Приклади гібридної війни ЗМІ
Приклади гібридної війни ЗМІ у 2017 році.
Київ розпалює війну на Донбасі
Одним з традиційних наративів російської пропаганди був і залишається актуальний з 2014 року наратив про відповідальність Києва та Президента України Петра Порошенко у війні на Сході та в постійному загострені місцевої ситуації. Матеріали з таким меседжем у російських ЗМІ з’являлися і на початку конфлікту, і з завидною регулярністю з’являються і досі. Наприклад, протягом минулого року та на початку цього цю тему постійно піднімали російські медіа, найчастіше посилаючись на представників інших країн чи іноземні ЗМІ.
Лукашенко возложил на Порошенко ответственность за обострение в Донбассе – газета “Взгляд” – 03. 02.2017
Покушение на Плотницкого — подготовка Киевом новой войны на Донбассе – газета “Комсомольская правда” за 07.08.2016
SZ: в Берлине считают, что Киев виновен в обострении ситуации в Донбассе – РИА Новости 31.01.2017
І пропагандистські ЗМІ непідконтрольних Україні районів Донецької та Луганської областей теж підхоплюють ці меседжі
Немецкие левые признали Киев виновным в войне, — SüddeutscheZeitung – Русская весна 10.06.2016.
Тож коли 6 лютого американське видання Foreign Policy опублікувало статтю “Київ теж розпалює війну у Східній Україні”, з підзаголовком “Невизначеність Білого дому не тільки підбадьорює Кремль – але і провокує політику війни в Україні”, російські медіа не втримались і цього разу.
І не дивлячись на те, що в статті власне лише заголовок є провокативним, а в цілому стаття є досить професійною, російські ЗМІ активно підхопили цю тему, і стаття в цих ЗМІ читалась вже з абсолютно іншими наголосами, що є типовим прикладом маніпулятивності в російському інформаційному просторі.
Так, про цю статтю написали наприклад, РИА Новости, Россия 24, РенТВ та інші, що нескладно перевірити в пошуковиках. Заголовок статті перегукувався із наративами російської пропаганди, хоча текст все ж з ними не співпадав. Очевидно, це стало причиною, чому прокремлівські медіа дуже вільно інтерпретували цю статтю, і навіть вигадували і дописували до цієї статті неіснуючі цитати українських чиновників і політиків. Ось приклад, як ця стаття звучала в “Российской газете”:
Оскільки дана тема безпосередньо стосується України, експерти ІМІ вирішили прослідкувати, як про цей матеріал писали українські ЗМІ.
Дану статтю, з відповідним заголовком, було помічено у наступних ЗМІ на веб-сайтах: “Корреспондент”, “Вести”, “Страна.ua”, 112.ua та в газеті “Вести”.
Якщо сайти 112.ua та “Страна.ua” обмежилися лише повним перекладом статті Foreign Policy, то “Вести” – і сайт, і друковане видання приділили цій темі більше уваги, і навіть допустили певні маніпуляції зі змістом. Так, на сайті та в газеті “Вести” вийшла стаття “Игра мускулами: зачем АП грозит военным положением (підзаголовок “Киев тоже разжигает войну на Донбассе”). Газета цитує в якості експерта опозиційного політтехнолога Михайла Павліва: “Нет объективных препятствий для проведения выборов на Донбассе, есть нежелание реализовать “Минск” у большей части парламентариев. Для них затягивание конфликта целесообразно по пропагандистским и экономическим причинам, но главная причина – политическая”.
Водночас на сайті “Вестей” вийшов матеріал “Foreign Policy: Киев тоже разжигает войну на Донбассе” (підзаголовок – Риторика по отношению к Украине в западных СМИ меняется). Цікаво, що і друковане видання “Вести”, і сайт “Вести” подають начебто цитату зі статті Foreign Policy – але в самій статті такого абзацу немає. По суті, ця цитата складається з вирваних з контексту і насмиканих уривків статті. Ось ця цитата:
Інтернет-видання “Корреспондент” пішло ще далі і взагалі приписало Foreign Policy цитати, яких там нема. Наприклад, у матеріалі “Киев тоже разжигает войну – Foreign Policy”, “Корреспондент” начебто цитує першоджерело статті:
Насправді ж у першоджерелі було написано, що “бойові дії на сході України є цілим комплексом як внутрішніх – українських, так і зовнішніх – міжнародних чинників”. Тобто, не йшлося про те, що внутрішні фактори є головними, як це подав “Корреспондент”. Цитати зі статті Foreign Policy як у “Вестях”, так і в “Корреспонденті” були подані вибірково, і не відображали балансу у першоджерелі.
На думку виконавчої директорки ІМІ Оксани Романюк, “результати аналізу маніпуляцій і наявності російської пропаганди в українських медіа показують, наскільки важливою є медіа-освіта, дотримання професійних стандартів та запровадження ефективних механізмів саморегуляція ЗМІ. У той же час, досі бракує системних досліджень маніпуляцій та пропаганди в українських друкованих та інтернет-ЗМІ”.
* Моніторинг проводився в 10 інтернет-виданнях (УНІАН, “Обозреватель”, “Цензор.нет”, 112.ua, “Страна.ua”, LB.ua, “Корреспондент.net”, “Українська правда”, “Ліга”, Укрінформ) та 6 друкованих виданнях (“Факты и комментарии”, “Сегодня”, “Вести”, “Дзеркало тижня”, “КП в Украине”, “Новое время”) за підтримки Інтерньюз Нетворк.