Оперативна інформація про події в Україні та світі станом на 06.00 03.06.2022

Триває 100 доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню. Противник завдає ракетних та авіаційних ударів по об’єктах військової та цивільної інфраструктури на території України (за посиланням на офіційну сторінку Генерального штабу ЗС України у соціальній мережі Facebook).

Щодо міжнародних подій:

Сенат Ірландії ухвалив резолюцію, в якій визнав дії рф в Україні геноцидом. Таким чином, Ірландія проявила солідарність з низкою євроатлантичних партнерів, які вже законодавчо визнали злочини рф. 

Довідково. Дії рф визнані геноцидом українського народу на рівні парламентів: Польщі, США, Естонії, Латвії, Канади, Литви, Великої Британії, Словаччини, Чехії, Португалії, Іспанії та Італії. Також певною мірою про це згадується в постановах та резолюціях парламентів Франції, Данії, Норвегії, Німеччини, Хорватії та Фінляндії.

Щодо економічного тиску на рф, слід зазначити, що посли Євросоюзу офіційно затвердили шостий пакет санкцій проти росії, проте без попередньо анонсованих персональних санкцій проти патріарха кирила (за посиланням на українське видання Європейська правда). 

Швеція планує передати Україні новий пакет макрофінансової допомоги на 95 мільйонів євро, до якої увійдуть протикорабельні ракети, протитанкова та стрілецька зброя (за посиланням на коментар очільниці МЗС Швеції). 

Окрім того, Тайвань відмовився експортувати мікрочіпи до росії та білорусі. Відповідне рішення прийняло міністерство економіки тайваню, разом з тим, країна не продаватиме в рф обладнання для виробництва зазначених елементів (за посилання на тайванське видавництво Digitimes).  

Повертаючись до згаданої напередодні мілітаризації європейського континенту, варто відмітити, що канцлер Німеччини запланував робочий візит до Литви наступного тижня. Ключовою темою візиту має стати обговорення щодо збільшення військової присутності НАТО в балтійському регіоні. Примітно, що на тлі російської агресії проти України загадний багатонаціональний підрозділ був посилений з приблизно 1200 до 1600 військовослужбовців ще до початку війни додатковими силами з Німеччини, Норвегії та інших країн (за матеріалами українського видання Європейська правда).

У тренді іноземних медіа були такі публікації: 

Американське видання The Wall Street Journal з посиланням на військові укази повідомила, що сотні російських солдатів втекли від бойових дій в Україні або відмовилися брати участь на ранніх етапах війни. Військові аналітики кажуть, що їх було набагато більше.

Американське видання Bloomberg пише, що ЄС працює над узгодженням заборони на надання страхових послуг, необхідних для доставки російської нафти в будь-яку точку світу.

Британське видання The Economist пише, що наразі коли саме завершиться війна великою мірою залежить від однієї особи в кремлі, однак путін не поспішає війну завершувати, будучи впевнений у захопленні Донбасу. Україна ж наразі налаштована досить оптимістично.

Американське видання The New York Times аналізує погрози путіна щодо ядерної війни. Старий ядерний порядок, укорінений у немислимих результатах холодної війни, зник після того, як Росія вторглася в Україну. Тепер назріває ера безладу, не схожу на жодну з початку ядерної ери. 

Французьке видання LeFigaro пише, що в міру посилення військового тиску на Донбасі, США оголосили про відправку більш точної та потужної артилерії. Ця зброя потенційно може змінити хід війни.

Щодо внутрішніх подій:

підвищення Національним банком України облікової ставки з 10% до 25%

"Розглянувши кілька сценаріїв, Національний банк вирішив підвищити облікову ставку одразу на 15 в. п. до 25%", – заявив голова НБУ Кирило Шевченко. За оцінкою НБУ, незначне підвищення ключової ставки не мало б значного впливу на фінансово-економічну систему через обмежену дієвість механізму монетарної трансмісії під час війни (за посиланням на українське видання “Економічна правда”). Це рішення має на меті захист гривневих доходів та заощаджень громадян, збільшення привабливості гривневих активів, зниження тиску на валютному ринку та збільшення спроможності Національного банку стримувати інфляційні процеси під час війни.Окрім того, Національний банк анонсував підготовку до обговорення нової програми з Міжнародним валютним фондом, у контексті макрофінансової стабільності та стійкості державних інститутів (за посиланням на українське видання “Економічна правда”).

За інформацією  голова Національного банку України Найближчими місяцями тренд до прискорення інфляції зберігатиметься, незважаючи на поступове відновлення виробництва. У квітні інфляція прискорилася до 16,4% у річному вимірі. За попередніми оцінками Нацбанку, у травні інфляція продовжила прискорюватися через порушені бізнес-процеси та логістику.