Історія військових парадів України

Історія військових парадів України бере початок із доби Української революції 1917–1921 рр. У попередні епохи подібні до парадів урочисті акції відбувалися рідко – одним із прикладів можна назвати тріумфальний в’їзд Гетьмана Богдана Хмельницького через Золоті ворота до Києва на початку 1649 року.

Один із перших українських військових парадів новітньої доби відбувся 1 квітня 1917 р. під час “Свята вільної України” або “Свята Свободи”. У цій грандіозній маніфестації взяли участь близько 100 тисяч осіб (найбільша українська демонстрація до Помаранчевої революції 2004 р.), зокрема 30 тисяч військовослужбовців київського гарнізону. Свято передбачало панахиду по Тарасові Шевченку біля Володимирського собору, урочисту ходу Хрещатиком до будівлі міської думи, всенародне віче на Софійській площі та молебень за Тараса Шевченка і Богдана Хмельницького. Колони маніфестантів були прикрашені жовто-синіми прапорами, транспарантами, хоругвами з національними символами, зображеннями Тараса Шевченка й архістратига Михаїла.

В ті часи головною площею Києва вважалася Софійська площа із пам’ятником Богданові Хмельницькому. Саме тут і відбувалися майже всі військові паради.

9 грудня 1917 р. був проведений парад військ Київського військового округу, здійснений за ініціативою його командувача підполковника Віктора Павленка. Парад вільного козацтва, тобто воєнізованих формувань народної самооборони, які складалися переважно з мешканців сіл, відбувся 30 грудня. На параді був присутнім голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський – фактичний очільник УНР того періоду.

На Софійській площі 24 березня 1918 р. відбувся парад Синьожупанної дивізії Армії УНР. Вона була сформована з колишніх військовополонених-українців на території Німеччини. Після того, як УНР стала союзницею Німеччини та запросила німецькі війська на допомогу проти більшовиків, Синьожупанну дивізію перевели в Україну. Військовослужбовці дивізії мали колоритні однострої, складовими яких були сині жупани й шаровари та біло-сірі шапки із синім шликом та жовтою кокардою. Парад приймали голова уряду УНР Всеволод Голубович та військовий міністр Олександр Жуківський.

За періоду Гетьманату Павла Скоропадського, в серпні 1918 р. в Києві на Печерську (вулиця Катерининська, нині Липська) відбувся парад Сірожупанної дивізії, сформованої з колишніх українських військовополонених на території Австро-Угорщини.

За часів Директорії УНР, великі військові паради на Софійській площі відбувалися двічі. Перший – 19 грудня 1918 р. на честь перемоги над Гетьманом П. Скоропадським та в’їзду Директорії до Києва. Його приймав командир січових стрільців полковник Євген Коновалець. Другий – 22 січня 1919 р. на честь проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР, на честь створення Соборної України. Цим парадом командував полковник Іван Чмола. У параді взяли участь українська кіннота, піхота, січові стрільці, артилерія, бронеавтомобілі. Свідками параду були кияни, делегація Західно-Української Народної Республіки, іноземні дипломати, політичне керівництво УНР.

Ще один великий військовий парад у Києві відбувся 9 травня 1920 р. після визволення міста від більшовиків польськими та українськими військами. Однак, головну роль у ньому відіграли саме поляки. Командував парадом генерал Едвард Ридз-Смігли. Українська сторона була представлена 6-ю стрілецькою дивізією Армії УНР під командуванням полковника Марка Безручка. Місце проведення параду було змінене – ним став Хрещатик.

Марші збройних формувань як аналоги військових парадів мали місце також у Карпатській Україні – державному утворенні на теренах Закарпаття, яке існувало з жовтня 1938 до березня 1939 рр. Вони мали на меті підняття бойового духу військовослужбовців Карпатської Січі, піднесення патріотичних почуттів, залучення цивільних громадян до проходження військової служби.

Важливою та цікавою сторінкою в історії проведення військових “маршів” збройних формувань Карпатської України є активна участь жіночих відділів організації “Жіноча Січ” у державних урочистостях. Жіночі відділи на полі бою виконували функцію Червоного Хреста, надаючи першу медичну допомогу пораненим січовикам. У мирний час “Жіноча Січ” проводила роботу з протидії ворожій агітації та пропаганді, культурно-просвітницьку та національну роботу.

22 січня 1939 р. з нагоди 20-ї річниці ухвалення Акта Злуки ЗУНР та УНР, у місті Хуст (столиці Карпатської України), відбувся урочистий марш “Жіночого відділу” Карпатської Січі.

Архівні документи та зроблені фото свідчать про подію 14-15 березня 1939 р. у місті Хуст, де відбувся військовий парад Карпатської Січі перед відправленням на фронт. У ті дні розпочалася збройна агресія Угорщини, і українські січовики героїчно протистояли окупантам, зокрема в бою на Красному Полі.

В Українській повстанській армії (УПА) було небагато можливостей проведення урочистостей з маршем (ходою, парадом). Залежно від вільного часу та погодної ситуації, відділи УПА організовували свята у різних масштабах. Це могли бути урочисті збори населення у селах із варіативними програмами святкування. Наприклад, на святі Героїв 23 травня 1946 р. у лісах Перемишльської землі проходив парад куреня УПА. Зранку “святково виглядаючи”, сотні маршували з довколишніх сіл до лісу, де була впорядкована символічна могила героїв з прапорами та портретом Євгена Коновальця – засновника і першого керівника Організації українських націоналістів. Тут відбулась сама церемонія – марширування вояків, спів курінного хору, богослужіння, виступи провідників і командирів, декламації віршів, гумористичні сценки та святковий обід. На святі присутніми були сотні місцевих селян.

Паради відбувалися і в підстаршинських школах УПА, під час складання присяги на вірність Україні.

Після відновлення незалежності України в 1991 р. розпочалася нова сторінка в історії українських військових парадів. Перший парад до Дня Незалежності було проведено за президентства Леоніда Кучми. 24 серпня 1994 р. українські військові пройшли урочистим маршем центром Києва.

Наступний парад відбувся у 1998 році. В ньому вперше взяла участь наземна військова техніка. Наступного року вперше брала участь військова авіація, а приймав парад Міністр оборони України Олександр Кузьмук.

2000 року військовослужбовці ЗС України крокували Хрещатиком урочистим маршем без техніки.

До 10-ї річниці української незалежності (2001 року), провели масштабний військовий парад: 6,5 тисяч військових, які пройшли урочистим маршем, понад 170 одиниць техніки, зокрема – літаки та вертольоти. Парад приймав знову Міністр оборони України О. Кузьмук.

Протягом трьох наступних років паради до Дня Незалежності проводились щороку, але без військової техніки. З початком президентства Віктора Ющенка протягом трьох років парадів взагалі не було. 2008-го, після російської збройної агресії проти Грузії, в Києві на День Незалежності України провели перший за 7 років парад за участі військової техніки, включно з авіацією: майже 150 одиниць наземної техніки, 22 літаки та 8 вертольотів. Приймав його Міністр оборони Юрій Єхануров.

2009 року Хрещатиком пішим строєм прокрокували 3,4 тисячі військовослужбовців у 20 парадних розрахунках. В небі над столицею України пролетіли 35 літаків – як військових, так і цивільних (Ан-225 “Мрія”, Ан-148).

За президентства Віктора Януковича військові паради не відбувалися жодного разу. Тільки 2014 року після Революції Гідності, початку збройної агресії Російської Федерації проти України та антитерористичної операції на сході нашої держави, 24 серпня був проведений військовий парад. 1,5 тисячі військових пройшли урочистим маршем. Серед них були 120 учасників бойових дій на сході. Того ж дня відбувся морський парад в Одесі, в якому взяли участь кораблі ВМС України та Державної прикордонної служби України.

Наступні 4 роки паради в центрі української столиці були обов’язковою частиною святкування Дня Незалежності. Найбільший з них відбувся 2018 року. Вперше за 10 років брали участь і наземна техніка, і військова авіація: 4,5 тисяч військових, 250 одиниць техніки, в тому числі – американські ПТРК “Джавелін”. Вперше в параді брали участь жіночі підрозділи та армійські капелани.

З початком президентства Володимира Зеленського, 2019 року до Дня Незалежності ветеранські організації вперше здійснили Марш захисників України, в якому взяли участь ветерани бойових дій на сході нашої держави, члени родин загиблих захисників України. Такий самий захід було організовано і в 2020 році.

Відповідно до Указу Президента України від 21 жовтня 2020 року № 459/2020, на 24 серпня 2021 року заплановано проведення параду військ з нагоди 30-ї річниці незалежності України на вулиці Хрещатик та на майдані Незалежності у місті Києві.