День пам'яті Героїв Небесної Сотні

Кожен народ гідний такої свободи, яку він сам собі завоює, йдучи до неї через поразки і перемоги.

20 лютого, починаючи з 2015 року – Українська держава вшановує пам’ятний день присвячений свідомому і великому подвигу учасників Революції гідності – День увічнення державної пам’яті Героїв Небесної Сотні.

Ніщо так не свідчить про потенційні можливості народу кожної епохи його історії, як стан зв’язків між громадянами і представниками влади. Сполучною ланкою якого завжди була і залишається її громадсько-свідома частина (інтелігенція), яка й забезпечувала – формування громадської думки та належний рівень політичної культури комунікації і спільного розвитку.

Цього дня 2014-го, в умовах глибокої суспільної кризи, авторитарна влада Януковича зробила ганебне, антиконституційне дійство – масовий, і що головне, демонстративний розстріл людей, які не погоджувались з його режимом.

Саме в ці дні, вісім років тому, під час Революції Гідності, протистояння між Українським народом і тодішнім режимом кремлівських агентів та зрадників сягнуло свого критичного піку. Усього за день було більше ста жертв, яких Український народ охреститиме – “Небесною Сотнею”, а тужлива, і тоді ще маловідома, українсько-лемківська народна пісня “Пливе кача по Тисині” стане
гімном-реквієм за загиблими учасниками “Революції Гідності”, а пізніше
і за загиблими в жахливих подіях оборонно-визвольної війни України проти підступної російської воєнної агресії.

104-ом Героям Небесної Сотні було посмертно присвоєно звання Героїв України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії – Зураб Хурція і Давид Кіпіані, посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.

Вже з часом стає зрозумілим, що цей демонстративний розстріл людей
на центральній площі міста Києва був потрібен тодішній владі і Кремлю щоб залякати інтелектуально-елітарну спільноту нової української генерації від подальшого захисту своєї Української держави.

Чи вдалося їм, загарбникам, цього досягти?

Ні! Не вдалося! Агресора ідентифіковано! Агресора зупинено!

Революція Гідності і її активні учасники як національно-політичне явище стали яскравим прикладом суспільного процесу самоорганізації громадян
в переломний момент свого державного буття, де вирішальну роль відіграли два основних фактори – усвідомлення історичного досвіду та правильне розуміння суспільного інтересу.

Саме в цьому і криються кремлівські прорахунки щодо України і її народу. Кремль аж ніяк не очікував такої народної самоорганізації, що врешті решт забезпечила необхідну передумову для подальшого функціонування українського суспільства навіть в умовах гібридної військової агресії Росії.

Саме ці передумови й забезпечили, зрештою, спроможність українського суспільства до виживання, цілепокладання і ціледосягнення, а також здатність до гнучкого реагування на внутрішні й зовнішні зміни.

Але це було згодом.

А тоді, вісім років тому, живою основою цих передумов стали життя і судьби простих і водночас великих по своєму Духу людей, які віддаючи свої життя пробудили Дух українського воїнства та Дух української державності.

Серед них:

Сергій Нігоян;

Павло Мазуренко;

Юрій Вербицький;

Михайло Жизневський;

Роман Сеник;

Віктор Хомяк;

Олександр Бадера;

Богдан Калиняк;

Сергій Синенко;

Сергій Бондарев;

Валерій Бреденюк;

Віталій Васільцов;

В’ячеслав Веремій;

Максим Горошишин;

Антоніна Дворянець;

Сергій Дідич;

Яків Зайко;

Олександр Капінос;

Володимир Кіщук;

Андрій Корчак;

Володимир Кульчицький;

Дмитро Максимов;

Володимир Наумов;

Юрій Нечипорук;

Олександр Плеханов;

Василь Прохорський;

Віктор Прохорчук;

Ігор Сердюк;

Володимир Топій;

Зураб Хурція;

Сергій Шаповал;

Володимир Бойків;

Олександр Клітинський;

Дмитро Пагор;

Юрій Пасхалін;

Олексій Трофимов;

Андрій Черненко;

Віктор Чернець;

Віктор Швець;

Георгій Арутюнян;

Сергій Байдаковський;

Олександр Балюк;

Іван Бльок;

Сергій Бондарчук;

Олексій Братушка;

Богдан Вайда;

Роман Варениця;

Назарій Войтович;

Устим Голоднюк;

Іван Городнюк;

Едуард Гриневич;

Роман Гурик;

Микола Дзявульський;

Андрій Дигданович;

Ігор Дмитрів;

Анатолій Жаловага;

Володимир Жеребний;

Сергій Кемський;

Анатолій Корнєєв;

Ігор Костенко;

Євген Котляр;

Віталій Коцюба;

Володимир Мельничук;

Андрій Мовчан;

Василь Мойсей;

Валерій Опанасюк;

Іван Пантелєєв;

Микола Паньків;

Юрій Паращук;

Ігор Пехенько;

Леонід Полянський;

Андрій Саєнко;

Віталій Смоленський;

Богдан Сольчаник;

Іван Тарасюк;

Ігор Ткачук;

Роман Точин;

Олег Ушневич;

Олександр Храпаченко;

Олександр Царьок;

Володимир Чаплинський;

Віктор Чміленко;

Людмила Шеремет;

Йосип Шилінг;

Максим Шимко;

Олександр Щербанюк;

Давид Кіпіані;

Андрій Цепун;

Богдан Ільків;

Олександр Подригун;

Ігор Бачинський;

Михайло Костишин;

Владислав Зубенко;

Артем Мазур;

Тарас Слободян;

Тарас Більчук.

Роман П’ятковський;

Василь Шеремет;

Іван Наконечний;

Ольга Бура;

Василь Аксенин;

Дмитро Чернявський;

Петро Гаджа;

Анатолій Нечипоренко;

Михайло Якубенко;

Юрій Сидорчук;

Олександр Гриценко;

Віктор Орленко.

Таким чином, біль втрат, поразки і перемоги, які пережило і досі переживає українське суспільство в наслідок військової агресії Російської Федерації, довели усьому цивілізованому світу, а головне кремлівському загарбнику, про швидке та якісно-нове визрівання внутрішньої політичної незалежності
і свідомості громадян нашої держави.

Українське суспільство як система, що мала б розвиватись поетапно,
як складний соціальний організм, в мить небезпеки продемонструвало здатність бути радикально перебудованим за короткий час, відповідно
до того чи іншого внутрішнього чи зовнішнього виклику.
Саме це і є головною таємницею і зброєю проти зазіхань російського агресора.

Слава Україні та її воїнам.

Слава українському народові!

Корисні Інтернет-ресурси

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності: http://maidanmuseum.org
Сайт ГО “Небесна Сотня: http://heavenly-hundred.org.ua/