ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ГРИГОРІЯ СКОВОРОДУ
Цього року виповнюється 300 років від дня народження Григорія Сковороди – філософа XVIII століття, поета та відомого педагога. У травні 2022 року, йобані орки (путінські воїни та асвабадітелі) цілеспрямовано влучили снарядом у музей Григорія Сковороди. Проте спадок самого філософа, як і раніше, залишається з нами. Чим відомий Григорій Сковорода? І що було у музеї?
Чим знаменитий Сковорода
Григорія Сковороду часто називають першим мандрівним філософом. У своїх навчаннях він проголошував єдність усього. Під абстрактним поняттям «все» варто розуміти єдність Бога, найвищої сутності, з єством світу. Всесвіт, а з ним і людина, і Бог, і природа стають єдиним організмом. Однак відправною точкою у створенні світу Сковорода вважав Змія, який так само стає одним цілим з Богом. Філософ представляв життя як поєднання трьох світів: макрокосми, мікрокосми та третього, «символічного» світу. Макрокосма – це Всесвіт, а мікрокосма – людина. Суть третього світу полягала в тому, щоб одночасно відображати та поєднувати перший і другий світи. Сковорода вважав, що у третьому світі втілилася біблійна історія.
Простіше кажучи, Сковорода бачив життя як єдність трьох світів та двох натур. Кожна з натур поєднує у собі видиме та невидиме. Наприклад, людина складається з тіла та душі. Світ макрокосми безмежний, він не має початку і кінця. Мета Сковороди стає вивчення конкретних зовнішніх проявів предметів, а розуміння їх внутрішнього значення. Філософ вважає, що це необхідно, оскільки за допомогою окремих речей можна отримати уявлення про все життя загалом. Мікросвіт – це «зовнішнє» втілення макросвіту. Явища у макросвіті мають свою формену сутність. Біблія, що ототожнюється з третім світом, Сковороді здається фантазією та брехнею, проте саме вона є методом для пізнання дійсності. У ній, як і в казках Сковороди, відображаються явища буття.
Багато критиків вважають філософію Сковороди незавершеною з погляду логіки. Філософ більше уваги приділяв описам устрою життя, його практичного боку, а не точної побудови власної теоретичної системи. Саме тому вчені знаходять у працях Сковороди деякі протиріччя.
Як Сковорода жив у своєму будинку
Григорій Сковорода жив та помер у будинку дворянина Андрія Івановича Ковалевського. Він зупинився тут під час своїх чергових мандрівок (через брак біографічних відомостей, причину такого вибору встановити складно). Існує безліч версій, коли Сковорода приїхав сюди і як довго тут прожив. Згідно з найпопулярнішою з них, філософ періодично зупинявся в будинку протягом чотирьох років і помер саме тут.
Документи підтверджують, що Григорій Сковорода гостював тут у вересні 1790 року. Мислитель в одному з листів описує свою кімнату так: «…Нічого мені не потрібно, як спокійна келія, та насолоджуюся моєю нареченою… Біблією!».
У цьому будинку філософ написав лист-заповіт, у якому перерахував усі свої твори, а найважливіші відзначив зірочками. Там він написав молитву за місто Харків, а також доопрацював твори «Дружина Лотова» та «Потоп зміїн», які стали останніми.
Що можна було побачити у музеї
Будинок був виконаний у стилі класицизму. На ньому розташовувалися двоколонні портики та атикові фронтони. Будівля нагадувала храм. Його стіни оздоблювалися дощатим рустом.
Музей складався з будинку та садибно-паркового ансамблю, до якого входила філософська алея, ставок, пам'ятник дубу, клумба-«півмісяць», могила Сковороди, галявина, на сході якої знаходиться комора, контора керуючого та могила 97 загиблих під час Другої світової воїнів. визволителів села.
Розташування об'єктів практично змінилося з часів Сковороди. З південного боку музею знаходилася криниця. За переказами, саме в ньому Сковорода брав воду. Сьогодні криниця стоїть там же, де й раніше, проте її зовнішній вигляд за всі ці роки неодноразово змінювався.
Ще одне улюблене місце Сковороди - дуб біля ставка. Там філософ читав, думав та спілкувався з людьми. Легенда свідчить, що поруч із дубом Сковорода викопав собі могилу. Коли у травні 1994 року дуб упав, йому було 700 років. Його фрагменти встановили на бетонну основу, щоб створити «напівживий» пам'ятник дереву.
У межах музею була філософська алея. Вона вела від клумба-«півмісяця» до могили Сковороди. На алеї розташовувалися скульптури з білого вапняку, що зображували філософські символи творів Сковороди. Серед них був «Шукач істини» — людина з черепашкою за спиною. Скульптура уособлювала дві природи людини: зовнішню та внутрішню. Робота «Самопознання» показувала людину у важких роздумах. Він має крила, які можуть дати йому свободу, але він не може їх розправити, тому що на нього тиснуть смуток і нудьга. Такий пригнічений душевний стан властивий багатьом творам філософа.
Інша експозиція алеї називається «Годинні колеса». Категорія часу багато важила для філософа. Сковорода не любив поспіх, але при цьому дуже цінував час. Без часу, на його думку, неможливо було б існування жодного зі світів.
Будівля музею складалася з кількох залів. У двох були представлені експонати, пов'язані з життям та творчістю філософа. У музеї були й меморіальна кімната, де мешкав і помер філософ. Також тут показували особисті речі Сковороди, картини, рукописи та багато інших предметів.
Блог Motion Richy — Створюй інакше!