Оперативна інформація про події в Україні та світі станом на 06.00 08.09.2022

Повномасштабне вторгнення рф продовжує залишатися головним чинником, який формує суспільно-політичну обстановку в Україні.

Сили оборони продовжують ведення оборонної операції, утримують визначені рубежі та не допускають просування противника вглиб території України. На окремих напрямках відмічається успішне проведення контрнаступальних дій Силами оборони України.

Збройни Сили України успішно завдають ударів, спрямованих на ураження живої сили, бойової та спеціальної техніки, а також інших військових об’єктів противника. Продовжують виконувати завдання з контрбатарейної боротьби, порушення системи управління, логістичного забезпечення, знищення засобів протиповітряної оборони, вогневих засобів та живої сили противника. Силові структури активно проводять контрдиверсійну діяльність з виявлення та знешкодження агентурної мережі противника. Забезпечують фіксування воєнних злочинів, які рф скоює в Україні.

Враховуючи, що ані ядерний, ані енергетичний шантаж не приносить росії очікуваних результатів, вона знову перемикає свій фокус на продуктовий шантаж, заявляючи про перегляд “зернової угоди”, що потенційно збільшує ризики продовольчої кризи у світі.

Агресивна політика рф по відношенню до України та всього цивілізованого світу стикається з потужним та консолідованим спротивом. Незважаючи на потенційні економічні та гуманітарні наслідки від енергетичного шантажу рф, західні партнери продовжують посилювати тиск на російську федерацію.

Україна продовжує отримувати всебічну підтримку від держав-партнерів задля забезпечення її обороноздатності та стійкості перед загрозами, які створює рф.

Щодо міжнародних подій:

проведення Ради Безпеки ООН щодо ситуації на Запорізькій АЕС;

Довідково. У Нью-Йорку минулого вечора відбулося засідання Ради Безпеки ООН, яке вчергове ініціювала росія через обстріли тимчасово окупованої Запорізької АЕС нібито українськими військовими. На Радбезі виступив генсек ООН Антоніу Гутерреш та гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі, який презентував результати роботи моніторингової місії Агентства на Запорізькій АЕС. Після цього члени Радбезу висловили свої думки щодо оцінок ситуації на станції. Представник російської федерації традиційно звинуватив Україну та її партнерів у створенні ядерної небезпеки і нападах на АЕС. Але, більшість членів Ради Безпеки ООН виступили з різькою критикою рф і вимогами звільнити станцію та всі захоплені території в Україні. Слід також зазначити, що до зсідання у якості доповідачів були запрошені представник України та Німеччини (за матеріалами порталу Суспільне. Новини).

здійснення рф шантажу України та світу “зерновою угодою”;

Довідково. Постійний представник росії при ООН василь небензя у спілкуванні із російськими “змі” повідомив, що експорт російського продовольства і добрив у рамках “зернової угоди” так і не був розпочатий, а тому його країна може вийти з неї. У разі розірвання “угоди” існує високий ризик голоду у багатьох країнах світу (за матеріалами порталу “Телеграф” із посиланням на російські змі). 

Під час Східного економічного форуму президент рф володимир путін зробив заяву, якою погрожує “обмежити” експорт зерна із України. У рамках обговорення обмежень експорту зерна путін планує зустрітись з Президентом Туреччини Реджепом Ердоганом (за матеріалами порталу “Слово і Діло”).

Слід зауважити, що рф використовує різні форми шантажу світового співтовариства. Враховуючи, що ані енергетичний, ані ядерний шантаж не приносить очікуваних результатів, росія може використати проблему голоду, як інструмент тиску, як на Україну, так і світ.

пояснення Білого Дому позиції Президента США Джо Байдена щодо невизнання росії країною-спонсором тероризму;

Довідково. Речниця Білого дому Карін Жан-П’єр заявила на брифінгу 6 вересня, що, на думку президента США, “це не є найефективніший чи найсильніший шлях вперед, щоб притягнути росію до відповідальності. Таке визначення може мати непередбачувані наслідки для України і для всього світу. Наприклад, за словами гуманітарних експертів та неурядових організацій, з якими спілкувалась Адміністрація Президента, це може серйозно вплинути на здатність доставляти допомогу в певні українські регіони (за матеріалами видання “Радіо Свобода”).

введення ліміту цін на електроенергію та газ у країнах ЄС;

Довідково. За інформацією видання Financial Times Європейська комісія заявила, що вона рекомендує державам-членам обмежити ціну на електроенергію від таких виробників, як вітряні електростанції, атомні та вугільні електростанції, ціна яких залежить від високої ціни на газ, на рівні 200 євро за мегават/годину. Поточна спотова ціна на електроенергію в Німеччині, що є регіональним еталоном, перевищує 450 євро за мегават/годину. Оптові ціни на електроенергію різко зросли, тому що вони прив'язані до ціни на газ, незалежно від того, чи виробляється електроенергія на газі або іншим способом.

За інформацією видання Politico Європейська комісія також пропонує встановити граничну ціну на російський природний газ на рівні €50 за МВт-год (приблизно $520 за 1 тис. м³). У такий спосіб ЄК пропонує обмежити ціни майже до п'ятої частини нинішньої ціни. Протягом 7 вересня, за даними біржі ICE Futures, газ торгують у межах €222–247 за МВт-год.

У свою чергу президент рф путін заявив, що росія може припинити постачання газу та інших енергоресурсів до Євросоюзу, якщо Брюссель введе ліміт цін (за матеріалами РБК-Україна).

надання військової матеріально-технічної та економічної допомоги Україні;

Довідково. Відповідно до даних сайту німецького уряду Україна за останній тиждень отримала від Німеччини першу радіолокаційну станцію COBRA і п'ять зенітних самохідних артилерійських установок Gepard. Передачу контрбатарейних радарів COBRA німецький канцлер Олаф Шольц анонсував 22 серпня 2022 року.

Європейська комісія запропонувала виділити 5 млрд євро макрофінансової допомоги Україні (за повідомленням  президентки ЄК Урсули фон дер Ляєн у Twitter).

Міністерство оборони Литви повідомляє, що передає 105-мм гаубиці для ЗС України.

обмеження країнами Балтії в'їзду росіянам із шенгенськими візами;

Довідково. Країни Балтії (Литва, Латвія та Естонія) досягли домовленості про суттєве обмеження (за деякими винятками) перетину кордону громадянами російської федерації, які мають шенгенські візи ЄС. Рішення ухвалюватимуть національні уряди відповідно до національних процедур і набудуть чинності одночасно (за повідомленням Міністра закордонних справ Латвії Едгарса Рінкевичса у Twitter).

У тренді іноземних медіа були такі публікації:

• британське видання Financial Times заявляє, що в своїй колонці видання Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс готує низку нових проєктів, щоб допомогти Україні пережити зиму, яка буде важкою через російську агресію. Альянс продовжуватиме допомагати Києву відстоювати свою незалежність, інакше росія може ризикнути продовжити агресію проти інших сусідів і навіть напасти на союзників із НАТО;
• американське видання The Atlantic опублікував спеціальний випуск про передову боротьби за демократію - війну в Україні. До випуску увійшли репортажі Енн Еплбаум, Джорджа Пекера та Франкліна Фоера, яких видання називає трьома найвпливовішими голосами в темі небезпек війни та авторитарних загроз демократії;
• американське видання The Wall Street Journal пише про план залучення інвестицій в Україну. Президент Володимир Зеленський запросив іноземних інвесторів вкласти кошти в майбутнє України, для чого платформа Advantage Ukraine зібрала варіанти потенційних інвестицій на $400 мільярдів. З інвесторами працюватиме група банкірів і дослідників, призначених Міністерством економіки України. Зеленський також повідомляє, що Україна шукає інвестиційних гарантій від країн “Великої сімки” та ЄС, а також готує зміни до податкового законодавства. Він сподівається, що Україна може стати потужним ІТ-хабом, здатним реалізовувати інноваційні бізнес-ідеї;
• британське видання The Economist про вади економіки рф пише економіст Костянтин Сонін. Автор вважає, що основним викликом для путіна стане не політична криза - адже свідчень внутрішнього спротиву його політиці немає. А от фінансова система відчуватиме все серйозніші наслідки санкцій та дороговизни збереження режиму путіна. Наприклад денис мансуров - “цар” оборонної промисловості рф - є найбагатшим членом російського уряду, хоч уся його карʼєра проходила на державних підприємствах. Таке марнотратство було неефективним, навіть коли росія мала купу грошей, тож що вже й казати про нинішню ситуацію. Таким чином, система, яку створив путін, не може адаптуватися до переходу на воєнну економіку, а олігархи й далі вимагатимуть все більше грошей;
• латвійське видання “Lsm.lv” повідомляє, що у Латвії на тлі агресії рф проти України ухвалили рішення про поступове запровадження обов'язкової служби національної оборони до 2028 року. Очікується, що кількість професійних солдатів збільшиться на кілька тисяч і сягне 31 000 солдатів. Призов буде обов'язковим для чоловіків віком від 18 до 27 років та для жінок добровільно. Такий підхід має забезпечити максимально широкий призов громадян на службу нацоборони та забезпечити принцип рівності обов'язків громадян щодо участі в обороні країни. Зазначається, що перший заклик планується вже у січні 2023 року. Міністр оборони Артіс Пабрікс повідомив, що наступного року планується два призови – у січні та липні.

Загальні бойові втрати противника з 24.02 по 07.09 орієнтовно склали: