Конституція – основний закон незалежної України (до 25-ї річниці прийняття основаного Закону)
Термін “конституція” має латинське походження “constitutio”, що означає установлення, устрій, порядок, будова. Наприклад, у стародавньому Римі це слово позначало акти імператора, які слід було неухильно виконувати.
Конституція – основний закон держави, що приймається, змінюється і скасовується в особливому порядку, який визначає суспільний і державний устрій, порядок і принципи утворення представників органів влади, виборчу систему, права й обов'язки громадян.
Конституція – основа всього законодавства держави. Вона є системою правових норм, що регулюють у суспільстві найбільш важливі відносини.
Наявність конституції може розглядатись як обов’язкова ознака правової держави, що ґрунтується на пануванні права, запереченні сваволі влади та безправ’я підвладних.
Конституції світу класифікують за певними ознаками. Так, на приклад Конституції можна класифікувати за формою вираження:
писані, тобто ті, що містяться в єдиному нормативно-правовому акті;
неписані, ті що містяться у різних джерелах права (Велика Британія, Фінляндія, Ізраїль тощо).
За способом прийняття Конституції поділяються на:
даровані, тобто ті, що прийнятті одноособово;
народні, тобто ті, що прийняті демократичним шляхом (референдумом, парламентом).
Також Конституції поділяються за порядком внесення змін:
гнучкі, тобто ті в які внести зміни можна як і до будь-якого іншого закону;
жорсткі, які передбачають спеціальний порядок внесення змін.
Ще одним класифікатором є за формою державного устрою:
федеративні, тобто ті, що будуть працювати у федерації;
унітарні, ті що працюють в унітарних державах.
Конституція України за формою вираження є писаною, за способом прийняття - народною, за порядком внесення змін – жорсткою і за формою державного устрою безумовно унітарною.
Безумовно, Конституція це особливий закон, тож він має певний ряд характеристик:
найвища юридична сила (за наявності протиріччя між нормами Конституції України та будь-якими іншими законами, діятимуть саме норми Основного Закону);
особливий порядок прийняття (ця характеристика означає, що порядок прийняття Конституції має свою особливу ускладнену процедуру);
підвищена стабільність (дана особливість говорить про те, що внести зміни в Конституцію можна лише в окремо визначеному порядку);
установчий характер (означає, що всі інші нормативно-правові акти держави приймаються на основі Конституції на повинні відповідати їй).
Всі ці особливості спрямовані на захист Конституції та її стабільність.
Конституція України була прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року. Це засідання почалося 27 червня і тривало безперервно, майже добу, супроводжувалось довгими обговореннями та дебатами. З цього моменту 28 червня є державним святом – Днем Конституції України.
Цій події передували 6 років важкої праці, консультацій, криз і домовленостей.
Новітній конституційний процес розпочався одразу ж після прийняття 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР “Декларації про державний суверенітет України”.
Між 1991-1996 років комісіями, окремо створеними Верховною Радою та президентом, було складено 15 проєктів Конституції. Вони тривалий час обговорювалися, доповнювалися і доопрацьовувалися. Найгостріші протиріччя викликали питання розподілу влади і власності, державна символіка, статус російської мови і статус Республіки Крим. Тим часом в країні діяла Конституція УРСР 1978 року з деякими змінами.
Цікаво, що Україна як незалежна держава прожила без власної Конституції практично п’ять років і стала останньою з пострадянських країн, де прийняли Конституцію – основу української держави, де написано, що країна існує для людей, але не навпаки.
У 1996 році створили спеціальну парламентську комісію під керівництвом депутата Михайла Сироти, якого вважають одним з “батьків” Конституції. Розгляд документа у Верховній раді почався 27 червня, а контролював процес особисто тодішній Президент Леонід Кучма.
В ту ніч дискусія депутатів тривала протягом 23 годин, з 27 по 28 червня. А спікер Ради Олександр Мороз заявив, що депутати працюватимуть до тих пір, поки не буде прийнята Конституція.
Тоді депутати врахували всі зауваження президента України Леоніда Кучми та підтримали всі суперечливі статті проєкту: про державні символи нашої країни, про державну українську мову, про право приватної власності.
28 червня о 9:20 відбулося голосування народних депутатів України за прийняття Конституції. За те, щоб прийняти Конституцію України проголосували 315 депутатів; 36 — проти, 12 утрималися, 30 не голосували.
Після ухвалення Конституції Парламентарій урочисто вніс до зали синьо-жовтий державний прапор, тоді ж в українському парламенті вперше пролунав національний гімн України.
Давайте разом побачимо мить прийняття Конституції України:
Міжнародне співтовариство схвалило Конституцію України, назвавши її однією з найдемократичніших у світі.
28 червня – це не просто додатковий вихідний день влітку. Щороку влада та активісти намагаються донести громадянам важливість Конституції України, влаштовуючи багато просвітницьких та патріотичних заходів, виставок, концертів та фестивалів.
Традиційно, в День Конституції України вулиці прикрашають національними прапорами та патріотичними плакатами. Також лунають урочисті промови, привітання перших осіб держави та членів інших країн.
Цікаво, що День Конституції — це єдиний державний вихідний, згадка про який є в самому тексті Основного закону: “Стаття 161. День прийняття Конституції України є державним святом — Днем Конституції України”.
За допомогою Конституції кожен президент України складає присягу на вірність народу, поклавши руку на неї і Пересопницьке Євангеліє.
Наша теперішня Конституція, яка була прийнята в 1996 році, є однією з найдовших в світі кроком до мрії нашої незалежної, демократичної держави.
Власне, конституційний процес не завершився прийняттям Конституції 28 червня 1996 року. Він триває увесь час, поки існує держава і розвивається суспільство.
Конституційний процес в Україні після 1996-го року:
2004 – прийняття “Конституційної реформи” у Верховній Раді;
2010 – скасування Конституції 2004 року (без голосування у парламенті; рішенням Конституційного суду України);
2014 – повернення до Конституції в редакції 2004 року;
2015 – внесення змін до частини децентралізації;
2019 – внесення змін щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.
Чинна Конституція України складається з Преамбули та 14 розділів. Преамбула це вступна частина в ній викладено бажання України будувати сильну, стабільну, демократичну, правову державу. Конституція України містить 161 статтю і розділена за сферами регулювання. Так, І розділ “Загальні засади” регулює основні положення в житті нашої держави. ІІ розділ “Права, свободи та обов’язки людини і громадянина”. ІІІ розділ передбачає проведення виборів та референдуму. Розділ ІV, V, VІ, VІІІ, ХІ, ХІІ визначають систему і компетенцію державних органів влади. Розділ ІХ - територіальний устрій України, розділ Х - Автономна Республіка Крим. Розділ ХІІІ передбачає порядок внесення змін до Конституції України, розділи ХІV та ХV містять прикінцеві та перехідні положення. VІІ розділу в Конституції України немає, він був виключений у 2016 році (“Прокуратура”).
Статті Конституції України враховують усі сфери життєдіяльності держави і людини. Серед їх головних положень – такі:
1. Стаття 1 “Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою”. Демократична суть держави конкретизує стаття 5, проголошуючи Україну республікою за формою правління, а також закріплюючи в Українській державі принцип народовладдя.
2. Стаття2 “Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною”.
3. Стаття3 “Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність”.
4. Стаття5 “Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ”.
5. Стаття8 “В Україні визнається і діє принцип верховенства права”.
6. Стаття10 “Державною мовою в Україні є українська мова”.
7. Статтею13 визначено, що Український народ є суб’єктом права власності на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України. Право користуватися природними об’єктами, що є власністю народу відповідно до закону, має кожний громадянин України.
8. Стаття17 “На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом, а також не допускається розташування іноземних військових баз”.
9. У розділі ІІ “Права, свободи та обов’язки людини і громадянина” (статті 21-68) закріплено широкий спектр прав і свобод людини й громадянина, що охоплює всі без винятку права і свободи, які демократичною світовою спільнотою прийнято вважати за відповідні гуманістичні стандарти в цій сфері суспільного і державного життя.
10. Стаття106 “Президент України є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України. Він здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави”.
Також, Ви повинні знати кілька цікавих фактів про Конституцію України:
Факт 1. Чи знали Ви, що в Україні було 15 проєктів Конституцій? Пропозиції вносила спеціальна комісія, науковці і звісно політичні партії Комуністи, наприклад вимагали зберегти назву УРСР, а Конгрес Українських націоналістів пропонував позбавити Крим статусу автономії.
Факт 2. В день ухвалення Конституції України 28 червня 1996 року вперше за часів незалежної України публічно прозвучав Державний Гімн.
Факт 3. Українська Конституція одна з найбільш демократичних у світі. Принаймні так писала Західна преса одразу по її ухваленню, адже у нашій Конституції найбільше статей присвячено, саме правам людини, цей розділ займає третину всього документа.
Факт 4. В Головному Українському законі 14 461 слово. Найчастіше зустрічається Україна, стаття та рада, а найменше. всього раз або двічі – вето, релігія, Бог та рівність. Такі підрахунки зробили активісти “Чесно”.
Факт 5. Тільки один Президент України не присягав на вірність народу на Конституцію України – це Леонід Кравчук. Він складав присягу ще на радянській конституції (УРСР) 1978 року.
Факт 6. І нарешті День Конституції одне з наймолодших державних свят в Україні і до слова єдине закріплене в Основному законі держави.
Факт 7. 22 серпня 2011 року у Києві була презентована перша мініатюрна Конституція України – книжка розміром 21х32 мм. У ній 160 сторінок, а кожна літера не більш як 1 мм. Важить книга всього 15 г. Текст книги написаний індійської тушшю. Сама ж мініатюра виконана зі спеціальної тонкого паперу. Міні-Конституція знаходиться в чохлі з зображенням герба. На створення мініатюри було витрачено близько 2 місяців. Мініатюра була передана в Музей книги і друкарства.
Отже, Конституція є Основним Законом держави і суспільства. Не даремно американці люблять порівнювати Конституцію з Біблією. Адже Біблія закладає Основи духовного розвитку суспільства, а Конституція слугує фундаментом його розвитку також і в інших сферах. Відтак рівень розвитку суспільства визначається в тому числі і рівнем обізнаності громадян з її основними положеннями. До того ж, знання Конституції дозволяє краще зрозуміти закономірності розвитку держави, політичні процеси, причини і наслідки дій основних акторів політичної сцени. Крім того, Конституція проголошує права та обов’язки людини і громадянина.
ЦІКАВО ЗНАТИ!
Передвісниками сучасної Конституції були:
1. Руська Правда (11-12 ст.)
Короткий зміст: Почали укладати за часів князя Ярослава Мудрого (11 ст.). Це перша відома кодифікація українського права. Акцент на правах різних станів, власності, судочинстві. Руська правда наслідувала законодавчі акти германських та англосаксонських держав Європи.
2. Литовські статути (1529, 1566, 1588 - 16-19 ст.).
Короткий зміст: Кодифікація права Великого Князівства Литовського у Литовських статутах. Три редакції статутів написані слов’янською мовою. Вони увібрали в себе правові традиції Київської Русі та середньовічної Європи. Статути встановлювали межі князівської влади і захищали права різних суспільних станів.
3. Акти козацької державності (2-га половина 17 ст.)
Короткий зміст: Результатом революції під проводом Богдана Хмельницького стало відродження української державності. Устрій Гетьманщини визначався як правило в міжнародних угодах, і першою з них був Зборівський договір козаків з польським королем Яном Казимиром. Березневі статті Богдана Хмельницького регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище України після Переяславської ради. Гадяцький трактат передбачав створення Великого Князівства Руського у складі Речі Посполитої.
4. Конституція Пилипа Орлика (1710 р)
Короткий зміст: Пакти і конституції прав і вольностей Війська Запорозького. В основі документу – угода між гетьманом та Військом Запорозьким, яка закріплювала розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову; гарантувала права і свободи в козацькій державі. У Конституції була задекларована мета козаків – визволення України від московського самодержавства. Прогресивні ідеї Конституції Орлика так і не були реалізовані на практиці, цей документ увійшов в історію і став відомий як перша новочасна конституція в Європі.
5. Проєкти Конституції кирило-мефодіївців (1850 р.)
Короткий зміст: Георгій Андрузький написав “Начерки Конституції Республіки”. В умовах посилення реакції за імператора Миколи І, кирило-мефодіївці декларували ідеї республіканського устрою, демократичного правління, громадянських прав. Ідеалом державності у творах Миколи Костомарова, Миколи Гулака, Тараса Шевченка, Георгія Андрузького була федерація слов’янських народів.
6. Програмні засади українського політичного руху початку ХХ ст. (1900р.)
Короткий зміст: У маніфесті “Самостійна Україна” Миколи Міхновського, яку він написав для Революційної української партії, вперше в українській політичній думці була висунута ідея боротьби “за єдину, неподільну, вільну і самостійну Україну”. Невдовзі Міхновський підготував проект основного закону Самостійної України. Згідно цього документу, Україна мала стати спілкою вільних і самоправних земель, утворених на підставі своїх природних особливостей та окремішностей і заселених українцями.
7. Конституції Української революції (1918-1921рр.)
Короткий зміст: Перша конституція Української народної республіки під назвою Статут про державний устрій, права і вільності УНР була ухвалена Центральною Радою 29 квітня 1918 року. Цей документ не набув чинності через державний переворот гетьмана Скоропадського. 13 листопада того ж року було ухвалено Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії, який слугував конституцією Західноукраїнської Народної Республіки. Проекти українських конституцій розроблялися навіть тоді, коли шанси відстояти незалежність виглядали примарними. Вже у 1920-их роках з’явилося кілька ґрунтовних розробок, зокрема представлений Урядовою комісією УНР із вироблення Конституції Української Держави. Конституційні проекти Української Революції заклали основи державницької традиції УНР, яка отримала продовження у сучасній Україні після передачі мандату останнім президентом УНР у вигнанні Миколою Плав’юком президенту незалежної України Леоніду Кравчуку в 1992 році.
8. Програмні документи УГВР (1944 р.)
Короткий зміст: У липні 1944 року неподалік села Недільна на Львівщині відбулися Установчі збори Української головної визвольної ради (далі - УГВР). Таким чином збройна частина українського визвольного руху (УПА) отримала своє політичне представництво – зародок державної влади незалежної країни. Ідеологія та принципи формування УГВР були спрямовані на консолідацію всіх національних сил і відзначалися демократичністю. Ухвалені на Зборах програмні документи УГВР – Універсал, Платформа і, передусім, Тимчасовий устрій, стали важливим джерелом української конституційної думки. Вища законодавча влада стала компетенцію Великого збору УГВР, а виконавча – Генерального секретаріату. Президентом УГВР обрали колишнього члена Центральної Ради, уродженця Полтавщини Кирила Осьмака. Українська головна визвольна рада керувала боротьбою УПА до кінця 1950-х років.
9. Конституції радянської доби 1919-1978рр.)
Короткий зміст: У Радянській Україні в різний час було ухвалено чотири конституції. Вони хоч і проголошували Україну суверенною державою, але насправді були лише ідеологічним прикриттям підвладного становища УРСР та пануючого в ній тоталітарного режиму. В конституції 1978 року монополія компартії на владу була закріплена офіційно шостою статтею. Відтак, це стало прикладом того як основний документ країни стає цілковитою формальністю.
10. Конституція незалежної України (1996 р.)
Короткий зміст: Незалежна Україна тривалий час жила за радянською Конституцією 1978 року в якості основного закону. Протягом 1991-1995 рр. до неї було внесено 18 змін та доповнень. З’явилася посада Президента, а документу, який регулював би взаємодію між гілками влади не було. Постійна боротьба президентської та парламентської гілок влади змусила Л.Кучму та В. Мороза підписати конституційну угоду. Зрештою 28 червня 1996 року Верховна Рада України ухвалила основний закон незалежної держави – Конституцію України
Також, на завершення хочу зазначити цікаві факти про конституції світу:
• Конституція Сан-Марино вважається найстаршою з чинних конституцій (1600 рік);
• Конституція Індії є найбільшою у світі (395 статей, 12 додатків, 500 правок, 117400 слів);
• найменшою конституція вважається у США;
• у Великій Британії та Ізраїлі немає конституцій, є лише тимчасові акти та закони;
• у Конституції Австралії прописана зарплата генерал-губернатора;
• у Конституції Еквадору закріплені права не лише громадян країни, а й навколишнього середовища, як екосистеми;
• у Лівії конституцією офіційно затверджено Коран;
• у Конституції Японія чітко пише про офіційну відмову у війні через поразку в Другій світовій;
• Конституція Мальти проголошує країну нейтральною, яка прагне до миру;
• Конституція Польщі є першою реально чинною в Європі (1791 рік).