Токенізація даних
Токенізація даних - це процес перетворення особистої інформації в токени, які можуть бути безпечно передані через блокчейн, не розкриваючи вихідні дані. Цей метод підвищує безпеку та конфіденційність даних, забезпечує відповідність нормативним вимогам, а також запобігає несанкціонованому доступу та зловживанню.
Зазвичай токени є унікальними і незмінними цифровими асетами, які можуть бути перевірені через блокчейн. Вони покращують безпеку та конфіденційність даних, а також гарантують дотримання нормативних вимог. Наприклад, для токенізації номера банківської картки використовується випадкова цифрова послідовність, яку можна використовувати для перевірки платежів, не розкриваючи номер картки.
Токенізація та шифрування
Ці два поняття щільно перетинаються у своєму значенні, оскільки обидві функції служать для забезпечення безпеки. Але варто розрізняти основні відмінності між методами, оскільки використання залежить від запитів і потреб.
Токенізація замінює персональні дані на унікальні ідентифікатори, які називаються токенами. Для захисту даних токенізація не потребує використання секретного ключа. Наприклад, номер банківської картки може бути замінений токеном, який не має прямого зв'язку з оригінальним номером, але може бути використаний для обробки транзакцій.
Шифрування перетворює звичайний текст в незрозумілий для сторонніх зашифрований вигляд, який можна розшифрувати лише за наявності спеціального ключа. Цей процес забезпечує захист даних, роблячи їх недоступними для тих, хто не має доступу до ключа. Шифрування використовується у різних сферах, включаючи забезпечення безпеки комунікацій, зберігання інформації, автентифікацію, електронні підписи та відповідність правовим нормам.
Приклад використання токенізації у реальному світі
Припустимо, що людині необхідно отримати кошти у розмірі 20,000 $ у найкоротші терміни. Вільних активів немає, а є лише бажання у продажу нерухомості.
Людина вирішила продати свою земельну ділянку вартістю 100,000 $, щоб отримати терміново потрібні їй 20,000 $. Ділянка, як власність, може бути перетворена на 100,000 токенів, де кожен токен являє собою частку від володіння ділянкою. Потім токени випускаються на блокчейн-платформі, яка підтримує смарт-контракти, наприклад, Ethereum. Коли хтось купує один токен, це означає, що він купує частку володіння тою самою ділянкою.
Якщо хтось купує 50,000 токенів, йому належить 50% активу, а якщо всі 100,000 токенів, то він стане 100-відсотковим власником цієї власності.
Таким чином, задіявши блокчейн, можна отримати кошти методом токенізації активів, опустивши факт оформлення всіх інстанцій через терміновість питання.
Або ж, як варіант, користувачі можуть використовувати метод токенізації, як передача права на володіння чимось відразу ж, не використовуючи метод часткового розбиття. Умовно, якщо ви художник і створили картину, ви можете продати її методом токенізації, використовуючи блокчейн, як метод укладання угоди, передаючи право володіння увигляді токена або відповідних NFT.
Висновок
Токенізація даних вже знайшла застосування в різних сферах, таких як охорона здоров'я, фінанси, медіа та соціальні мережі. Зі збільшенням потреби у безпеці даних та дотриманні нормативних вимог, токенізація продовжуватиме набирати популярності.
Звичайно, складніші реалізації даного методу вимагають додаткового врегулювання з боку закону та норми права, але ведеться постійне дослідження та розвиток сегмента, що слугує додатковим стимулом до просування токенізації.