Оперативна інформація про події в Україні та світі станом на 06.00 12.08.2022
Триваюче повномасштабне вторгнення російських військ залишається головним чинником, який формує суспільно-політичну обстановку в Україні. У медіа та соціальних мережах продовжується активне обговорення вибухів на військовому аеродромі поблизу міста Саки в тимчасово окупованому росією Криму.
Водночас, у парламентах країн Європейського Союзу починають розглядати можливість щодо заборони видачі віз до Шенгенської зони для громадян росії (чому безумовно сприяло визнання сеймом Латвії “росії країною-спонсором тероризму).
Щодо міжнародних чинників, які мали (можуть мати) вплив на суспільно-політичну обстановку в цілому в Україні:
попередньо завершено переговори про можливість дипломатичного представництва Швейцарією українських інтересів у рф. Зазначимо, що Україна розірвала дипломатичні відносини з рф 24.02.22, при цьому зберегла консульські відносини з рф (за даними українського видання Європейська правда). Зрештою, з метою набуття чинності мандату покровительства потрібна згода російської сторони.
Варто зазначити, що Швейцарія має досвід виконання функцій “держави-покровительки”: в результаті розриву дипломатичних відносин під час російсько-грузинської війни 2008 року, саме посольство Швейцарії представляє інтереси Грузії в рф, і навпаки.
Довідково. “Держава-покровителька” означає нейтральну державу або іншу державу, що не є стороною в конфлікті, яка була призначена стороною, що перебуває в конфлікті, і визнана супротивною стороною та яка погодилася здійснювати функції, що покладаються на Державу-покровительку згідно з Конвенціями та цим Протоколом (згідно додат кового Протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949 року про захист жертв війни від 08.06.1977 року (стаття 2, пункт “с”).
Черговою знаковою подією на міжнародній арені є офіційне визнання сеймом (парламентом) Латвії заяви щодо цілеспрямованих військових атак росії проти мирного населення в Україні, визнавши насильство рф проти цивільних тероризмом, а Росію державою-спонсором тероризму. У заяві йдеться, що “рф з метою досягнення цілей своєї незаконної, агресивної війни, прагне залякати і деморалізувати український народ і ЗС України, паралізувати функціонування держави, задля повної окупації” (за матеріалами українського видання Європейська правда).
Окрім того, важливо врахувати, що інфляція в США у річному вимірі сповільнилася до 8,5%, як повідомляє Міністерство праці США в оприлюдненому Індексі споживчих цін. Показник навіть виявився нижчим за попередні прогнози у 8,7%.
За даними американського видання Trading Economics, дана тенденція цілком може свідчити про досягнення інфляційного піку.
У червні Федеральна резервна система США стала агресивно боротися з інфляцією після того, як її звинуватили в спочатку повільній реакції, розхитуванні фінансових ринків і збільшенні ризику того, що її дії можуть схилити економіку США до рецесії. Регулятор відзначив послаблення виробничих показників і витрат в американській економіці. Водночас центробанк вказав на активне зростання кількості робочих місць в останні місяці при збереженні низького безробіття (за матеріалами української версії американського журналу Forbes).
Таким чином, прослідковується два основні висновки:
- скоріше за все, ФРС вдалося оминути рецесію на своєму внутрішньому ринку, що відповідно задасть темп світовим ринкам (найбільші світові фондові індекси за добу дали наступні показники:
- Dow Jones +1,63%;
- S&P 500 +2,13%;
- стабілізація (а в перспективі зниження) інфляційної тенденції нормалізує економічну ситуацію на світовому ринку та матиме позитивний вплив на перспективну військово-гуманітарну допомогу для потреб України.
У тренді іноземних медіа були такі публікації:
- американське видання Bloomberg пише як Польща мимоволі виграє через війну в Україні. Ідеться про економічні переваги, які Польща отримує через масовий притік біженців з України. Два мільйони новоприбулих людей ― вражаюча цифра для країни, населення якої становить 38 мільйонів, пише видання. На кінець липня 385 тисяч із цих двох мільйонів знайшли роботу в Польщі, а уряд і бізнеси хочуть, щоб якомога більше людей залишилися у країні назавжди, що сприятиме економічному зростанню. Bloomberg пише, що підхід Польщі доцільний, а іншим країнам слід звернути увагу на це, формуючи свою міграційну політику;
- американське видання The Wall Street Journal опублікувала колонку про російську традицію колоніалізму, яку кремль заперечує. Політика рф в Африці ґрунтується на тезі, що росія, на відміну від Заходу, не заплямувала себе злочинами колоніалізму, і тому африканські країни мають підтримати її війну в Україні. Кремль прикривається тим, що росія ніколи не мала формальних колоній в Африці, Латинській Америці чи Південній Азії ― проте, це зовсім не значить, що росія не колоніальна держава. Різниця між росією і традиційними метрополіями полягає в тому, що інші колонізували віддалені території за морем, а росія ― прилеглі території на суші. “Від Кавказу до Криму, від Арктики до Амуру, від Волги до Тихого океану колоніальні кампанії росії підкорили незліченну кількість націй, бульдозером знищивши місцеві культури та місцевий суверенітет і вдавшись до практики геноциду”. Війна в Україні ― ще один доказ колоніальності рф, яка погрожує ядерною зброєю, щоб повернути колишню колонію. На думку авторки, росія буде загрожуватиме світовій безпеці, доки не деколонізується. А щоб запустити цей процес, росіяни мають усвідомити свої колоніальні злочини ― як попередні, так і теперішні;
- американське видання Foreign Affairs опублікували есей колишнього посла Німеччини у США Вольфганга Ішінгера під назвою “Українська проблема Німеччини”. З-поміж інших союзників України Німеччина має найбільше складнощів зі своєчасним виконанням своїх обіцянок. Так, ще в березні Берлін повідомив про надання важкого озброєння Києву, але станом на кінець липня передав лише невелику його частину. В есеї Ішінгер розмірковує над причинами такого зволікання і загальної вразливості Німеччини до погроз з боку рф. Серед країн Європи, пише автор, російське вторгнення спричинило найсильнішу зміну політики саме в Німеччині. Десятки років ідея пацифізму панувала в суспільстві, а тепер канцлер Шольц перетворює країну на основного гравця в обороні ЄС. Водночас повна відмова від російського газу є великим викликом для держави. Ішінгер пише, що, можливо, уряд Шольца сподівається, що партнери та союзники зрозуміють масштаб політичних змін і пробачать Німеччині зволікання щодо України. Однак, на думку автора, Німеччина має активізувати свою підтримку України, інакше вона ризикує втратити вплив в Європі та зашкодити власним інтересам ― адже що довше триває війна, то нестабільнішою і поляризованішою буде ситуація в регіоні. В есеї Ішінгер пропонує кроки, яких Шольц може вжити, аби відродити вплив Німеччини в ЄС і поза його межами та зрештою зайняти лідерську роль у протистоянні російській імперіалістичній кампанії в Україні.
Згідно з оцінками американського дослідницького центру «Інститут вивчення війни» (ISW):
- російські офіційні особи залишаються збентеженими щодо завдання удару 9 серпня по авіабазі Саки в тимчасово окупованому росією Криму, у результаті якої було знищено щонайменше вісім російських літаків і кілька будівель;
- зміна планів кремля свідчить про те, що окупаційні сили, швидше за все, перенесуть дату референдумів про анексію наразі окупованих територій України. У зв’язку з ймовірною анексією стає все важче уявити будь-яке врегулювання війни шляхом переговорів, адже це свідчить про те, що кремль принципово не серйозно ставиться до припинення війни на будь-яких умовах, крім капітуляції України;
- останніми тижнями Іран почав тренувати російські сили на іранських системах БПЛА, демонструючи поглиблення військового співробітництва між Іраном і Росією;
- російські війська продовжили спроби наступів на захід від Ізюма, північний схід і захід від Бахмута, також здійснили невдалу розвідку на північному заході Херсонської області;
- повідомляється, що в орловській області росії формується добровольчий батальйон.
За матеріалами Міністерства оборони Великобританії, опублікованими на офіційній сторінці в соціальній мережі Twitter:
- росія навряд чи зможе виконати деякі попередні експортні замовлення на бойові броньовані машини через виняткові потреби для власних збройних сил та посилення впливу західних санкцій;
- нещодавно білорусь оприлюднила деталі нового вітчизняного модернізованого бойового танка Т-72Б. Скоріше за все, білорусь розробила це альтернативне рішення замість раніше укладеної програми з російською державною компанією “уралвагонзавод”;
- росія давно вважає оборонну промисловість одним із своїх найважливіших експортних успіхів. Проте її військово-промисловий потенціал зараз переживає кризу, а довіра імпортерів до багатьох систем озброєння підірвана у зв’язку із поганою результативністю російських військ у війні в Україні.