
- власним прикладом сприяти формуванню академічної культури студентів;
- бути чесними та об’єктивними в оцінюванні знань і досягнень студентів;
- дотримуватися правил етичної поведінки з колегами і студентами;
- не допускати будь-якої дискримінації членів університетської спільноти;
- не допускати публічного коментування чи заочного обговорення приватного життя або особистих якостей студентів, викладачів, адміністрації чи інших співробітників;
- дбати про патріотичне, правове, екологічне та культурно-естетичне виховання студентів; мотивувати студентів до навчання;
- та інші норми для колег та науковців.
2. Етичні норми діяльності слухачів, студентів аспірантів у навчанні:
- дотримуватися принципів чесності, довіри, справедливості, поваги, відповідальності;
- обстоювати цінності академічної доброчесності та дотримуватися її правил в усіх видах діяльності в університетському просторі та за його межами;
в особистій поведінці:
- дотримуватися етичних норм спілкування та співпраці в університетському просторі та за його межами;
- усвідомлювати неприпустимість публічного коментування приватного життя чи особистих якостей студентів, викладачів та інших членів університетської спільноти.
3. Етичні норми діяльності адміністрації
4. Етичні норми діяльності навчально-допоміжного персоналу
Неприпустимість порушення етичних принципів і норм членами університетської спільноти.
Що є порушенням академічної доброчесності?
- свідоме поширення хибної чи упередженої інформації щодо наукових досліджень;
- спотворення дослідницьких даних;
- використання наукових та навчально-освітніх матеріалів з недоброчесною метою;
- використання даних чужих досліджень, методів, гіпотез і положень інших учених, чужих текстів (повністю або частково) без належного зазначення автора та джерела;
- внесення до списку авторів наукової чи навчально-методичної праці прізвищ осіб, які безпосередньо не брали участі в одержанні результатів;
- підроблювання або спотворення даних чи цитат у будь-якій сфері академічної діяльності, підроблювання підписів у документах, зокрема у звітах, угодах, залікових книжках, заявах тощо; підготовка на замовлення і/чи продаж академічних текстів (контрольних, курсових, кваліфікаційних робіт, дисертацій і навчальної літератури);
- привласнення академічних текстів, виконаних іншими особами на замовлення. Неприпустимі взаємодії з членами університетської спільноти: наклеп, зловмисне завдавання шкоди репутації членів університетської спільноти;
- свідоме невиконання посадових обов’язків, прихована протидія виконанню посадових обов’язків іншими членами університетської спільноти;
- невиправдані дії, які завдають шкоди іншим членам університетської спільноти чи майну Університету та перешкоджають здійсненню навчального процесу, проведенню наукових досліджень;
- дискримінація членів університетської спільноти за віком, громадянством, місцем проживання, статтю, кольором шкіри, соціальним і майновим станом, національністю, мовою, походженням, фаховою належністю, станом здоров’я, віровизнанням та іншими особливостями; насильство, агресія, сексуальні домагання. А також дії, що завдають шкоду репутації університету.
Дотримання кодексу членами університетської спільноти.
Відповідальність за порушення етичних принципів і норм
Порушення етичних принципів і норм передбачає відповідальність члена університетської спільноти, залежно від характеру і змісту порушень, а також ступеня їх умисності.
Процедура розгляду порушень.
Розгляд порушень забезпечує керівник відповідного підрозділу Університету. Будь-який член університетської спільноти може поскаржитися на порушення етичних принципів чи норм, зафіксованих у Кодексі, зокрема письмово звернутися до керівника відповідного підрозділу, навівши докази фактів, викладених у скарзі. Керівник у встановленому порядку організовує розгляд справи по суті.
Незначні порушення – це порушення, які не завдають значних репутаційних втрат іншим членам університетської спільноти та Університетові загалом і спричинені браком досвіду чи недостатнім розумінням принципів та норм академічної доброчесності.
До грубих порушень належать повторно вчинені незначні порушення, а також порушення, що завдають значної шкоди іншим членам університетської спільноти та/чи репутації Університету.
У випадку грубого порушення етичних принципів чи норм, зафіксованих у Кодексі, керівник відповідного підрозділу уповноважений ініціювати розгляд справи на Комісії з етики.
Комісія з етики складається з дев’яти осіб: трьох представників професорсько-викладацького складу та наукових працівників, двох представників студентів, одного представника аспірантів та докторантів, одного представника адміністрації та двох представників навчально-допоміжного персоналу.
До роботи Комісії з етики, крім її учасників, можуть бути залучені внутрішні чи зовнішні експерти з питань, що розглядаються, без права участі в голосуванні.
Склад Комісії затверджує Вчена рада Університету. Діяльність Комісії з етики регулюється спеціальним Положенням, розробленим на основі Етичного кодексу і затвердженим Вченою радою Університету.
Висновки Комісії з етики мають рекомендаційний характер і керівництво Університету чи його підрозділу може брати їх до уваги, ухвалюючи рішення щодо порушника Етичного кодексу.
