Втома від співчуття
Де закінчується емпатія та починається вторинна травма?
Буває так, що ми настільки сильно співпереживаємо тим, кому потрібна допомога, що травмуємося самі. Виникає втома від співчуття. Це фізичне, емоційне та психологічне виснаження, що виникає через переживання чужого стресу чи травмуючого досвіду.
Втома від співчуття (англ. compassion fatigue) – психологічний стан, про який мало говорять. Під час війни у зоні ризику не тільки допомагаючі спеціалісти, але й всі хто спостерігає за перебігом подій.
Цю форму втоми іноді ще називають вторинною стресовою реакцією, вториним шоком, вторинним стресом або побічною травмою.
Як формується втома від співчуття:
Хто в групі ризику - психологи, лікарі, рятувальники, волонтери, поліцейські, медики, журналісти, працівники дитячих закладів і всі ми, як глядачі шокуючого контенту, та ті у кого є родичі в зоні гарячих точок.
Втома від співчуття у вигляді сенсорної та емоційної депривації може виникати і у мам чи тат, які присвячують свої дні піклуванню за дітьми та не роблять для себе перерви, не заручаються підтримкою.
Втома від співчуття багато в чому схожа на емоційне вигорання:
- стає важче радуватися
- зростає рівень тривожності
- виникає відчуття незадоволенності собою та життям
- хочеть уникати спілкування та емоційного залучення
- компенсаторна адиктивна поведінка - заїдання, запивання алкоголем тощо
- дратівливість та нервозність
- зниження емпатії та чутливості
- безсилля перед стражданнями інших та безнадія
- зниження здатності приймати самоістійн рішення
Оцініть свій рівень втоми від співчуття за шкалою від 1 до 10 (де 1 - я почуваюся стійко і можу вміщати та опрацьовувати чужий біль, а 10 - червона зона, коли я уже не можу контактувати з іншими і відчуваю сильне виснаження.
Наприклад, оцінка 6 може означати, що ви відмовляєтеся від соціальних запрошень через відчуття виснаження, а оцінка 7 може свідчити про труднощі зі сном через надмірне занепокоєння про благополуччя іншої людини.
Розвиток високого рівня самосвідомості та розуміння того, чим ваша особиста 6 відрізняється від 7, може допомогти вам визначити, де ви знаходитесь, аби мати змогу застосовувати необхідні стратегії для уникнення червоної зони, яка, швидше за все, відповідає 9 або 10.
Що сприяє виникненню втоми від співчуття?
- орієнтація на інших людей, на їх проблеми та потреби;
- відсутність чітких власних меж;
- нерозрішенні свої "старі" болі і травми (нам болить там, де самим є чим чіплітися)
- занадто розвинута відповідальність за все і всіх
- прагнення рятуватих тих, хто цього потребує.
Що може допомогти подолати "втому від співчуття" та підвищити якість життя?
- Постійне і регулярне піклування про себе. Починайте планувати свій тиждень/день із тих справ, що наповнюють. Виділіть час для зустрічі з собою.
- Звертайтеся за допомогою, коли це необхідно.
- Відновлюйте свої життєві ресурси та енергію через паузи в співчутті.
- Відслідковуйте чи є у вас зараз ресурс на співчуття перш, ніж дивитися чутливий контент. Робіть практики центрування та розвивайте відчуття своїх меж та перебування в своєму центрі.
- Ви можете вийти з приміщення або попросити співрозмовника не розповідати те, що ви зараз не готові переварити.
- Розвивайте заняття, які сприяють розвитку вашої душі і духу (я не про релігію, а про філософію, яка б допомогала стікійше взаємодіяти з реальністю).
- Вдячність собі та оточуючим.
Чи знайомий вам цей стан? Що допомогає вам не вигорати у співчутті іншим?