November 28, 2019

Культурологічне інформування

Історія

28 листопада 1943 рік - в Тегерані відкрилась конференція керівників трьох ведучих держав антигітлерівської коаліції.

В ній брали участь голова Раднаркому СРСР Й.Сталін, президент США Ф.Рузвельт і прем'єр-міністр Великобританії У.Черчилль.


28 листопада 1898 р. народився Василь Татарський видатний старшина Армії УНР, начштабу протипанцерної бригади "Вільна Україна" бригади УНА (1945).

Народився у с. Мурафа на Поділлі. Закінчив 6-ти класну гімназію. У 1916 р. був мобілізований до армії, шість місяців служив однорічником у 9-му драгунському Казанському полку. Закінчив Горську школу прапорщиків (грудень 1917 р.). Останнє звання у російській армії — прапорщик.

У січні—лютому 1918 р. брав участь у Льодовому поході Добровольчої армії під командуванням генерала А. Корнілова.

Навесні 1918 р. повернувся в Україну. З листопада 1918 р. — молодший старшина 4-го Бердичівського запасного полку військ Директорії. У 1919 р. — командир 1-го куреня 2-го Берестейського полку 1-ї Північної дивізії Дієвої армії УНР. У 1920 р. — т. в. о. начальника постачання 5-го куреня ім. Б. Хмельницького 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР.
У 1926–1929 рр. навчався у польській школі офіцерів піхоти, вийшов підпоручиком до 57-го піхотного полку у Познані. Закінчив Вищу військову школу (1939). Брав участь у Німецько-польській війні, був начальником штабу групи полковника Мікося. Останнє звання у польській армії — поручик.
З 1940 р. працював в українському громадському комітеті у Берліні. З січня 1942 р. — командир роти у 204-му українському батальйоні шуцманшафту. З серпня 1944 р. — командир 10-ї сотні 29-го полку 14-ї Військової гренадерської дивізії СС «Галичина». Нагороджений німецьким Залізним Хрестом II класу. У березні 1945 р. був призначений начальником штабу 2-ї Української дивізії Української національної армії.
З 1945 р. жив на еміграції у Новому Ульмі. У 1945—56 рр. був головою Спілки українських вояків у Західній Німеччині.

На другому фото він серед старшин і вояків 204 українського батальйону , сидить другий праворуч.


28 листопада 1899 р. народився Микола Фещенко-Чопівський, козак 1-ї Запорозької дивізії Армії УНР, командир Українського батальйону №109 (1942 – 1943), сотник Армії УНР, сотник УВВ.

(28.11.1899, с. Вчорайше Сквирського пов. Київської губ., тепер Ружинського р-н Житомирської обл. – після 28.11.1964).

Молодший старшина 27-го Чортомлицького кінного полку, козак 1-ї Запорозької дивізії, заступник командира, командир Українського шуцманшафт батальйону №109 ( (1942 – 1943, Вінниця), голова управи СУБ у Чикаго; військові звання – сотник Армії УНР,
сотник УВВ.
Закінчив чоловічу гімназію (06.1918, Радомишль). Навчався на математичному відділі фізико-математичного факультету Університету Святого Володимира (до лютого 1919). В Армію УНР пішов добровольцем 26 березня 1919 року. Інтернований 21 листопада 1920 року. Закінчивши 28 липня 1921 р. Юнацьку школу по 1-му розряду, дістав направлення до Окремої кінної дивізії. Член Студентської громади табору Стржалкова (01.1922). Закінчив Українську господарську академію в Подєбрадах (1.07.1927).
Автор спогаду “Homo homini lupus (з життя повстанців у 1919 р.” (Подєбради, 1923).

Учасник Другої світової війни у лавах Вермахту. За бої проти диверсійного загону Олександра Сабурова під Овручем нагороджений у травні 1943 р. відзнакою з мечами (2-го класу) за хоробрість для представників східних народів.


Література

Рубрика «фантастичні українські письменники і де їх шукати».

Поговоримо ж про Винниченка. Він-бо ще й автор першого українського фантастичного роману.

«Кого у нас читають? Винниченка. Про кого скрізь йдуть розмови, як тільки річ торкається літератури? Про Винниченка. Кого купують? Знов Винниченка». Так писав Коцюбинський.

Великим прихильником Винниченка був... барабанний дріб... Микита Хрущов. Головний герой оповідання «Талісман», єврей Піня, надихнув Хрущова виступити з розвінчанням культу особи Сталіна на ХХ з'їзді КПРС.

Ми Володимира Винниченка знаємо насамперед як очільника УНР і побратима Михайла Грушевського. Розкриємо менш відомі факти його буремної біографії.

1. Винниченко був одним із найбагатших письменників-белетристів. Друкувався він у збірниках Максима Горького, які виходили накладами у сотні тисяч примірників й користувалися шаленою популярністю.

2. Він любив красиве життя і встиг пожити у Франції, Швейцарії, Німеччині та Італії. Старість зустрів у містечку Мужен, що на Лазурному березі, поблизу Ніцци.

3. Любив і красивих жінок — а вже вони його як любили! Їх геть не бентежило те, що Винниченко і в стосунках притримувався вельми революційних поглядів. «Кохати можна одночасно двох, трьох, п’ятьох, скільки вистачить тіла і вогню», писав Володимир і щиро обурювався, коли йому доводилось тримати відповідь перед коханками. «Хіба ж я тобі, Алло, коли казав, що вимагаю від тебе любові? Хіба я замість одних полових відносин хотів од тебе за це усього, як ти пишеш?»

Здавалось, Винниченко буде парубкувати довіку. Однак студентка Паризького університету Розалія Ліфшиць знайшла ключ до його серця. Єврейка за походженням і француженка за місцем проживання, Розалія вивчила українську мову і називала себе українкою. Проти такого Володимир не встояв.

P.S. Якщо читати лиш два твори Винниченка, то хай це будуть «Момент» та «Чорна Пантера і Білий Медвідь».


Читання — навіть якщо це 15 хвилин на день — знижує рівень стресу на 68%.

Довели це вчені Університету Сассексу, і згодом результати експерименту були підтверджені багатьма іншими університетами. Метою дослідження було знайти найефективнішу серед популярних технік зняття стресу, і читання зайняло впевнене перше місце.

В першу п’ятірку, до речі, ввійшли медитація, прогулянка, відеоігри і чашка чаю. Самі заздримо людям, які були піддослідними кроликами, — що за райське життя організували їм вчені!

Чому читання виграло? Як і медитація, воно розслабляє тіло, знижує пульс і полегшує тиск у м’язах. Але головною перевагою читання стала здатність блискавично перемикати мозок з тривожних думок і занурювати його у світ книги.


ДНК
✔️Автор: #колектив_авторів, #Жадан_Сергій, #Кокотюха_Андрій, #Ірена_Карпа, #КідрукМаксим, #Юрій_Винничук та інші.
🔸Жанр/Категорія: #збірка
🔹Стисло: 7 відомих авторів у одній збірці. Оригінальна за формою та приголомшлива за задумом родинна сага.

У недалекому майбутньому український студент Андрій Чумак погодився взяти участь у науковому експерименті й за допомогою розшифровки коду ДНК візуалізувати «пам’ять поколінь» — відчути й особисто пережити найяскравіші моменти з життя сімох своїх предків. Найстрашніше, що він боявся побачити, — як дідусь зраджує бабцю. Та його нові спогади склалися в приголомшливу, жорстоку у своїй правдивості історію країни: правда народовців кінця ХІХ століття, правда паризьких емігрантів, правда селян з ядерного полігону Харківщини, правда переселенців з охопленого війною Донбасу — усе це в ДНК Чумаків!

👉 Скачати


Дім у Бейтінг Голлов
✔️Автор: #Василь_Махно
🔸Жанр/Категорія: #оповідання
🔹Стисло: Події, що про них розповідає Василь Махно у дебютній збірці короткої прози відбуваються за різних часів і на різних континентах, проте хай у чиї вуста вкладено історію - чоловіка за п’ятдесят, літньої вдови чи малого хлопчиська, - їм віриш.

Адже оповідання позбавлені будь-яких авторських узагальнень, висновків чи напучувань. Це безсторонні розповіді про долі цілком різних людей, чесні й позбавлені пафосу.

👉 Скачати


Цікавинки

⁉️ Чому пірати носили сережки у вухах?

Традиційно морякам дозволялося носити сережку у вусі після першого перетину екватора або після того, як вони обігнули мис Горн.

Багато з них вірили, що сережка – це талісман, що оберігає від морської хвороби або який дозволить її власнику потонути.

Однак, була і практична сторона прикраси: в разі їх смерті сережка ставала оплатою транспортування тіла до рідних та для того, щоб їх нормально поховали.

А пірати, які відповідали за стрілянину з гармат, знаходили їм ще більш банальне застосування – сережки служили вушними затичками під час гучного пострілу.


Таємниця козацької сережки

У Стародавньому Римі та Єгипті сережку вдягали тільки рабам, щоб відокремити їх від загальної маси населення. Зате пізніше ця прикраса стала головним атрибутом представників “суто чоловічих професій” – піратів, розбійників, моряків…і звісно козаків.

Доктор історичних наук, професор Леонтій Войтович припускає, що звичай носити сережку українські козаки запозичили в турків і татар. Але це не означає, що запорожців масово охопив “стадний інстинкт” прикрашати вуха пірсингом – цей привілей могли мати лише одиниці, оскільки сережка для них була наділена символічним змістом.

Існує сторичний опис князя Святослава його Візантійськими сучасниками:

Широкоплечий мужній чоловік, трішки вищий за середнього візантійця. Шия була настільки широкою, що не помітно було переходу з головою. Мав довгі вуса і виголену голову з пасмом волосся. А в одному вусі була сережка з кристалами.

На багатьох картинах дуже часто зустрічаються зображення козаків з сережками у вусі. Носили вони їх не для краси, і не кожен міг собі це дозволити. Найчастіше сережки робили у вигляді півмісяця, виготовлялися вони зі срібла.

Козачий звичай носити сережки пов’язаний виключно з військової стороною життя. Однак не всі козаки мали право носити їх. Сережка в лівому вусі у козака означала, що він один син у матері, сережка в правому – останній чоловік у роду.

Самі ж сережки у чоловіків-козаків мали зазвичай вид простого півмісяця і в кращому випадку були срібними.

Якщо ж козак носив по сережці і в правому і лівому вусі це означало, що він одна дитина у батьків. У походах і боях таких по можливості берегли. Не можна сказати, що наявність сережок не звільняло козаків від небезпек. Вони поряд з іншими билися в боях плечем до плеча і несли тяготи походів. Але решта по негласним правилам намагалися їх зберегти і, як могли, підстраховували.

Були й інші звичаї. Коли в мирний час помирав останній козак в роду, його шаблю ламали і клали з ним у домовину. За труною померлого козака до самого кладовища вели коня під сідлом.

Існує також і така турецька замітка:

Сережка у вусі є давнім атрибутом козаків і взагалі вільної людини. Якщо з плином часу сережку почали носити у вусі різні окремі соціальні групи, то в часи козацтва це був спосіб вилікувати Гепатит С, адже сережка була срібною, і проти вірусів срібло завжди допомагало. Якщо козаки набирали воду з незнайомої водойми, то на кілька хвилин опускали до ємкості сережку, яку більшість з них завжди носили у вусі.

Що ж стосується кілець, то чоловіки їх не носили зовсім. Тільки жінки. Кільця на дівочих та жіночих руках мали своє значення.

Срібне колечко на лівій руці – дівчина на виданні, на правій – засватана. Кільце з бірюзою означало, що коханий дівчини служить. Бірюза – камінь туги. Золоте кільце на правій руці – заміжня, на лівій – розлучена. Два золотих кільця на лівій руці – вдова, так як друге кільце – це кільце померлого чоловіка.


Улюблені види спорту країн світу

Абсолютним лідером став футбол, в який грають по всій земній кулі. Цікаво, що в Китаї найпопулярніший вид спорту – настільний теніс, а от монголи – справжні фанати рестлінгу.

Щодо України, у результаті дослідження, яке було проведено маркетологами, з'ясували, що футбол опинився на 1-му місці (36%). Далі йдуть волейбол (18%), баскетбол (17%), бокс (15%), і боротьба (14%).


КІНО

З'явився список головних претендентів на "Оскар 2020"

Компанія Gold Derby, яка займається прогнозуванням нагород, назвала свій список номінантів.

Так, за інформацією букмекерів, статуетку Оскар за найкращий фільм отримає "Ірландець", режисер якого – Мартіна Скорсезе – також може перемогти в номінації як найкращий режисер. Нагороду за найкращу чоловічу роль отримає Хоакін Фенікс ("Джокер"), а за жіночу – Рене Зеллвегер ("Джуді").

У компанії пояснили, що серед претендентів наведені лише ті фільми, прем'єри яких вже офіційно підтверджено. У випадку анонсу нових фільмів чи зняття із запланованого прокату старих, список буде оновлюватись.

Головні претенденти на Оскар-2020:

  • Найкращий фільм: "Ірландець", "Одного разу в Голлівуді", "Шлюбна історія", "Паразити", "1917", "Кролик Джоджо", "Маленькі жінки", "Джокер", "Аутсайдери" і "Секс-бомба";
  • Найкращий режисер: Мартін Скорсезе ("Ірландець"), Квентін Тарантіно ("Одного разу в Голлівуді") і Пон Джун Хо ("Паразити");
  • Найкраща чоловіча роль: Хоакін Фенікс ("Джокер"), Адам Драйвер ("Шлюбна історія") та Роберт Де Ніро ("Ірландець");
  • Найкраща жіноча роль: Рене Зеллвегер ("Джуді"), Скарлетт Йогансон ("Шлюбна історія") та Шерліз Терон ("Секс-бомба");
  • Найкраща жіноча роль другого плану: Лора Дерн ("Шлюбна історія"), Дженніфер Лопес ("Стриптизерки"), Марго Роббі ("Секс-скандал");
  • Найкраща чоловіча роль другого плану: Бред Пітт ("Одного разу в Голлівуді"), Аль Пачіно ("Ірландець"), Том Круз ("Прекрасний день по сусідству");
  • Найкращий адаптований сценарій: "Ірландець", "Кролик Джоджо", "Маленькі жінки";
  • Найкращий оригінальний сценарій: "Шлюбна історія", "Одного разу в Голлівуді", "Паразити";
  • Найкраща операторська робота: "1917", "Одного разу в Голлівуді", "Ірландець";
  • Найкращий дизайн костюмів: "Одного разу в Голлівуді", "Маленькі жінки", "Рокетмен";
  • Найкращий монтаж: "Ірландець", "Одного разу в Голлівуді", "Аутсайдери";
  • Найкраща робота художника-постановника: "Одного разу в Голлівуді", "Ірландець", "1917";
  • Найкращий звуковий монтаж: "1917", "Аутсайдери", "Зоряні війни: Скайвокер. Сходження";
  • Найкращий звук: "1917", "Аутсайдери", "Зоряні війни: Скайвокер. Сходження";
  • Найкращий анімаційний повнометражний фільм: "Історія іграшок 4", "Крижане серце 2", "Як приборкати дракона 3: Прихований світ".

Нагадаємо, 92-а церемонія вручення премій Оскар призначена на 9 лютого 2020 року. Номінанти на кінопремію будуть оголошені 13 січня 2020 року.


Кінофестиваль Торонто назвав кращі фільми десятилітт

Про це повідомило онлайн-видання Deadline.

Поки всі світові видання складають свої списки кращих фільмів десятиліття, міжнародний кінофестиваль в Торонто теж вирішив не залишатися осторонь. За версією істориків та архівістів з Канади та інших країн кращою стрічкою є «Зама» Лукресії Мартель. Директора фестивалю Джеймс Квандт вважає, що фільм трансформував першоджерело в дуже потужну політичну роботу, яка говорить про важливі питання і непросту сучасність.

Всього в списку 19 картин, деякі з яких опинилися на одній сходинці рейтингу. У топ увійшли такі фільми, як «Тоні Ердманн», «Сьєраневада», «Місячне сяйво», «Майстер», «Іда», «Геть», «Спалення» і багато інших фестивальних проєктів.


Чи дізнається містер Джонс "Ціну правди" під час Голодомору?

Мабуть, що для історії існування України нема жахливішого розділу, аніж страшні події, влаштовані керівництвом Радянського союзу в 1932-1933 роках. Тоді більше 10 мільйонів українців загинуло від голоду. Прикро, що до цього часу не було створено жодного вартісного художнього фільму, який зміг би про цей страшний період української історії. Та ось з'явився "Mr. Jones" англійсько-польсько-української копродукції. Чи вдалося йому розповісти про Голодомор достовірно та чесно?

Стрічка полської режисерки Агнешки Голланд, яка в українському прокаті отримала трохи пафосну не в кращому сенсі цього слова назву "Ціна правди" розповідає про відомого валлійського журналіста Ґарета Джонса. Він вже встиг взяти інтерв'ю у Адольфа Гітлера та збирався зробити матеріал зі Сталіним. Для цього Ґарет вирушає до Москви і знайомиться з американським журналістом Вальтером Дюранті. Вальтер своїми пропагандськими матеріалами висловлює певну приязнь до сталінізму. Ґарет дізнається про Голодомор в Україні і вирішує потайки вирушити туди потягом, щоб у всьому розібратися та зробити максимально чесний матеріал та допоможе викрити злочини Сталіна проти українців.

Створити такий історичний трилер - потенційно дуже потужна ідея. Адже про українську трагедію мало хто знає в світі, в той час як привиди цих жахаючих подій продовжують нас переслідувати. Історія сміливого вчинку Ґарета Джонса викликає неабияке захоплення та чудово підходить для того, аби поєднати її з Голодомором в кіно. Та чи виправдив фільм свій потенціал?

Без усілякого сумніву, за багатьма параметрами "Містер Джонс" виконаний дуже грамотно. Авторка стрічки продемонструвала документальну точність та "погралась" із художніми образами. Від початку нас повільно знайомлять з головним героєм, щоб ми встигли звикнути до нього та полюбити, перш ніж заглиблюватись в основні події в Україні. І тут, варто зазначити, хоч трохи і ідеалістично вилизаний, але все ж таки сильний образ сміливого журналіста спрацьовує. За Ґарета справді переживаєш, хочеш, щоб у нього все вийшло та бажаєш йому повернутись додому живим та здоровим. Англійський актор Джеймс Нортон може здатися надто handsome для цієї ролі, але у акторському плані підходить він для неї просто ідеально. Нортон все повністю та чесно відіграє, до нього не залишається жодних питань. Проблема полягає лише в тому, що після перегляду тобі все ж більше запам'ятовується антагоніст Дюранті, роль якого так блискуче виконав Пітер Скарсгаард. І це було б нічого, якби ми дивились супергеройське кіно, але у випадку з Джонсом, все ж краще загострити увагу на головному герої, а не на тому, хто виправдовував вчинки та політику Радянського союзу.

Що стосується Ванеси Кірбі та її героїні Ади Брукс, то її персонаж вийшов аж надто шаблонним. Таких героїнь ви можете побачити у безлічі схожих за структурою стрічок. Знаєте, коли персонаж спочатку наче б то з ворогом, але насправді в неї болить душа через вчинки свого керівництва і вона вирішує потайки допомогти головному герою. Що знову ж таки, не є великою проблемою, але заважає відчуттю реальної історії, бо одразу прокидається реакція під назвою: "Я десь це вже бачив".

Що стосується демонстрації радянського союзу і тих самих подій в Україні 1932-1933 роках - в цьому плані Агнєшка Голланд дуже добре попрацювала. Коли головний герой потрапляє в Україну, то в тебе складається враження, наче перед тобою не історичний фільм, а якийсь моторошний горор, сюжет якого, здавалося б, не можливо зустріти в реальності. Але, як то кажуть, інколи життя страшніше, ніж кіно - саме це ти дуже добре розумієш під час перегляду "Містера Джонса". Чого варта сцена, коли Ґарет зустрічає в лісі голодних дітей, які співають "оду" Сталіну! Лише невимовний біль при перегляді...

Операторська робота хоч і не "зіркова", та все одно якісна, чітка щодо композиції та побудови кадру, а, головне - створює напруження там, де це потрібно.

І ось ти дивишся фільм: все на своєму місці, все працює, але здається, що трохи не дотягнули до того рівня, на якому все могло би бути. Наче ти приготував вирішив приготувати смачну страву, всі компоненти додав у правильному порядку та пропорціях, але солі додати забув. Тому "страва" від Агнєшки наче й вдалася, але от смаку їй бракує.

Та, що би ми не говорили, "Містер Джонс" або ж "Ціна правди" - той фільм, який в жодному разі не можна пропускати. Це - наша з вами історія, яка давно (як і Чорнобиль) заслуговувала на світове визнання. Саме тому треба йти і дивитись.


Музика

Всесвітньо відомий композитор Людовіко Ейнауді виступить в Києві

Концептуальний альбом, з яким композитор приїде в Україну, називається Seven Days Walking — сім частин твору випускалися щомісяця з березня по вересень 2019 року.

Так, 22 вересня 2020 року в Національному палаці мистецтв «Україна» відбудеться концерт одного з найбільш затребуваних композиторів сучасності — Людовіко Ейнауді.

«Можливо, найвідоміший музикант, про якого ви ніколи не чули. Але якщо вам подобається кіно, телевізійні програми або навіть баскетбол, велика ймовірність, що з його музикою ви, все ж, знайомі», — так написав про Людовіко Broadway World. Його саундтреки звучали в культовому фільмі «1 + 1» ( «Недоторканні»), а також «Це Англія», британському телесеріалі «Доктор Живаго» і багатьох інших.

Західна преса часто називає піаніста «академічним бунтарем» — за його постійні експерименти в музиці: він балансує між суворою класикою, сучасною електронікою, глибокими етнічними мотивами і драйвом популярної музики. Цей мікс збирає на концертах Ейнауді абсолютно різних людей — як за віком, так і за музичним вподобаннями. На думку The Guardian, «публіка на концерті Людовіко Ейнауді не виглядала б чужорідно навіть на концерті Arctic Monkeys».


Пісня "Океану Ельзи" стала саундтреком стрічки "Чорний ворон"

У мережі з’явився емоційний ролик на основі кадрів фільму.

Так, його основним саундтреком стала відома пісня гурту Океан Ельзи «Веселі, брате, часи настали…», авторства Святослава Вакарчука.

Композитором інших тем стрічки став клавішник «Океан Ельзи» Мілош Єліч, який працював над створенням музичного оформлення «Чорного ворона» майже чотири місяці. Робота складалась з кількох етапів.

Спочатку Мілош разом з режисером Тарасом Ткаченком у студії підбирав до кожної сцени відповідний настрій за допомогою музичних інструментів. Для деяких сцен саундпродюсер самостійно грав на гітарі, фортепіано та бас-гітарі, додаючи до сцен симуляцію гри оркестру.

«Чорний ворон» відтворює одну зі сторінок української історії — боротьбу українських повстанців проти радянської влади у 1920-х роках. У центрі сюжета історія життя та кохання Івана на прізвисько Ворон, який став учасником повстанського руху часів Холодноярської республіки. Непереборна жага українців до волі не дає головному герою залишатись осторонь важливих подій, які розгортаються в його селі. Тому він свідомо та відважно жертвує сімейним затишком і починає запеклу боротьбу за незалежність рідної землі, майбутнє українців і власної родини.

Головну роль у картині виконав молодий український актор Тарас Цимбалюк, відомий глядачам телеканалу «1+1» за роботою у серіалах «Центральна лікарня» та «Село на мільйон». Окрім Тараса Цимбалюка, ролі у стрічці виконують популярні українські актори Павло Москаль, Андрій Мостренко, Ксенія Данилова, Даніїл Мірешкін, Зоряна Марченко, Наталя Сумська, Олексій Тритенко та інші.

Прем'єра історичної драми запланована на 5 грудня 2019 року.


«The Joy of Music», Леонард Бернстайн

Леонард був найкращим з популяризаторів музики. Він першим проголосив, що для насолоди музикою не потрібно закінчувати консерваторію. Довгі роки він проводив телепередачі на центральному телебаченні США, де просто і захоплююче розповідав про складові музичного всесвіту: роботу диригента і оркестру, джаз, мюзикли і Моцарта.

Сам він при цьому був видатним музичним інтелектуалом, диригентом Нью-Йоркського симфонічного оркестру і автором музики до кінострічки «Вестсайдська історія», яка отримала 10 премій «Оскар». До речі, Леонард має єврейсько-українське походження. Його батьки емігрували до США з передмістя Рівного.

Книга «The Joy of Music» — це бесіди про значення музики у нашому житті та її таємниці. Вона допоможе отримувати глибший і повніший досвід щоразу, коли ви вдягаєте навушники.


Хочете краще розбиратись у мистецтві?

Хочете краще розбиратись у мистецтві?
Для цього є спеціальний чат-бот, який допоможе вирішити цю проблему. Він знайомить з різними напрямами українського мистецтва: живопис, скульптура, театр, танець, фото, кінематограф.
👉Потестити