Бойові дії на Дебальцевському плацдармі – героїчна сторінка в новітній історії України

У період з 27 січня по 18 лютого 2015 року відбулася головна і завершальна битва між українською армією з одного боку та російським агресором – з іншого.

До цього часу сили АТО протягом дев’яти місяців забезпечували ізоляцію кризового району на сході України та не допускали його розширення на решту території держави. Починаючи з травня 2014 року штабом АТО було проведено більше 40 операцій (бойових дій) по звільненню території Луганської та Донецької областей від незаконних збройних формувань. В цілому, під час проведення більшості з них було досягнуто визначеної мети.

Збройними Силами, Національною гвардією, органами Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України було звільнено від терористичних угруповань близько 60 % території Донецької та Луганської областей. Звільнено з під контролю терористів більше ста населених пунктів регіону, найбільш важливими з яких були: Маріуполь, Слов’янськ, Краматорськ, Сіверськ, Рубіжне, Дзержинськ, Лисичанськ, Дебальцеве та інші.

Найбільш “гарячим” етапом ведення АТО був період з травня по серпень 2014 року. На середину серпня силами АТО були створені усі умови для повного блокування бойовиків в районах Горлівка, Алчевськ, Стаханов, а також Луганськ та Донецьк і продовж місяця, тобто десь до 15 вересня, завершення їх ліквідації. Але внаслідок відкритого вторгнення регулярних підрозділів збройних сил Російської Федерації на територію України кількісна перевага опинилася на боці противника.

Після потужного артилерійського удару з території РФ, у якому були задіяні близько 200 одиниць артилерії, та подальшого вторгнення російських військ, було оточено українське угруповання чисельністю близько 1200 бійців під Іловайськом.

Після трагічних подій під Іловайськом протягом вересня – грудня 2014 року в районі проведення АТО інтенсивність бойових дій знизилася. Відповідно до Мінських домовленостей, досягнутих у вересні, здійснювалося відведення озброєння калібром більше 100 мм від лінії зіткнення на встановлені відстані.

Черговий виток загострення обстановки в районі АТО відбувся у січні – лютому 2015 року. Найбільш складна ситуація склалася в районі Донецького аеропорту та Дебальцеве. Противник намагався будь-якою ціною ліквідувати Дебальцевський виступ та захопити Донецький аеропорт тим самим примусити Україну йти на політичні поступки під час переговорного процесу стосовно особливого статусу Донбасу, амністії для бойовиків, а також термінів і порядку проведення виборів до органів місцевого самоврядування.

Бойовики, маючи підтримку підрозділів збройних сил Російської Федерації, прагнули будь-якою ціною здійснити оточення та розгром наших військ.

Ліквідувавши Дебальцевський виступ російсько-терористичні війська мали на меті розвинути наступ та захопити Краматорськ, Артемівськ і, в подальшому, Харків.

Зірвати замисел противника, не допустити його подальше просування в глиб території України – це була основна мета оборонної операції, які наші війська проводили в районі Дебальцеве.

Стійкою обороною займаних рубежів і позицій нашим військам вдалося не лише зупинити переважаючи сили противника, а й нанести йому величезні втрати, виснажити та максимально знизити його наступальний потенціал.

Якби втрати не були такими критичними для противника вивід наших підрозділів з Дебальцевського виступу з мінімальними втратами був би неможливим. Крім того, противник мав би можливість швидкого наступу в глиб контрольованої території “на плечах” наших військ, що відходять.

Саме значні втрати, які були нанесені противнику, примусили його відмовитися від подальших наступальних дій, дозволили нам підтягнути резерви, а також забезпечили успішне відведення наших підрозділів з Дебальцевського виступу у безпечні райони з мінімальними втратами.

На 27 січня 2015 року у секторі “С” було залучено близько 13 тисяч особового складу, з них:

1. Збройні Сили України – понад 8 тисяч чол.;

2. Національна гвардія – до 1500 чол.;

3. Служба безпеки України – до 250 чол.;

4. Міністерство внутрішніх справ – понад 3 тисячі чол.

У складі угруповання сектору “С” нараховувалося: танків – 120 од., бойових броньованих машин – 530 од., артилерійських систем – 180 од., реактивних систем залпового вогню – 65 од.

При цьому, загальна чисельність особового складу підрозділів безпосередньо в районі Дебальцевського виступу в лютому 2015 року складала близько 4700 військових Збройних Сил України:

по рубежу Семигір’я – Троїцьке – до 1500 осіб;

по рубежу Вуглегірьк – Дебальцеве – до 2700 осіб;

по рубежу Булавинське – Нікішине – до 500 осіб.

У цьому ж районі від Національної гвардії, Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України були задіяні близько 500 чоловік.

В розпорядженні наших військ в районі Дебальцеве було:

танків – 50 од.;

артилерійських систем – 40 од.;

реактивних систем залпового вогню – 15 од.

Силам АТО у секторі “С” протистояло вісім батальйонних тактичних груп Збройних сил РФ загальною чисельністю понад 19 тисяч осіб. У його складі нараховувалося: танків – 170 од., бойових броньованих машин – 280 од., артилерійських систем – 290 од., реактивних систем залпового вогню – 110 од.

При цьому, лише в районі Дебальцеве противник мав:

танків – до 120 од.;

артилерійських систем – до 180 од;

реактивних систем залпового вогню – до 60 од.

Усього, у період з 31 січня по 17 лютого по позиціям наших підрозділів щодоби відбувалося щонайменше 100 обстрілів з боку противника. Для подавлення вогневих засобів, знищення резервів противника силами АТО було нанесено більше 1500 ракетних ударів та вогневих нальотів артилерії для підтримки підрозділів, що вели оборонні дії в секторі “С”.

Втрати, які зазнав противник внаслідок вогневого ураження нашою артилерією змусили його відвести свої засоби ураження на максимально допустимі відстані для зниження їх уразливості та зосередити південніше Дебальцеве. Після цього ефективність застосування артилерії та реактивних систем залпового вогню противника значно знизилася.

Незважаючи на гостру нестачу резервів, Генеральному штабу вдалося зосередити у смузі сектору “С” мінімально необхідну кількість сил і засобів. У якості резерву керівника сектору в районах Луганське та Покровське утримувалися 1 БТГр та 5 механізований батальйон 30-ї окремої механізованої бригади. Зведений підрозділ 42 окремого мотопіхотного батальйону утримувався в районі Костянтинівки у двох годинній готовності до дій на загрозливих напрямках. Крім того, в районах Артемівськ та Клинове утримувалася 30 окрема механізована бригада (без 1 БТГр, РТГр 3 механізованого батальйону, 4, 5 механізованих батальйонів) у готовності до мобільних дій за рішенням керівника АТО.

До переламних моментів, які не дозволили втримати оборону в районі Дебальцеве можливо віднести бойові дії в районах Вуглегірськ та північно-східної околиці Дебальцеве. В районі Вуглегірська підрозділи 13 окремого мотопіхотного батальйону, які спільно з підрозділами Національної гвардії та Міністерства внутрішніх справ виконували завдання в опорних пунктах на околиці міста, несвоєчасно виявили підхід противника та були вимушені поспіхом відходити, залишивши свої позиції.

Не витримавши вогневого впливу противника 107 бійців 40 окремого мотопіхотного батальйону, які виконували завдання на північно-східній околиці Дебальцеве, здалися в полон. Після того, як 40-й батальйон відкрив для противника два опорних пункти, лише 23 військовослужбовця 95-ї окремої аеромобільної бригади прикривали ділянки фронту шириною більше 2-х кілометрів.

В той час, коли противник зосередив максимальну кількість сил і засобів в районі Дебальцеве, 57 окремій мотопіхотній бригаді було визначено завдання на проведення штурмових дій та захоплення Горлівки. Водночас, бригада так і не зрушила з місця.

Особовий склад зведеного загону 3 та 8 окремих полків спецпризначення, визначений для забезпечення відведення підрозділів з району Дебальцеве, внаслідок низького морально-психологічного стану відмовлявся виконувати завдання, самостійно їх змінював, відходячи без наказів у безпечні райони.

Коли стало зрозуміло, що втримати Дебальцеве не вдається було прийнято рішення на виведення підрозділів у безпечні райони. Під час Дебальцевської операції вперше було здійснено виведення великої кількості військ з під ударів противника.

Дебальцевська операція стала ще одним яскравим прикладом терористичної сутності РФ. Незважаючи на досягнуті у Мінську домовленості про припинення вогню з 00.00 15 лютого 2015 року бойовики при підтримці підрозділів регулярних збройних сил РФ не лише обстрілювали позиції наших військ з танків, артилерії та реактивних систем залпового вогню, а й систематично здійснювали штурмові дії базових таборів, опорних пунктів та блокпостів, наносили удари по мирним мешканцям у населених пунктах.

Особливого цинізму набув зміст заходів психологічного впливу з боку РФ. Військовослужбовці отримували адресні СМС повідомлення з погрозами їм та їх рідним про неминучу смерть, якщо вони не здадуть свої позиції. Рідні та близькі наших військових також отримували СМС повідомлення подібного змісту.

Незважаючи на це, наші війська мужньо обороняли Дебальцевський виступ. Вони сковували переважаючі сили противника, не допустили проведення ними наступальних дій на інших напрямках та створили умови для досягнення політичних цілей під час переговорного процесу у Мінську.

З честю виконавши усі визначені завдання підрозділи з мінімальними втратами були виведені у нові райони, закріпилися на вигідних рубежах де продовжили виконання завдань.

Отже, бойові дії на Дебальцівському плацдармі - унікальна операція Збройних Сил України, зміст якої багатьом став зрозумілий згодом, за кілька місяців. Разом з тим, це героїчна сторінка в новітній воєнній історії України, що назавжди залишиться залишитися у нашій історії та в серці кожного з нас.

Режисер документального фільму “Дебальцеве”, безпосередній учасник подій Євген Степаненко зазначив, що “це дійсно була перемога. Я розумію, що Дебальцеве виявилося тим самим наріжним каменем нашої Української армії і нашої сучасної Української держави. Ми показали, що ми можемо, вміємо і воюємо. І це було так важливо і в Мінську, і важливо для нас – стримати ворога там, у Дебальцевому, і вийти достойно”.

Слава Україні!

Героям Слава!

Корисні посилання:

1. Радіо Свобода “Дебальцеве: рішення, які врятували військо” https://www.radiosvoboda.org/a/27555492.html.

2. Документальний фільм “Дебальцеве”

3. Документальний фільм “Перехрестя Балу”