Психологічні аспекти бойової діяльності

Основні особливості гібридної війни

1. Основна мета - руйнування держави морально (позбавлення керівництва і народу бажання і можливості вести війну)
2. Окрема тактична бойова одиниця може використовуватися для досягнення стратегічної мети (планування і проведення стратегічних інформаційно-психологічних операцій, постановчі фото і відеозйомка тощо).
3. Центри управління стають практично невразливими через тотальну мереживізацію структури протиборства, а також через те, що перебувають поза зоною відповідальності військових керівників.
4. Військові операції плануються у 3-х сферах:фізична, психологічна, моральна.
5. Реалізується "влада слабкості". Слабкі в умовах гібридної війни мають більше влади і можливостей, ніж сильні.
6. Операції на основі ефектів зменшують відсоток застосування сили з одночасним нарощуванням зусиль у політичній, економічній, культурній, релігійній, соціальній сферах з їх інтенсивним і надмасштабним інформаційним супроводженням. Досягнення інформаційної переваги на полі бою забезпечується успіхом інтелектуального осмислення отриманої інформації, передбаченням цілей противника, а не на їх фізичне знищення.
7. Поле бою - це все суспільство, всі сфери і інститути суспільства.
8. Спрямованість дій на досягнення внутрішнього колапсу сил противника, а не на їх фізичне знищення.
9. Роздільна межа між війною і миром розмита навіть до повного її зникнення.
10. Одиночне застосування нових технологій, що дає можливість невеликій групі солдат володіти бойовими можливостями сучасної бригади.
11. Ініціювання, підтримка і керівництво повстанськими рухами.
12. Необхідність підготовки фахівців, які здатні адекватно оцінювати особливості заходів, що проводяться, враховувати різнопланові ефекти від них і планувати довгострокові наслідки таких операцій.

Гібридні війни є, у певному розумінні, кроком назад, повертаючись до військових технологій, прийомів і методів минулих епох. Виникає завдання вивчати та переймати примітивний досвід минулого: патризанські війни, повстанська і контрповстанська діяльність.

У традиційній армії ступінь володіння інформацією і повноваження для прийняття рішення був головною відмінністю начальників від підлеглих. Сьогодні солдати і молодші командири для успішних бойових дій повинні володіти майже таким об'ємом інформації по ходу операції, як і їх вищі начальники другого і третього рівнів. І майже так же швидко і компетентно нею користуватися, часто самостійно приймати тактичні рішення.

До числа першочергових завдань, що стоять перед командирами на усіх рівнях, входить вибір цілей, прийняття рішення не тільки воєнного, але і політичного, і культурного, і соціального, і психологічного характеру. Важливим є здатність офіцера досягати швидкої концентрації при початковому високому рівні розосередження, діяти в швидкоплинній обстановці при мінімальному або відсутньому контролі "зверху". Суттєвою проблемою для офіцера є опрацювання величезної надмірної кількості інформації без втрати уваги до стратегічних і оперативних цілей.