Оперативна інформація про події в Україні та світі станом на 06.00 24.08.2022

Триваюче повномасштабне вторгнення росії продовжує залишатися головним чинником, який формує суспільно-політичну обстановку в Україні. Загроза терористичних дій рф залишається на суттєво високому рівні (обстріли мирних населених пунктів, можливі провокації на Запорізькій АЕС та інше), особливої символічної актуальності це набирає протягом святкових днів 23 та 24 серпня.

Українська банківська система спромоглася продемонструвати відносно позитивну динаміку щодо стабілізації довгострокових рейтингів, не дивлячись на складну економічну ситуацію в Європі та додаткову невизначеність спричинену нестабільною енергетичною політикою напередодні майбутнього опалювального сезону.

Щодо міжнародних подій:

наразі триває другий саміт “Кримської платформи”, який цього року відбувається в онлайн-форматі і перевершує попередній глобальною географією та рівнем представленості - понад 60 країн та міжнародних організацій, включно з лідерами "Великої сімки", цьогоріч долучились до координації спільних дій.

“Кримська платформа” – це ініційований Україною міжнародний консультаційно-координаційний формат, спрямований на підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповідь на зростання загроз безпеці, посилення міжнародного тиску на росію, запобігання подальшим порушенням прав людини і захисту жертв російського режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні.

Рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило довгострокові рейтинги дефолту емітента семи українських банків в іноземній та національній валюті на рівні "CCC-" та "CCC" відповідно.

Йдеться про чотири держбанки - Ощадбанк, Укрексімбанк, ПриватБанк, Укргазбанк і банки ПУМБ, Альфа-Банк Україна та ПроКредит Банк (Україна).

В агентстві пояснили, що рейтингові дії щодо банків відбулися слідом за зниженням суверенного рейтингу України в результаті операції з відстрочення виплат за 13 випусками суверенних єврооблігацій приблизно на $22 млрд до "CC" із "CCC".

“Підтвердження в іноземній валюті на рівні "CCC-" відображає, на думку Fitch, напружену, але загалом адекватну ліквідність банків в іноземній валюті порівняно з їхніми потребами. Цьому сприяють різні заходи регулювання капіталу та валютного контролю, запроваджені від початку війни для зниження ризиків відтоку депозитів та капіталу та підтримки стабільності та довіри до банківської системи (за матеріалами порталу Економічна правда).

Окрім того, світові ринки почали втрачати вартість в очікуванні майбутнього рішення Федеральної резервної системи щодо облікової ставки, яка може знову стрімко зрости. Індекс S&P 500, який є показником для акцій топ-500 компаній Штатів, знизився на 1,6% у порівнянні з ранніми торгами, чим перервав чотиритижневе зростання.

Страх рецесії на ринках посилилися у понеділок на тлі рекордного подорожчання електроенергії в Європі та цін на газ, що перетнули 3 тисячі доларів за тисячу кубометрів.

Як наслідок, євро впав майже на 1% проти долара до 0,994 долара, вперше опустившись нижче 1 долара після того, як у липні досяг паритету вперше з 2002 року  (за даними американського видання Financial Times). 

У тренді іноземних медіа були такі публікації:

• американське видання The Wall Street Journal опублікувало матеріал про роль Криму в російсько-українській війні. Від початку повномасштабного вторгнення Крим і чорноморський флот рф служили важливими базами постачання і забезпечували окупацію півдня України, пише видання. Крім цього, Крим відігравав важливу роль у планах створення сухопутного шляху до Молдови через Одесу. Нещодавні успіхи України в знищенні військових цілей на території півострова визначили його слабкі місця. Так, вибухи на авіабазі в Саках вивели з ладу понад половину морської авіації чорноморського флоту рф, зазначає WSJ, посилаючись на анонімного західного чиновника. Через останні вибухи російський флот виконує функцію хіба берегової охорони, яка інколи випускає ракети, вважає джерело видання. Як здатність ЗС України цілити по обʼєктах у Криму вплине на хід війни в цілому, поки що не відомо, та наразі Україна має за мету звільнення Херсону й тому бʼє по ланцюгах постачання та мостах, щоб ізолювати росіян. Веліна Чакарова, директорка Австрійського Інституту європейської політики та політики безпеки вважає, що Україна також може цілити по Криму з метою розмивання російського військового потенціалу ― за принципом корозії. Експерти також вважають, що успішні удари свідчать, що ЗС України краще розуміє, як працюють російські ППО, використовує дані розвідки та бере максимум від нового західного обладнання. Водночас, зазначає WSJ, вибухи в Криму можуть призвести до ескалації війни ― зокрема, виправдати тотальну мобілізацію в рф;
• американське видання The New York Times опублікувало колонку фізика Майкла Ріордана щодо можливого впливу “нової холодної війни” на розвиток науки.  Ріордан вважає, що одним із багатьох нищівних наслідків вторгнення росії в Україну є шкода для міжнародної наукової співпраці. Протягом останніх двох десятків років співпраця вчених із різних країн дала неймовірні результати: так з’явився великий адронний колайдер, завдяки якому було відкрито бозон Хіггса. А завдяки міжнародному проекту LIGO було зібрано дані про злиття надмасивних чорних дір. В обох проектах брали участь, у тому числі, і науковці з росії. Через агресію росії її вчені стали небажаними для участі в таких масштабних проектах, що, на думку Ріордана, може сповільнити науковий прогрес. Зокрема автор пише, що великі наукові відкриття на сьогодні можливі лише за умови співпраці та обміну між різними вченими, бо окремі нації не володіють ні необхідними інтелектуальними, ні фінансовими ресурсами. Зараз уперше за багато років міжнародна наукова співпраця опинилася під загрозою через невиправданий напад однієї країни-учасниці міжнародних наукових проєктів на іншу. Ймовірно, пише Ріордан, це зрештою призведе до повернення світового порядку часів Холодної війни;  
• американське видання CNN опублікувало колонку свого редактора європейської політики Люка МакГі, про випробування європейської підтримки України цієї зими. Шість місяців минуло від початку повномасштабної війни росії та України, і за цей час Захід продемонстрував єдність, якої багато хто не очікував. Та на сьогодні, пише МакГі, західні чиновники та дипломати вже не так певні, що Європа збереже консенсус узимку, коли ціни на продукти зростуть, а опалення в будинках буде обмеженим. Деякі країни вже почали готуватися до кризи: в Берліні більше не підсвічують монументи, а французи отримують штраф за відкриті двері, коли працює кондиціонер. МакГі пише, що серед його співрозмовників з-поміж європейських дипломатів і чиновників є занепокоєння, що деякі країни західної Європи досі сподіваються відновити “нормальні взаємини” з рф. Крім цього, постачання зброї Україні не може тривати вічно, адже її запаси вичерпні. Втома від війни впливає на суспільну думку: чим довше триває війна, тим складніше втримати увагу аудиторії. Кілька джерел повідомили МакГі, що вони побоюються, що в якийсь момент Захід захоче досягти мирної угоди в Україні. Щоправда, згоди щодо умов такої угоди немає: чи Захід підтримає Україну в прагненні відновити кордони до 2014 року, чи до 24 лютого 2022-го, невідомо. Сумна правда полягає в тому, пише автор, що країни, які не мають кордону з рф, досі не розуміють небезпеки, яку несе москва.

Згідно з оцінками американського дослідницького центру “Інститут вивчення війни” (ISW):

• підтримувана росією окупаційна влада в Запорізькій області приховано проголосила незалежність окупованих районів області, неправдиво видаючи громадян України, які в’їжджають з України на тимчасово окуповані території, як "шукачів тимчасового притулку";
• російські війська здійснили локалізовані наступи на південний захід і південний схід від Ізюма;
• російські війська продовжували наступ на південний схід від Сіверська та на північний схід і південь від Бахмута;
• російські війська продовжували спроби просунутися з північної та західної околиць Донецька та здійснили обмежені наземні удари на південний захід від Донецька;
• з 1 вересня в так званій "ЛНР" окупанти планують розпочати "загальну мобілізацію";
• приморський край оголосив про формування нового ремонтно-обслуговуючого добровольчого батальйону;
• Рух опору продовжує атакувати російські війська в тимчасово окупованому Мелітополі.

Загальні бойові втрати противника з 24.02 по 23.08 орієнтовно склали: