Як перемогти лінощі і чи потрібно це робити
"Лінь раніше за мене народилася". Кожен з нас знає, про що йдеться. Але спробуємо подивитися на звичні "мені ліньки” під іншим, психоаналітичним кутом.
Адже *напад лінощів — це сигнал про нестачу мотивації.* Потрібно робити щось дуже термінове та важливе, але кому потрібно? Бо ваше “Я”, ваша психіка та організм в цілому каже — “вибачте, ні, я цього не хочу, мені це не потрібно“. Не треба казати, що йдеться про розбещеність, особливо, коли лінощі є точковими проявами.
Багато з нас зростали у родинах, де любили повторювати “хто рано встає, тому Бог дає”. 🤪 Ранній підйом, заправити ліжко, зробити зарядку, поснідати, прочитати 3 сторінки нової книги… Хіба хочеш – мусиш. І якщо батьки помічали, що дитина без особливого бажання робить всі ці ранкові ритуали, її називали “лінивою”. Тобто не така як треба, не в нормі. Подивись на інших дітей, вони неліниві, отже кращі.
☝️До речі, випадків, коли дитину називали лінивою, а вона підривалася та бігла доводити, що це не так, в історії не зафіксовано. Але, на жаль, тут спрацьовує класичне правило: якщо довго і наполегливо називати людину свинею, зрештою вона захрюкає. Людина вірить, що вона ледача, адже так її наполегливо називають близькі та значущі люди.
⛔️*Ярлик “ти - лінивий” приклеюється до нашої особистості.* І в дорослому житті, якщо ми підхоплюємося недостатньо бадьоро, то починаємо знову чути «той голос». Він каже – лінивий, невідповідальний невдаха, треба вставати! Людина встає та починає не жити, а мучитися. А якщо раптом не встає, то почуття провини не забариться.
⛔️ *До звинувачень у ліні згодом долучається соціум.* Зараз світ дуже швидкий, і суспільство постійно вимагає від людини активності. Ти повинен за день встигати все і навіть більше. Ти не можеш бути лінивим ти не маєш на це права. Встань та йди.
Але правда полягає у тому, що лінуватися можна. І дітям, і жінкам, і чоловікам. А ще можна не хотіти чогось, можна говорити “ні” та навіть плакати. Бути різним – можна.
❗️*Важливо намагатися бути собою.* Відчувати себе, розуміти свої бажання. Чітко відокремлювати “я повинен” від “я хочу”. Та пам'ятати: ліньки – це двигун прогресу!
_Джерело: психоаналітикиня Ольга Корбут_
