God of War Ragnarök: краще, більше, цікавіше і... легше?
Сьогодні будемо розбиратися який він цей, ваш новий годовар? Чи дійсно він достойний був стати ГоТІ? Чи виправили розробники помилки з попередньої гри? Чи є тут гідний челендж? Чи варто в це взагалі грати (або чекати на гру, якщо у вас нема плейстейшону)?
Врубаємо останню складність Give Me God of War і поїхали перевіряти!
Сюжет
God of War Ragnarök (далі просто ГоВР) – це пряме продовження першої гри. Звісно, можна грати в нього і окремо, просто продивившись саммарі першої гри на 1 хвилинку, яке розробники люб’язно додали в головне меню. Але це все одно що починати Гаррі Поттера з 3 книги, прочитавши перед цим огляд двох перших книг на 2 абзаци від Svynyavjacuzzi1488 в твітері. Тобто якщо не грали в першу частину – спочату пограйте, а вже потім купуйте ГоВР.
Пройшло декілька років з подій першої частини. В світі у нас наближається Рагнарок, все дуже не дуже, кляті москалі лізуть з пекла, а ПинєОдін задумує якусь погань (це не спойлер, він навідається з Тором до нас у гості вже в перші хвили гри). Тож наш хлопчик, що вже став підлітком, тягне свого бородатого батю Кратоса рятувати світ. І на протязі всієї гри ми будемо намагатися це зробити, незважаючи на:
- Обережність та гіперопіку Кратоса.
- Вибрики хлопчика, який веде себе як типовий підліток.
- Ахуітельні історії Міміра.
- Ниття [СПОЙЛЕРА].
- Хитрі проділки Одіна.
- Бажання кожного куща вбити наших героїв.
Сюжет та персонажі – це дійсно сильна сторона гри. На відміну від першої частини тут нам дають справжній цілісний сюжет, багатьох персонажів з різними характерами та цікаву взаємодію між ними. Якщо перша гра була лише історією Кратосу та хлопчика, то це – історія багатьох. Тут є і круті плоттвісти, і інтриги, і цікаві бексторі, і драми, і таємниці. Нарешті показали в флешбеках мамку хлопчика, та розповіли трошки бексторі про те як вони з Кратосом жили-поживали.
Гра дуже уважна до деталей. ДУЖЕ. Наприклад, напочатку ми б'ємося з Тором та вибиваємо йому зуба. І якщо повернемося на місце бійки і уважно придивимося — зможемо найти маленький вибитий зуб на землі.
А ще гра приємно здивувала великою кількістю гумору. Герої постійно підколюють один одного та видають іскрометні жарти. Причому багато таких взаємодій – зовсім не сюжетні. Це діалоги в сайдквестах, під час біганини по локаціях і так далі. Гра затикається, напевно, тіки під час битв (і то не повністю).
Звісно, не обійшлося і без декількох слабких і крінжових моментів, наприклад головна сюжетна таємниця про Джима Кері так і залишилася нерозкритою (напевно, це зберегли для третьої частини).
Сюжет – 8/10, завжди цікаво, що буде далі.
Графон і саунд
Графон топ, навіть в режимі продуктивності. 9/10.
Саунд погірше: не вистачає качових треків на бійках з босами, щоб ПРЯМ ЯК В ДАРСКОСОУЛЗ хтось завивав та орган хєрачив. 7/10.
Експлорінг
Побігати тут є де! Світ – ще більший ніж в першій частині. Локацій з секретами, коллектіблами, сайд-квестами – більш ніж достатньо. Десь 70% за 60 годин гри (не рахуючи траїв на босах) в мене пішло саме на сайд-контент.
Опенворлду знов нема, і це – каєф. Світ компактний та на кожному куті є якийсь цікавий прикол. Сайд контент нам дають порційно: пробіглися по сюжету, відкрили нову велику локацію, побігали по всім її куточкам (чи бектречимо в старі локації з новими скілами) – повернулися до сюжету. А ближче до кінця гри на нас вивалюють досить велику сайд локацію на 7-10 годин контенту, ніби кажучи: МАЛО ТОБІ САЙДІВ? МАЛО? ТРИМАЙ НАХУЙ!
Причому весь сайд-контент тісно пов’язаний з сюжетом, лором або персонажами гри. Навіть квести на збір ітемів для прокачки зброї мають історію та тісно пов’язані з подіями сюжетки, хоча по суті зводяться до вбити мобів/мінібоса/знайти якусь фігню.
В гру знов повертається відстрілювання ворон, пошуки яблучок для прокачки хп, скрині з рунами, карти скарбів, аналог валькірій, та всі інші дуже знайомі з першої гри ніштяки. Розробники вирішили не вигадувати велосипед і залишити те, що і так добре працювало. І воно дійсно норм працює.
В журналі у нас знову тонна лору і записи про кожен пук. Так що любителям почитати про кожен аспект гри – нудно не буде.
- Мало того що пазли в грі не складні, так ще й персонажі, що подорожують з нами, через 0.005 сек починають давати нам підказки (інклюзивна гра, розрахована на інтелект руських).
- Пройти весь сайд-контент до постгейму неможливо. Останні супербоси та деякі сайди можна зробити тіки після фіналу гри. Подали це досить добре, але особисто я таке не дуже люблю.
- Сегменти гри за хлопчика мені не сподобались. В них купа сюжету, але геймплейно — це тупо кишка з нецікавими і дратуючими енкаунтерами. Meh.
Більше в мене нема до чого докопатись. Дуже хотілось подобісрати трошки, щоб ревью було більш рофельним, але, нажаль, обсирати нічого.
Експлорінг – 9/10, справжнє задоволення.
Бійки та баланс
А тепер найцікавіше – бійки, боси, челендж та самий смак будь якої гри.
І з точки зору адекватності – все на найвищому рівні. Розробники виправили помилки першої частини та завезли ДУЖЕ ГАРНИЙ БАЛАНС та купу покращень.
- Покращили систему левелів та екіпу. В грі купа сетів броні з унікальними бонусами. І КОЖЕН сет можна вкачати до максимального левлу. Тобто тепер в гравця є можливість зробити білд на свій смак, а не вдягати ща дає більший левел, як в першій частині.
- Оновили систему зачарувань. Тепер вона не прив'язана до броні, а всі руни вставляються в амулет, що ми прокачуємо окремо по ходу гри. Є дуже багато різноманітних бонусів. ефектів і навіть сети. Від призупинення часу при паруванні до регену хп чи захисту від отрути.
- Додали ще 1 зброю. Яку? Спойлер. Як вона? Круто.
- Додали купу напарників. Тепер ми бігаємо не лише з хлопчиком, а ще й з іншими персонажами з унікальними скілами. Цікавенько, свіженько, але все одно все зводиться до спаму 1 кнопки.
- Босів та мінібосів стало більше!
- ЗАБАЛАНСИЛИ ІСПИТИ МУСПЕЛЬХЕЙМУ. Тепер вони справедливі навіть на останній складності.
- Переробили систему гніву. Тепер він накопичується швидше і його можна юзати частіше, а не тіки 1 раз на босі. А ще додали нові варіанти гніву і п
- Додали джагглінг звичайними ворогами, яких тепер можна станлочити та підкидувати у повітря.
- Зробили дамаг стаміни більш ефективним, екзекьюшени тепер відбуваються набагато частіше.
- Додали прокачку кожного бойового скіла: від кидання сокири до комбів. Кожен скіл можна зачарувати на стан, дамаг, елемент чи захист. Тому є сенс юзати їх всі, щоб зробити їх сильнішими.
Перераховувати зміни та нововведення можна ще довго. Але в плані бою гра дійсно стала набагато цікавіше, збалансованіше та варіативніше. Але це означає, що...
З точки зору мазохізму та челенджу – гра стала гірше, бо несподівано стала легше! Вона більш справедлива і якщо ти на скілі, то не буде нечесно тебе вбивати. Знов кляті разраби роблять ігри для кежулів та балансять найкращі моменти.
Так, деколи довелося пару разів сдохнути, деякі боси і мінібоси потребували декілька траїв для вивчення мувсету. Але справжнім челенджем для мене стали мабуть лише пара постгеймових супербосів та пара берсеркерів, на яких бійка була одразу з декількома ворогами.
Коротше кажучи, гра не довела мене до фрустрації, не змусила шукати чізових стратегій, або кидати геймпад у телевізор. Вона дала мені чесний та якісний челендж саме на тому рівні коли він є, його достатньо, але він не зводить тебе з глузду та не потребує бути супер-гуру гри.
Чи мені сподобалося? Так. Чи хотілося б мені щоб було ще складніше? Так. Але адекватна оцінка геймплею і челенджу – 9/10. Мінус бал за сегменти з грою за хлопчика, бо геймплейно вони повне лайно.
Вердикт
Гра – дуже гарна майже у всіх аспектах. Так, мазохістського і незбалансованого челенджу першої частини мені тут не вистачило, але може воно і на краще. В цілому – якщо б не Elden Ring, то це була б моя GOTY 2022.
Моя персональна оцінка гри – 9/10. З нетерпінням чекаю на нову частину ще через 3-4-5 років.
Більше оглядів на ігри тут: https://t.me/nocasuls.