#Правова_допомога
January 27, 2023

Нові законопроєкти, зареєстровані у Верховній Раді з 03.01.2023 по 23.01.2023


Спрощення прийняття до громадянства іноземних захисників України (№ 8373 від 20.01.2023)

Законопроєкт № 8373 пропонує скоротити строк проживання в Україні, необхідний для отримання громадянства та імміграції, для іноземців та осіб без громадянства, які виконували бойові завдання для захисту України.

Так, для іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу і в період воєнного стану виконували бойові завдання не менше ніж 3 місяці, строк безперервного проживання на законних підставах на території України має становити останні 6 місяців.

Зараз Закон “Про громадянство України” містить умову, що для осіб, які проходять військову службу за контрактом, строк безперервного проживання має становити останні 3 роки. Проєкт також передбачає розширення квоти на імміграцію не лише для військових-іноземців ЗСУ, але й військових інших відомств, проте така зміна вже передбачена проєктом № 8098, який підтриманий ВРУ та очікує на підпис Президента.

Щоб подати заяву про надання дозволу на імміграцію, іноземці та апатриди надають документ, що підтверджує факт проходження військової служби та копії документів, які підтверджують виконання бойових завдань протягом потрібного строку. Усі інші умови, передбачені статтею 9 Закону «Про громадянство України» для прийняття до громадянства України зберігаються.


Комплектування Збройних Сил України посадовими особами офіцерського складу на особливий період (№ 8339 від 09.01.2023)

Законопроєкт стосується зміни вимог для проходження військової служби за контрактом. У ньому пропонується:
  • установити можливість проходити службу за контрактом осіб офіцерського складу під час особливого періоду для військовослужбовців, резервістів, військовозобов’язаних, які не мають військових звань офіцерського складу, однак здобули вищу освіту за ступенем не нижче бакалавра та успішно завершили курс військової підготовки офіцерського складу у вищому військовому навчальному закладі, віком від 20 до 60 років (наразі діє норма про вік від 20 до 30 років). Водночас у пояснювальній записці йдеться про збільшення віку не до 60, а до 40 років.
  • дозволити в період дії воєнного стану приймати на службу за контрактом осіб офіцерського складу військовослужбовців сержантського і старшинського складу, які мають бойовий досвід та проходили службу в районах воєнних дій не менше 6 місяців, з одночасним присвоєнням первинного військового звання офіцерського складу. Отже, наявність вищої освіти для військової служби за контрактом осіб офіцерського складу під час воєнного стану не буде обов’язковою на рівні закону.

Такі особи перед або після прийняття на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу (але не пізніше ніж протягом 6 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану) за потреби проходять курс військової підготовки за напрямом, що відповідає профілю службової діяльності.

Однак, якщо кандидат на посаду має дисциплінарне стягнення, то протягом строку його дії не може бути прийнятим на військову службу за таким контрактом.

Зауважимо, що зміст законопроєкту не узгоджується з текстом пояснювальної записки, що ускладнює розуміння законодавчої ініціативи. Крім цього, запропонована норма щодо бойового досвіду в районах воєнних дій не менше 6 місяців повинна містити встановлений законодавством перелік документів для підтвердження цього факту для вступу особи на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.

Направлення українських військових підрозділів до інших країн та умови перебування іноземних підрозділів в Україні (№ 8376 від 23.01.2023)

Законопроєкт № 8376 пропонує деталізувати порядок направлення українських військових підрозділів до інших країн та уточнити деякі деталі перебування іноземних підрозділів в Україні, зокрема:
  • поширити порядок направлення підрозділів до інших держав на інші законні військові формування України, окрім ЗСУ;
  • визначити, що метою направлення до інших держав також може бути участь у багатонаціональних навчаннях, тренуваннях або інших заходах підготовки;
  • установити, що для направлення військового підрозділу на навчання до інших країн Міноборони вносить на розгляд Президента таку пропозицію, що має містити детальну інформацію про направлення, зокрема про завдання, загальну чисельність підрозділів, строки перебування та гарантії і компенсації тощо;
  • регламентувати, що персонал підрозділів збройних сил інших держав на території України може носити та застосовувати зброю під час виконання бойових, миротворчих і гуманітарних завдань;
  • установити обов’язок командування підрозділів збройних сил інших держав, що перебувають на території України, уточнювати та координувати з Генштабом та Міністерством внутрішніх справ, а також іншими органами влади порядок та зміст виконання завдань, наприклад надання військової допомоги у відсічі, проведення міжнародної операції з підтримання миру і безпеки;
  • удосконалити деякі формулювання, зокрема, що стосуються інших військових формувань, які можуть залучатися до міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки.

Зауважимо, що проєкт містить деякі техніко-юридичні недоліки, зокрема, по-різному вживається формулювання “військовий підрозділ Збройних Сил України” тощо.

Законотворці вважають, що прийняття законопроєкту створить умови для зміцнення обороноздатності та сприятиме реалізації стратегічного курсу України на НАТО.


Використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії(№ 8364 від 16.01.2023)

Законопроєкт має на меті змінити порядок виділення та спрямування коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, а саме:
  • погоджувати рішення уряду про виділення коштів із фонду з Головнокомандувачем ЗСУ, замість погодження з бюджетним комітетом ВРУ;
  • виключити чинні напрямки використання коштів фонду (серед яких будівництво громадських будівель, захисних споруд, житла для переселенців, ремонт об’єктів критичної інфраструктури тощо) та дозволити спрямування їх лише на забезпечення потреб сектору оборони.

Ініціатори аргументують такі зміни тим, що на фінансування сектору оборони Україна може використовувати виключно внутрішні надходження, а для будівництва житла, об'єктів інфраструктури, закупівлю обладнання можуть використовуватися також кошти, отримані від міжнародних партнерів. З огляду на те, що фонд ліквідації наслідків збройної агресії наповнюється за рахунок коштів, отриманих у зв’язку з примусовим вилученням в Україні об’єктів права власності рф та її резидентів, виглядає доречним спрямовувати кошти фонду на потреби армії.

Водночас потрібно зауважити, що повноваження Головнокомандувача ЗСУ визначені Указом Президента України 123/2020 від 27.03.2020. За цим переліком повноважень, питання розподілу бюджетних коштів не є притаманним для Головнокомандувача ЗСУ. У зв’язку з цим положення про погодження виділення коштів із фонду з Головнокомандувачем потребує доопрацювання.


Удосконалення порядку закриття кримінального провадження за фактами вчинення правопорушень проти миру (№ 8375 від 20.01.2023)

У законопроєкті пропонується позбавити прокурора повноваження закривати кримінальне провадження, розпочате за фактами вчинення правопорушень проти миру та безпеки людства, якщо помер підозрюваний, обвинувачений або особа, щодо якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру, але не зроблено цього у зв’язку з її смертю. Натомість у такому випадку закрити провадження зможе суд за наявності клопотання прокурора. Також законопроєкт унормовує особливості закриття судом провадження щодо вчинення кримінальних правопорушень проти миру та безпеки людства за перелічених вище умов.

Окрім цього, пропонується виключити можливість суду закривати провадження за наявності визначених КПК підстав у підготовчому судовому засіданні, якщо воно розпочате за фактами вчинення правопорушень проти миру та безпеки людства.

Довідково. Під правопорушеннями проти миру та безпеки людства в цьому випадку маються на увазі:

  • планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни (стаття 437 КК України);
  • порушення законів та звичаїв війни (стаття 438 КК України);
  • застосування зброї масового знищення (стаття 439 КК України);
  • екоцид (стаття 441 КК України);
  • геноцид (стаття 442 КК України).

За матеріалами Юридичної сотні