Тексти
March 31, 2021

«Без тебе жити я не зможу…» 14-річний Богдан з Новоукраїнки бореться з лейкемією

Тетяна присвячує своєму чотирнадцятирічному сину вірші й вірить: усе буде добре. Богдан уже півтора місяці проходить хіміотерапію в обласній дитячій лікарні.


– Якби він раніше трохи сказав… Я випадково 14 лютого побачила на ключиці шишку. Як з’ясувалося, лейкемія третьої стадії й ураження спинного мозку, – розповідає Тетяна Новосельська.

Вона – старший кухар у Новоукраїнській ЗОШ №6. Її чоловік, вітчим Богдана, – водій швидкої. Крім хлопця, у сім’ї ще троє дівчат. Велика, дружна родина раптом зіткнулася з бідою. На діагностику й підтвердження діагнозу витратили всі заощадження (спробуй-но узагалі щось заощадити з двох «мінімалок»). На допомогу прийшли волонтери благодійного фонду «Янгол життя».

Тетяна і її чоловік ледь не щодня приїжджають у Кропивницький. Поодинці, щоб зекономити на квитках. 88 гривень в один бік для когось, може, і не гроші, але не для них.

Фото Ігоря Філіпенка, CBN

– Він ніколи в житті надовго сам не залишався, а тепер доводиться, – говорить мама хлопчика. – На вихідних, буває, лишаємося з ночівлею. А сьогодні (у вівторок, 30 березня. – Авт.) спішитиму на шосту вечора на автобус додому. О пів на шосту ранку вже маю бути на роботі. Встаю о третій, якщо треба Боді ще щось доготувати в лікарню, щоб чоловік свіженького повіз. А так – о четвертій: господарство, дійти до роботи…

Ми говоримо на лавці у дворі лікарні. Богдан – у палаті. Його імунітет настільки слабкий, що доводиться ховатися буквально від подиху весняного вітру. Звичайні нежить чи ангіна можуть призвести до страшних наслідків.

До хвороби Богдан мріяв стати машиністом. Тепер хоче бути кухарем, як мама.

– Дуже мені допомагає на кухні, – на обличчі Тетяни з’являється і зникає усмішка. – Як тільки свято яке – столи у нас ломляться. Дівчата лише сервірують, а ми з ним удвох усе готуємо. Хінкалі любить готувати, манти. Сказав, як вийде з лікарні, спече мені домашню піцу.

Невдовзі хлопець отримає першу групу інвалідності, документи майже готові. А гроші, які йому «щедро» платитиме держава, якийсь час лежатимуть на відкритому недавно депозиті – адже щороку треба буде проходити обстеження. Навряд чи їх вистачить, але…

– Нічого, ми поросят тримаємо, щось продамо, – впевнено каже Тетяна. – Лікарі стверджують, що довго, важко, але можна вилікувати. Я вірю, що це так. І віритиму до останнього. Все буде добре.

У тендітній жінці відчувається внутрішній вогонь. Заради сина вона готова на все. Вставати серед ночі, витрачати останнє, уклінно просити допомоги. А ще – надихати його на боротьбу:

Живи! Борись! Кріпись! Радій! Своїм я серцем допоможу! Бо ти – єдиний, бо ти – мій! Без тебе жити я не зможу…

Може, ці рядки і не досконалі. Але вони – просто з материнської душі.

Допоможіть Богдану й іншим пацієнтам гематологічного відділення обласної дитячої лікарні. Будь-яка сума, перерахована на вказані нижче реквізити, – шанс на життя.


БО МБФ «Янгол життя»

ПАТ КБ «Приватбанк»
Р/р: UA92 305299 00000 26002005104269
ЄДРПОУ: 40707580

Номер карти ПриватБанку для благодійних внесків:
5169 3324 0686 9423

Контактні дані:
– Наталія – (099) 038-17-50;
– Ольга – (098) 003-19-29, (066) 165-39-67.

[email protected]
http://angelusvitaefond.wixsite.com/fond