Статут Організації Об'єднаних Націй
Всім привіт, цього разу ти дізнаєшся про основні засади щодо прав людини, які заклав Статут ООН📔
Але перед цим, трішки історії
Першим кроком для створення ООН стала союзницька Декларація, була підписана у Лондоні 12 червня 1941 року. У тексті цього документу зазначалося:
«єдина вірна основа міцного миру це - добровільна співпраця вільних народів у світі, в якому, звільнившись від загрози агресії, всі можуть користуватися економічною і соціальною забезпеченістю»
Далі було підписано ще кілька міжнародних договорів, і уже в жовтні 1944 року Великобританія, США, СРСР та Китай виробили план створення цієї міжнародної організації.
Так, у 1945 році представники 50 країн зібралися в Сан-Франциско на Конференції Об'єднаних Націй для створення міжнародної організації (ООН) та розробки її статуту.
Статут був підписаний 26 червня 1945 року. Саме цей день і став днем заснування ООН🎆
Так чим же Статут такий важливий?
Він першим на міжнародному рівні закріпив обов’язок поважати і захищати права людини.
Дослівно ці слова в Преамбулі Статуту звучать наступним чином:
«… знову утвердити віру в основні права людини, у гідність і цінність людської особистості, у рівноправність чоловіків 🧑🏻 та жінок 👩🏻 і в рівність прав більших та малих націй …»
Також у пункті 3 статті 1 Статуту встановлено мету ООН:
«Здійснювати міжнародне співробітництво в сфері розв’язання міжнародних проблем економічного, соціального, культурного та гуманітарного характеру й у заохоченні та розвитку поваги до прав людини й основних свобод для всіх, без розрізнення раси, статі, мови та релігії.»
До цього можна додати ще п. в) ст. 55 Статуту ООН📜 де встановлено, що «З метою створення умов стабільності та благополуччя, необхідних для мирних і дружніх відносин між націями, заснованих на повазі принципу рівноправності та самовизначення народів, Організація Об’єднаних Націй сприяє: в)… загальній повазі та дотриманню прав людини й основних свобод для всіх, без розрізнення раси, статі, мови й релігії.»
Ця норма Статуту стосується економічного і соціального співробітництва🤝🏻, що однак не зменшує її юридичної значущості.
У статті 56 Статуту написано: «Усі Члени Організації зобов’язуються вживати спільні й самостійні дії в співробітництві з Організацією для досягнення цілей, зазначених у статті 55.»
Але по-суті, найважливішим для сьогодення було саме закріплення в Статуті ООН самої згадки про цінність прав людини і необхідність співробітничати в цій сфері, навіть за умови різного на той час ставлення держав до розуміння таких прав.
Проаналізувавши всі статті, можна говорити про формулювання і закріплення одного із найважливіших принципів сучасного міжнародного права - принципу поваги прав і свобод людини. Змістом цього принципу є утвердження віри в основні права людини, у гідність і цінність людської особистості, у рівноправність чоловіків і жінок, у рівність прав великих і малих націй, а також заходи, що здійснюються міжнародним співтовариством 🌍 з метою реалізації цих положень.
Отже, Статут ООН став не просто установчим документом ООН, а і базою для формування міжнародного співробітництва з метою забезпечення прав і свобод людини.
У наступному дописі, я розповім як ці ідеї були надалі закріплені та втіленні у життя)
P.s. Ну і звичайно ж знай свої права і не забувай ними користуватися 😉