Нові законопроєкти, зареєстровані у Верховній Раді з 23.01.2023 по 13.02.2023   

Законопроєкт пропонує додати нову підставу для звільнення військових за контрактом під час воєнного стану:

• у зв’язку з обранням або призначенням на посаду члена Вищої ради правосуддя.

Зауважимо, що аналогічну підставу для звільнення під час воєнного стану варто передбачити також мобілізованим військовослужбовцям та резервістам.

Законопроєктом пропонується надати право на звільнення за станом здоров’я під час воєнного стану мобілізованим та резервістам, які є особами з інвалідністю I чи II групи і не висловили бажання продовжувати військову службу.

Зазначимо, що наразі за станом здоров'я можна звільнитися тільки за умов, якщо є висновок ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, що звужує права військовослужбовців з указаними групами інвалідності.

Зауважимо, що аналогічну підставу для звільнення під час воєнного стану варто передбачити також військовослужбовцям за контрактом.

Законопроєкт № 9003 пропонує на законодавчому рівні встановити, що військова частина повинна орендувати житло або виплачувати компенсацію за оренду мобілізованим військовим, призваним резервістам, якщо немає відповідних службових житлових приміщень.

Наразі таке право мають лише військові, які служать за контрактом та призовом офіцерів.

Проєкт пропонує надати право виїзду за кордон військовим для проведення відпустки за сімейними обставинами (а також надати на дорогу не більше 3 діб в один кінець). Таке право надається військовослужбовцям різних силових структур, представникам тероборони та ДФТГ, які не менше ніж 90 днів брали безпосередню участь у заходах оборони. Одночасно виїхати за кордон можуть не більше 5% складу відповідного підрозділу в порядку черговості подання заяв.Проте проєкт містить низку значних недоліків:

• надає право використати для поїздки за кордон лише відпустку за сімейними обставинами або з інших поважних причин, хоча під час дії воєнного стану військовослужбовці мають також право на частину щорічної відпустки тривалістю до 10 календарних днів і могли б на свій розсуд обрати, яку відпустку використати для відвідування родини за кордоном;
• проєкт пропонує таку відпустку не лише військовослужбовцям, але й військовозобовязаним та резервістам, хоча особи, які мають такий статус (і не призвані на військову службу) працюють на цивільній роботі й жодним чином не можуть використати відпустку в тому ж порядку, як і військовослужбовці;
• у проєкті чітко визначено членів сім'ї, яких можна відвідати за кордоном: дружину, чоловіка, батька, матір, вітчима, мачуху, сина, доньку, пасинка, падчерку, рідного брата, рідну сестру або особу, на вихованні якої перебував військовослужбовець. Тобто, якщо військовий хоче відвідати двоюрідного брата чи сестру, племінників, тітку, дядька, бабусю, дідуся (навіть якщо це єдиний кровний родич), він не матиме такої можливості через пряме обмеження закону. Це надмірне втручання до сімейних правовідносин, адже у випадку, якщо всі інші умови виконуються, військовослужбовець однаково буде позбавлений права побачити рідних, окрім тих, що перелічені в статті (список не є відкритим).

Довідково: положення проєкту значною мірою дублюють проєкт № 8090 від 30.09.2022, який також передбачав право на виїзд військовослужбовців за кордон до рідних під час відпустки за сімейними обставинами. Проте на момент реєстрації проєкту № 8090 ще не набув чинності закон про надання військовослужбовцям також частини щорічної відпустки.

Для підготовки до участі в бойових діях представників Сил територіальної оборони і добровольчих формувань територіальної громади (далі — ДФТГ) проєкт пропонує зобов'язати Міноборони створити та забезпечувати функціонування інструкторських центрів. Міноборони також визначатиме строки та програми навчання.

Без навчання в інструкторському центрі представники ТрО і ДФТГ до участі в бойових діях не допускатимуться. Під час навчання особи користуватимуться правами та виконуватимуть обов'язки, передбачені законодавством для проходження навчальних зборів.

Рішення про створення чи скорочення центрів прийматиме Міноборони, але в умовах воєнного стану ця кількість не може скорочуватися.Проєкт сприятиме покращенню підготовки представників ТрО та ДФТГ, що може позитивно вплинути на якість виконання ними бойових завдань.

Однак також у проєкті є декілька недоліків, які потребують доопрацювання. По-перше, на створення мережі інструкторських центрів законопроєкт надає один місяць, чого може бути недостатньо.

Проєкт також не пропонує будь-яких рамкових вимог щодо досвіду інструкторів таких центрів, що потенційно може знизити якість навчання. Також фінансування центрів передбачається коштом Державного та місцевих бюджетів (а також інших легальних джерел), однак проєкт не містить фінансово-економічного обґрунтування.

У законопроєкті пропонується поширити дію Закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” на військовослужбовців, які пропали безвісти чи визнані безвісно відсутніми. Так, членам сімей вказаної категорії осіб пропонується надати такі права та пільги:

• одноразову грошову допомогу, що наразі виплачується в разі загибелі військовослужбовця;
• щомісячні виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби військового;
• щорічне санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторіях;
• позачергове отримання житла за потреби поліпшення житлових умов;
• 50-відсоткову знижку за користування житлом (квартплати) та плати за комунальні послуги;
• земельні ділянки та допомогу в будівництві житла від органів місцевого самоврядування;
• безплатне одержання в приватну власність житлового приміщення, яке вони займають у будинках державного житлового фонду (якщо військовослужбовець мав понад 20 років вислуги);
• безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту та 50% знижку для при користуванні міжміським залізничним, повітряним, водним та автомобільним транспортом для батьків військовослужбовця;
• одноразову грошову компенсацію в розмірі суми державного страхування військовослужбовців (для батьків, неповнолітніх дітей, дітей з інвалідністю);
• позачергові місця дітям у дитячих закладах за місцем проживання;
• пенсію в разі втрати годувальника.

Крім цього, пропонується встановити спеціальне визначення “безвісної відсутності військовослужбовця” — зниклого безвісти під час бойових дій, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини.

Дещо невиправданим є прирівняння членів сімей військовослужбовців, які пропали безвісти чи визнані безвісно відсутніми, до членів сімей загиблих Захисників, де відповідний факт установлений.

Законопроєкт не містить фінансово-економічних розрахунків, хоча його реалізація потребуватиме додаткових видатків з Держбюджету.

За матеріалами: Юридична сотня