311-а річниця з дня укладання першої української конституції Пилипа Орлика (“Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького”)
Після смерті Івана Мазепи, 16 (5) квітня 1710 року в м. Бендерах гетьманом обирають Пилипа Орлика. Пилип Орлик став першим українським гетьманом на еміграції.
Вибори гетьмана супроводжувалися підписанням відповідних угод між гетьманом Пилипом Орликом та козацькою старшиною і козаками Війська Запорозького “Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького” (“Договори і постанови прав і вольностей військових…”). В історіографії зустрічаємо різні назви документа: “Хартія”, “Угода”, “Конституція Пилипа Орлика”, “Конституція”, “Бендерська конституція” тощо (скорочена назва акта латинською мовою — Pacta et Constitutiones legum libertatumque exercitus zaporoviensis).
Конституція Пилипа Орлика 1710 року — перша в світі, що регламентувала права васала та його підлеглих. Згодом подібні документи прийняли в США (1787 р.), Франції та Польщі (1791 р.) Конституція Пилипа Орлика насправді була договором гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика та козацтва зі старшиною (від їх імені документ підписав кошовий отаман Кость Гордієнко). Документ був написаний двома мовами – латинською та давньоукраїнською.
У преамбулі Конституції Пилипа Орлика трактувалася історія та шлях становлення Київської Русі, а надалі Малої Русі (України), викладалася історія козацтва з позицій хозарської теорії походження козаків, популярної в ті часи. В положеннях основних статей проголошувалась незалежність Малої Русі від Російського царства і Речі Посполитої і постійний союз з Кримським ханством, незалежність православної церкви від московського патріархату. Територія Війська Запорізького визначалася згідно Зборівським договором 1649 року. Повноваження гетьмана обмежувалась створенням Генеральної ради з числа старшини і “видатних і гідних людей від кожного полку”, яка мала збиратись тричі на рік.
Шведський король Карл XII, який був присутній в Бендерах в той час на зборах козацтва, гарантував дотримання цих статей, як “захисник України”.
Аналіз документа доводить, що підстави для такого твердження є хоча б тому, що в нормах цього правового акта вже містилися елементи теорії природного права, а головне — положення теорії поділу влади в організації державного управління за трьома напрямами, які функціонують самостійно, — законодавчий, виконавчий, судовий.
Конституція Пилипа Орлика складається з преамбули та 16 статей. В тексті документа її автори називають Українську державу Україною, Малою Руссю, Військом Запорізьким.
Найважливішим кроком цього акта були положення щодо піднесення до конституційного рівня місцевого самоврядування. Норми міжнародного (магдебурзького) права імплементувалися в Конституційний акт країни. Варто нагадати, що міста тодішньої України, на відміну від Московії, вже кілька століть жили за магдебурзьким правом.
Про Конституцію Пилипа Орлика вже давно слід говорити не лише як про пам’ятку української політико-правової думки, а й як про пам’ятку світової політико-правової та філософської думки, що її подарувала цивілізованому світові українська культурна еліта.
Хтось скаже, що Конституція Пилипа Орлика так і не діяла в козацькій Україні, адже була написана гетьманом-емігрантом, який подався на чужину після Полтавської поразки 1709 року.
Тут можна заперечити: за даними істориків, кілька примірників Конституції Пилип Орлик розіслав у полки Правобережної України.
Зрештою, це не так вже й важливо. Пам'ять про польську Конституцію не применшує факту, що вона теж практично не діяла, бо Польща в результаті розподілів припинила існування в кінці 18-го століття.
До речі, в Польщі День Конституції відзначають саме 3 травня – в день ухвалення Конституції 1791 року і її поляки шанують як історичний документ саме демократичного, свободолюбного типу, як символ збереження традицій і тяглості державності.
Водночас, що на сьогоднішній день, в Національному архіві Швеції зберігається латиномовна копія XVIII Конституції Пилипа Орлика. В 2008 році українські науковці виявили у фондах Російського державного архіву давніх актів у Москві оригінальний текст Конституції Пилипа Орлика, складений староукраїнською мовою. Автентичність цих документів підтверджується власноручним підписом гетьмана Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького на рожевому воску з червоною стрічкою, а також власноручним підписом шведського короля Карла ХII на підтверджувальному дипломі
Також, слід зазначити, що 9 квітня 2010 року в Бендерах було відкрито пам’ятник Конституції Пилипа Орлика, встановлений на честь її 300-річчя. Пам'ятний знак споруджено у вигляді книги, на якій викарбувано інформацію про історію написання Конституції та її повну назву українською і латинською мовами.
29 червня 2011 року у шведському місті Крістіанстад відбулося урочисте відкриття пам’ятника та меморіальної дошки українському гетьману Пилипу Орлику, де він мешкав у 1716–1719 роках.
Корисні посилання:
1. Скорочена електронна версія “Конституції Пилипа Орлика” ̶ https://cdiak.archives.gov.ua/v_do_300_Konstytutsii_Orlyka.php.
2. “Договори і постанови прав і свобод військових між Ясновельможним Його Милості паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорізького, і між генеральними особами, полковниками і тим же Військом Запорізьким з повною згодою з обох сторін” ̶ http://gska2.rada.gov.ua/site/const/istoriya/1710.html.
3. Відеоматеріал “Конституція Пилипа Орлика. Перша?”