Оперативна інформація про події в Україні та світі станом на 06.00 18.06.2022
Упродовж 114 днів продовжується протистояння окупантам, які продовжують штурмувати населені пункти Донбасу, так і не захопивши Сєвєродонецьк, націлилися на інше велике місто — Слов’янськ. Йдуть важки бої на виснаження, українські війська зберігають керованість, високий бойовий дух та мотивацію. Російська армія змінила тактику, звузивши фронт наступу та застосовує увесь наявний бойовий потенціал.
Тривають запеклі бої за Луганщину. Противник зосередив на півночі області свої основні ударні сили та намагається атакувати одночасно на девʼяти напрямках. Наступ ведеться з півдня на північ на напрямках Попасна – Комишуваха і далі на Лисичанськ, Попасна – Миколаївка, Попасна – Берестове, з півночі на південь на напрямках Богородичне – Слов’янськ, Ізюм – Слов’янськ, нижче – Попасна – Світлодарськ, зі сходу на захід у напрямку Сєвєродонецьк – Лисичанськ, а також на напрямках Сєвєродонецьк – Метьолкіне, Тошківка – Комишуваха.
Російські та українські збройні сили вступили у бойові зіткнення на півночі і північному сході від Харкова, в ході чого жодна значна територія не перейшла під чийсь контроль.
Російські війська продовжують укріплювати запасні позиції на північно-західному напрямку Херсонської області, вірогідніше, очікуючи контрнаступ українських військ в цьому регіоні.
Щодо міжнародних чинників, які мали (можуть мати) вплив на суспільно-політичну обстановку в цілому в Україні залишається візит 16.06.2022 року до міста Києва Канцлера ФРН Олафа Штольца, Президента Франції Еммануеля Макрона, Голови Ради міністрів Італії Маріо Драгі та Президента Румунії Клауса Йоханніса, результати якого свідчать про наступне:
Матеріали в українських ЗМІ мають позитивний характер, формують дискурс успішності політики України, набуття суб’єктності держави на міжнародній арені, яка впливає на глобальні процеси. Акценти зроблені на формування позитивного інформаційного порядку денного українців щодо перспектив отримання статусу кандидата у члени ЄС з подальшим повноцінним членством та отримання військової підтримки у боротьбі проти агресії з боку рф.
Основні меседжі українських ЗМІ:
Україна у центрі уваги;
Україна отримає статус кандидата на членство у ЄС, як наслідок – стане повноправним членом Союзу;
Україна невід’ємною частиною ЄС;
ЄС не відмовиться від України;
ЄС готова допомагати у відновленні України після перемоги;
ЄС готова допомагати України щодо забезпечення транспортних шляхів;
Україна отримає зброю, яка дозволить ефективно протидіяти агресії РФ;
ЄС не піде на поступки рф та буде далі підтримувати боротьбу України проти агресії.
Матеріали в європейських ЗМІ мали нейтральний, фактологічний характер. Європейські ЗМІ зорієнтовані на виважену подачу інформації без зайвої емоційності та прогнозів. Основна орієнтація – констатація факту зустрічі та цитування заяв політиків. Медіа повідомлення формують у національних аудиторіях Німеччини, Франції, Італії та Румунії дискурс важливої ролі кожної з держави та Європи в цілому у допомозі та підтримці України, гарантів надання статусу кандидата у члени ЄС.
Основні меседжі європейських ЗМІ:
ЄС демонструє свою солідарність з Україною (у контексті боротьби проти агресії з боку рф та подальшому відновленні України);
однозначна підтримка надання статусу кандидата у члени ЄС;
повернення довіри до лідерів Німеччини та Франції, яким зауважували що вони знаходяться під впливом кремля та гальмують поставки озброєння Україні (німецькі та французькі ЗМІ);
скепсис щодо надання членства в ЄС Україні (німецькі ЗМІ).
Довідково. Німецькі ЗМІ у своїх повідомленнях достатньо обережні з висновками щодо результатів зустрічі. Акценти зміщені на оцінку їх впливу на Німеччину та її зовнішню політику. Французькі ЗМІ орієнтовані були орієнтовані на висвітлені позиції Франції по ситуації в Україні, військової допомоги та політичної підтримки нашої держави. Італійські – на висвітленні самого факту зустрічі та трансляції виступів лідерів держав на прес-конференції. Румунські медіа – на висвітленні позиції Румунії щодо підтримки вступу до України ЄС, протидії агресії рф.
Матеріали у російських ЗМІ має стриманий характер з елементами негативу. Основний посил зорієнтований на демонстрацію слабкості Європи, порушенні власних принципів щодо надання статусу кандидата у члени ЄС країні, яка не відповідає вимогам самого Євросоюзу, безперспективності допомоги Україні. Інформаційний простір наповнений переважно матеріалами про поточну політичну, соціально-економічну ситуацію, намагання “Заходу” нашкодити росії, хід та успіхи “спецоперації”. Це свідчить про спробу нівелювати невигідні для кремля результати зустрічі у Києві та відвести увагу від події на інші вигідні для себе теми. У виявлених матеріалах за темою моніторингу зверталась увага на те, що зустріч лідерів європейських держав не має впливу на позицію та політику рф.
Разом з тим, основна оцінка результатів зустрічі очікується після виступу президента рф путіна на Петербурзькому міжнародному економічному форумі.
Основні меседжі російських ЗМІ:
ЄС демонструє слабкість у своїх позиціях;
Україна нав’язує свою позицію щодо ставлення ЄС до рф (у контексті слабкості Євросоюзу, який не зміг натиснути на Україну, щоб вона пішла на умови рф щодо “мирної угоди”);
ЄС шкодить своїй економіці через впровадження санкцій проти рф;
Україна не готова йти на перемовини з рф;
ЄС поставляє старі зразки озброєння, які не вплинуть на хід “спецоперації”;
“спецоперація” йде за планом, але Україна поки не погоджується на перемовини;
Президент Макрон готовий до зустрічі з президентом путіним;
Україна отримає статус кандидата у члени ЄС, але перспектив вступу до Євросоюзу не має.
Довідково. Негативних конотацій матеріалам, російські ЗМІ залучають “експертів-політологів”, колишніх українських посадовців (екс-міністр Внутрішніх справ України Захарченко), які у своїх коментарях дозволяють негативні коментарі та намагаються продемонструвати безперспективність результатів зустрічі.
На суспільно-політичну обстановку в Україні (можливо) матимуть вплив:
висновки Єврокомісії щодо заявки України на отримання статусу кандидата в члени ЄС (17.06.22, м.Брюссель, Бельгія);
проведення саміту глав держав та урядів ЄС (23-24.06.22, м.Брюссель, Бельгія);
проведення робочої зустрічі Великої сімки (25.06.22, замок Ельмау, на півдні Німеччини);
проведення саміту держав НАТО (28.06.22, м.Мадрид, Іспанія).
Загальні бойові втрати противника з 24.02 по 17.06 орієнтовно склали:
