Оперативна інформація про події в Україні та світі станом на 06.00 23.07.2022
Окупанти здійснюють атаки на різних ділянках фронту, проте Сили оборони України завдають противнику втрат на всіх напрямках, де йдуть активні бойові дії.
Через відсутність суттєвого успіху у захопленні територій, зберігається загроза продовження противником несистемного ракетного терору по інфраструктурі мирних міст України з метою залякування цивільного населення, поширення панічних настроїв та появи внутрішнього тиску на воєнно-політичне керівництво держави.
Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков від імені України підписав “Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів”. Зазначається, що підписано дві дзеркальні угоди у форматах:
Обидві передбачають гарантування безпеки та контроль з боку України портів “Одеса”, “Чорноморськ” і “Южний” та відсутність у них будь-яких іноземних суден, окрім тих, які здійснюють перевезення зерна, добрив та повʼязаних з ними харчових продуктів.
Також, Україна у жодному разі не погодиться на супровід суден російськими кораблями чи присутність представників рф в українських портах, а в разі провокацій готова на негайну військову відповідь. При цьому не передбачається ніякого послаблення санкцій по відношенню до рф, попри те, що росіяни неодноразово намагалися це прописати в документі.
Водночас, рф продовжує спроби навʼязування політичного лідерства та створення ілюзії своєї дипломатичної ваги. Так, розпорядженням уряду рф, Грецію, Данію, Словенію, Хорватію та Словаччину включено до списку “недружніх країн”. У розпорядженні зазначено, що ці країни здійснюють “недружні дії” щодо росії, російських компаній та громадян. Документом також обмежується кількість співробітників дипломатичних місій зазначених країн, яких вони можуть найняти у росії (за посиланням на українське видання Європейська правда).
Варто нагадати, що Словаччина потрапила до цього списку на тлі розгортання внутрішньоурядової кризи та можливого посилення проросійських сил за рахунок маніпулювання суспільною думкою.
Довідково. У тренді іноземних медіа були такі публікації:
американський журнал The Atlantic опублікував есей Девіда Патрікаракоса (автор книги “Війна в 140 знаках”), який пише про ще одну зброю російської гібридної війни проти демократії. У тексті під назвою “Голодна війна росії” Патрікаракос досліджує нову дезінформаційну кампанію москви, націлену на африканців. Вона поширює ідею про те, що саме Захід слід звинувачувати у нестачі їжі. На початку повномасштабної російської війни в Україні на Заході вважали, що Україна виграє інформаційну війну. Патрікаракос вважає, що це не так. росія не програла інформаційну війну ― вона відкрила нові фронти далеко від очей Заходу. Африка, де й так були сильні антизахідні настрої, є однією з головних цілей москви. Повідомлення, яке кремль поширює через скоординовані ЗМІ та акаунти в соціальних мережах, таке: “Західні санкції проти росії спричинили дефіцит, а Україна навмисно знищує врожай зерна”. Окрім важливої причини, через яку росія блокує українське зерно ― шантажу задля скасування санкцій ― ще одна полягає в тому, щоб видати себе за рятівника, пропонуючи власні постачання зерна (значну частину якого росіяни вкрали в України) в обмін на підтримку росії у війні. За словами Патрікаракоса, використання росією продовольчої кризи є частиною її ширшої “стратегії постійної конкуренції”, спрямованої на розповсюдження та укріплення агресивних наративів, які підривають західні демократії та просувають рф як кращого партнера для африканських країн;
британський журнал The Economist пише про спроби спрогнозувати результати російсько-української війни за допомогою програмного забезпечення. Оскільки сучасні компʼютери можуть збирати, поглинати й аналізувати величезні обсяги даних, прогнозування результатів воєн активно розвивається. Для цього є дві широкі групи моделей: детерміновані, які дають однаковий результат на основі вхідних даних, та імовірнісні ― які показують різні результати на основі ймовірності тих чи інших бойових подій. Одна з моделей детермінованого програмного забезпечення ― Статистична модель великих бойових операцій (MCOSM) ― запускає алгоритми, засновані на даних 96 битв і воєнних кампаній від Першої світової війни і до наших днів. На початку повномасштабного російського вторгнення в Україну MCOSM прогнозувала шанси на “операційний успіх” як 2 та 5 із 7 можливих для загарбника та захисника відповідно. Також у статті йдеться про софт, який досліджує фактори, що впливають на волю до боротьби. Ці фактори включають не лише задоволення від постачання боєприпасів та харчів, але й більш тонкі питання — наприклад, чому армія воює, які жахи розгортаються навколо, чи має ворог деморалізуючу перевагу. Серед факторів, що негативно впливають на моральний стан війська — корупція, безробіття, зростання вартості життя та політична поляризація. The Economist попросив MCOSM створити новий прогноз для поточної фази війни, враховуючи російську перевагу в артилерії та взявши до уваги дані щодо мотивації. MCOSM оцінив шанси як України, так і росії у 5 балів із 7 — іншими словами, як затяжну нічию.
Окрім того, повідомляється, що фінська митниця продала конфісковані криптовалютні активи, які були повʼязані зі злочинами з продажу наркотиків та допінгу на загальну суму 46,5 мільйони євро. Наразі в уряді Фінляндії розглядають можливість передачі виручених коштів Україні (за посиланням на українське видання Економічна правда).
Згідно з оцінками американського дослідницького центру “Інститут вивчення війни” (ISW):
поточний темп російського наступу суттєво не відрізняється від темпу російських наступальних дій під час так званої “оперативної паузи”, і російські сили навряд чи зможуть зайняти значні позиції в найближчі тижні;
росія, ймовірно, використала 55-60% свого резерву високоточної зброї;
противник продовжував обмежені наземні атаки на схід від Сіверська, південніше Бахмута, а також здійснив невдалий наступ на північ від Харкова;
повідомляється про формування добровольчого батальйону у мурманській області росії.
Загальні бойові втрати противника з 24.02 по 17.07 орієнтовно склали:
