Чому вам варто подивитись (і прочитати) Німону
Давайте чесно - мене Німона купила ще по трейлерах, бо goblin mode персонажі це моя слабкість. Чого я не очікував, так це на подив непогана історія з гарним емоційним вихлопом. А чого я боявся - і що таки сталось, так це неймовірно спрощено показаний роман двох головних супротивників.
Але те що я зараз буду багато слів розбирати цей мульт і його оригінал, має вам сказати одне - мені настільки це зайшло, що я пішов копатись. Тому так, Німона це йобаний метал, поїхали.
Уявіть середньовічну структуру суспільства, але з кіберпанковими технологіями. Автор оригінального коміксу назвав це "монахопанком" або "лицарпанком". Є вища структура величних героїв, які тобі і захисники міста, і супер-зірки і оце все. Є стіна, що захищає жителів від монстрів за нею. Так так, хтось надихався Атакою Титанів and I won't hear otherwise.
Серед цього всього є головний герой з великими чистими очима. Він виключення серед нових лицарів - бо на відміну від всіх є простолюдином, заради якого королева зробила виключення у багаторічній традиції чистокровних героїв. Причому наш герой Балістер настільки машина, що став кращим у своєму класі, перевершивши навіть Амброзіуза, який на хвилиночку є нащадком Першої Героїні і взагалі сасним хлопаком на селі. Але це майже не заважає цим двом бути прекрасною парою. На перший погляд.
Під час посвяти стається знатний пройоб місцевої сесуріті і меч, яким королева посвячувала Балістера, впердолює у монарха лазер знатної потужності. Герої роз'єдані, а на Бала навішують вбивство.
Тепер він злодій, який має довести свою невинність. І в цьому йому допоможе незнамо звідки вигулькнувша дівчина незрозумілого віку на ім'я Німона. І так, вона може перетворюватись в акулу. Клац-клац, панкам хой.
Ах да - і з Амброзіусом у них ідеологічна непонятка для гостроти ситуації, ясєн пєнь.
Замєс типовий, згоден. Але гарний гумор і класна хімія Бала та Німони вкупі з прекрасним емоційним меседжем в серці мульта роблять його 9/10 для мене, особливо під час кульмінації. Німона це джерело незкінченої енергії і одночасно з цим дуже потужної драми. Я кайфував від початку і до самого кінця, поки мене несло на цьому чух-чухє ритмічного кайфу.
Але мене не полишало дивне відчуття. Тому давайте ж розбиратись, що там сталось з оригіналом.
Увесь сюжет нам втирають, яка класна supportive пара Бал та Амброзіус є, не дивлячись на те, що в них часто проскакують дуже дивні токсичні нотки та чеховські стволи сварок, які ні до чого не призводять. Я вирішив розібратись і пішов читати оригінальний комікс.
І що ви думаєте? Так, в оригіналі їхні стосунки набагато більш проблематичні ніж стандартна "класна" пара. Вони токсичні, гоноруваті, але піклуються один про одного. Плюс їхній ідеологічний конфлікт є набагато більш вираженим, ніж мульт дозволив собі піти. Комікс в принципі більш абсурдний, більш raw в своєму гуморі і насильстві. І недарма - він починався як арт-проект ND Stevenson'а в університетські роки.
І ще один момент - мене починає підбішувати бажання сучасних фільмів/мультів робити головних чоловічих персонажів не такими крутими, як їхні колеги-жінки, для того, аби підняти других. Це називається "лінь написати цікавих персонажів", панове!
Я абсолютно за більш емоційний архетип чоловіка, але він не має абсолютно нездатним на самостійний розвиток. Я хочу бачити жіночих персонажів, які сильні не тому, що поруч з ними нездара, на фоні якого будь-хто буде піздатим, а тому що жінки, бляха, дуже класні і на фоні крутих чоловіків.
Посудіть самі - в коміксі Бал це неідеальний і місцями некомпетентний злодій, але злодій який цілком розуміє що він робить і може нормально передавати свої бажання навколишнім. І знаєте що - це не робить Німону менш крутою! Хто ж знав, шо так можна.
В мульті ж він по-перше абсолютно точно класичний "хороший хлопець" без сірих моментів, а по-друге моментами аж надто нездарний для персонажа з його бекграундом. Причому це часто виявляється в тих самих моментах, де в оригіналі він демонструє внутрішню силу.
На щастя, мульт рятує присутність розвитку Бала як персонажа, але осадочєк і пройобана можливість все одно пахне.
Отже, що ми маємо? Два досить різних твори, щоб я міг рекомендувати обидва.
- адаптація Нетфлікса має набагато експресивніший візуальний стиль і в цілому легша для сприйняття, але втрачає частину зубастості і зухвалості комікса, хоча і лишається вірною центральному меседжу роботи (тут автор активно брав участь в адаптації і боровся за проект максимально)
- комікс задорний і панковий, має скетчевий візуал, тому трохи важчий для новачків, але на мою скромну думку, глибший як по жартам і характерам персонажів, так і по меседжу
Що я рекомендую? Подивитись мульт, він все одно досить піздатий. А потім прочитати комікс, він короткий (~200 сторінок величеньких панелей), аби мати повний комплект.
P.S. Ще один цікавий факт - Дісней дропнула цей мульт, хоча початково мали на нього права, бо їх напрягла центральна пара і відсутність класичної принцеси. Що ж, Дісней офіційно може піти нахуй
P.P.S. А от де Нетфлікс таки проїбались - так це в можливості показати багатогранну гей-пару, у якої є інші дефініційні якості крім плашки "вони геї і цілуються". Заїбали вже з такою пласкою презентацією. При тому що оригінал демонструє прекрасну і складну (в рамках того абсурдного стилю, яким пропитано все) динаміку, за якою цікаво спостерігати
словник хаотичних англіцизмів
goblin mode - типаж поведінки, коли ти буквально у всіх заноза в сраці, і капостиш бо можеш
I won't hear otherwise - не хочу нічого чути (з цього приводу). Фраза стала мємом завдяки реддіту і всяким радикальним крикунам, тому я з радістю буду її вставляти задля іронії
raw - нефільтрований, неприкритий