Нові законопроєкти, зареєстровані у Верховній Раді України протягом 24.10.2022 - 07.11.2022
Зміни до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” (№ 8169 від 01.11.2022)
Уряд вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт, що стосується правил проходження військової служби, осучаснення та узгодження їх з раніше ухваленими законами. У ньому пропонується, зокрема:
- замість поняття “правоохоронні органи спеціального призначення” уживати конкретизований перелік таких органів, до якого включити Державну прикордонну службу України, Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України, СБУ та УДО;
- включити до видів військової служби військову службу курсантів закладів фахової передвищої військової освіти, здійснювати в них допризовну підготовку;
- виключити інститут підготовки призовників з військово-технічних спеціальностей;
- скасувати норму про відшкодування громадянам, які проходять підготовку до військової служби з відривом від роботи, витрат, пов'язаних із наймом житла на період навчання, оплатою проїзду до місця навчання і назад та виплатою середнього заробітку за основним місцем роботи за рахунок коштів Міноборони (право на збереження середньої заробітної плати на цей період зберігається, проте не вказано, за який рахунок);
- розширити зміст поняття призову на строкову військову службу;
- надати право призовній комісії скасувати або змінити раніше прийняте рішення в разі зміни підстав щодо призову на строкову військову службу;
- виключити можливість відстрочки від призову на строкову військову службу призовнику, який є особою з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при досягненні 23-річного віку;
- надавати відстрочку від призову на строкову військову службу:
- працівникам закладів охорони здоров’я, за умови повного навантаження на займаній посаді, на весь період їхньої роботи за фахом, незалежно від місцевості;
- громадянам, направленим для проходження альтернативної (невійськової) служби, до її припинення;
- поширити підстави для звільнення від призову на строкову військову службу в мирний час на особливий період;
- скасувати можливість укладення контракту на 6 місяців, установивши мінімальний строк для контракту 1 рік;
- доповнити новим інститутом — випробування при прийнятті на військову службу за контрактом;
- зменшити перелік підстав для звільнення з військової служби, пов’язаних з порушенням військової дисципліни;
- визначити співвідношення військових звань сержантського складу (замінити звання “перший сержант” на “головний сержант”) для врегулювання пенсійного забезпечення громадян, звільнених з військової служби.
Посилання на розширений висновок.
Нова підстава для звільнення мобілізованих (№ 8177 від 04.11.2022)
У парламенті зареєстровано проєкт № 8177, що пропонує надати можливість звільнятися за власним бажанням мобілізованим здобувачам професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистентам-стажистам, аспірантам та докторантам. Відповідно до проєкту таке право повинне бути як під час особливого періоду, так і воєнного стану.
Законодавці вважають, що ці зміни допоможуть забезпечити права осіб, які були мобілізовані з огляду на незнання своїх прав, а також зберегти економічний рівень розвитку та науково-технічний потенціал країни. Проєкт не містить прикінцевих положень. До того ж запропонована підстава для звільнення не визначає, про яку форму навчання йдеться. Адже право на відстрочку виникає лише під час навчання за денною або дуальною формою, що також варто було б передбачити проєктом.
Довідково: зазначені категорії осіб мають право на відстрочку від мобілізації (стаття 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”).Проєкт зареєстровано 04.11.2022, наразі опрацьовується в комітеті.
Управління оборонними ресурсами (№ 8187 від 07.11.2022)
За ініціативи уряду у Верховній Раді було зареєстровано проєкт за № 8187, покликаний удосконалити процедуру управління оборонними ресурсами.Проєкт:
- надає визначення оборонним ресурсам, а також людським, матеріальним, фінансовим та інтелектуальним ресурсам, що використовуються для потреб оборони, програмно-проєктному менеджменту, управлінню оборонними ресурсами та його системі;
- установлює принципи роботи суб’єктів управління під час планування заходів, серед яких комплексність, своєчасність коригування програм, прозорість ухвалення рішень тощо;
- розмежовує функції суб’єктів управління, до якого належать:
- Кабмін, який визначає порядок управління;
- Міноборони, що здійснює безпосереднє управління (Міністр оборони визначає порядок обліку та звітності про наявність та якісний стан оборонних ресурсів);
- Міністерства, центральні та інші органи виконавчої влади, що у взаємодії з Міноборони здійснюють заходи з удосконалення управління оборонними ресурсами з використанням досвіду держав-членів НАТО та ЄС;
- органи місцевого самоврядування;
- підприємства, установи та організації, що виробляють товари, виконують роботи та надають послуги у сфері оборони.
Управління оборонними ресурсами здійснюватиметься з урахуванням досвіду держав-членів НАТО і ЄС.
Відсутність судового імунітету для держави-агресора (№ 8165 від 31.10.2022)
Відповідно до чинного законодавства, пред’явлення позову до іноземної держави, її залучення у справі як відповідача або третьої особи, арешт майна, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, тощо можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів такої держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.Законопроєкт пропонує скасувати вимогу щодо необхідності згоди органів іншої держави у випадку позову до держави-агресора.
Тоді стягнення майна, наприклад, здійснюється незалежно від згоди органів агресора.
Довідково: раніше Верховний Суд уже робив висновок, що “починаючи з 2014 року український суд, розглядаючи справу про відшкодування шкоди, заподіяної людині агресією рф, має право приймати рішення про відшкодування рф шкоди без урахування судового імунітету”.
Компенсація за неотриману відпустку мобілізованим (№ 8164 від 31.10.2022)
У законопроєкті пропонується при призові працівника на військову службу під час мобілізації або за призовом осіб із числа резервістів виплачувати грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки за основним місцем роботи.
Така норма поширюватиметься на час дії особливого періоду.Отже, пропонується зафіксувати виплату компенсації за неотриману відпустку саме під час призову, що, на наш погляд, обмежує можливість військовослужбовця отримати її пізніше за власним бажанням під час переведення або звільнення.
За матеріалами: Юридична сотня