Оцінка наступальної кампанії росії, від 15.05.22

Матеріали американського аналітичного центру "Інститут вивчення війни", оригінал статті за посиланням.

Автори: Катерина Степаненко, Фредерік В. Каган та Джордж Баррос

Переклад: Олег Михайленко

Російські війська, ймовірно, відмовилися від мети завершити широкомасштабне оточення українських підрозділів від Донецька до Ізюма на користь завершення захоплення Луганської області. Голова Луганської ОДА Сергій Гайдай зазначив, що російське військове командування, скоріше за все, розуміє, що не зможе захопити Донецьку область, але вважає, що має можливість досягти адміністративних кордонів Луганської області.[1] Його спостереження загалом узгоджуються з нашим аналізом. Російське військове командування, вірогідно, надасть пріоритет битві за Сєвєродонецьк у майбутньому, намагаючись порушити українську логістику у Донецькій області. Російські війська продовжують скоординовані зусилля щодо захоплення Сєвєродонецька з півночі та півдня, що призведе до меншого оточення українських військ, ніж очікувалося спочатку. Невдалі спроби Росії перетнути річку Сіверський Донець біля Кремінної можуть перенести російські операції по оточенню далі на схід, ближче до Сєвєродонецька через Рубіжне, замість того, щоб проводити ширше оточення по кількох напрямках. Російські війська також, ймовірно, скорочують просування до Слов’янська з Ізюма, можливо, через повільні темпи наступальної операції там.

У російських військах, імовірно, закінчилися боєздатні резервісти, що змушує російське військове командування об’єднувати солдатів з різноманітних структур, включаючи приватні військові компанії та різного роду комбатантів, у нібито регулярні підрозділи сухопутних військ та морської піхоти.

У Генеральному штабі ЗС України повідомили, що близько 2,500 російських резервістів готуються в Бєлгородській, Воронезькій та Ростовській областях для посилення наступальних операцій російських військ в Україні. Навряд чи ця кількість резервістів створить достатньо сил для поповнення російських підрозділів, які, за повідомленнями, втратили до 20 відсотків укомплектованості на деяких ділянках, не кажучи вже про батальйонну тактичну групу, основа якої була знищена нещодавно під час спроби переправитись через річку Сіверський Донець. [2] Головне управління розвідки МОУ заявило, що російські війська проводять приховану мобілізацію та створюють підрозділи з новомобілізованим особовим складом, який, ймовірно, не має достатньої підготовки, щоб бути ефективним, і низький рівень мотивації до бою.[3] Російські війська також направили новобранців з окупованих населених пунктів Донецької та Луганської областей для ведення наступу в районі Харкова, ймовірно, через відсутність російських резервів.[4]

Повідомляється, що російські приватні військові компанії формують зведені підрозділи з регулярними повітряно-десантними підрозділами у зв’язку зі значними втратами живої сили.[5] Порушення однорідності елітних десантних підрозділів за допомогою найманців шокує і буде найчіткішим свідченням того, що росія вичерпала свої наявні боєздатні резерви живої сили. Повідомляється, що 810-та окрема гвардійська бригада морської піхоти поповнює особовий склад за рахунок інших підрозділів Чорноморського флоту рф, включаючи членів екіпажу кораблів ВМФ рф.[6] Новосформовані або перегруповані підрозділи навряд чи будуть ефективними в бою.

Російські війська, ймовірно, інженерно укріплюють окуповані поселення на півдні України, що вказує на прагнення росіян встановити постійний контроль в регіоні. Українські чиновники повідомили, що російські війська почали рити траншеї та будувати бетонне облицювання у невизначених районах Миколаївської та Херсонської областей, поблизу Мелітополя та на заході Запорізької області.[7]

Ключове, що варто врахувати:

Російські війська, ймовірно, віддадуть перевагу перемозі в Сєвєродонецькій битві, над досягненням виходу на адміністративні кордони Донецької області.
Російські війська не просунулися на Слов’янському напрямку через невдалі наступальні дії в районі Ізюма. Українська авіація продовжує діяти на північ та схід від Ізюма.
Російські війська продовжували нанесення ударів з моря, повітря та артилерією по металургійному заводу «Азовсталь», але захисники Маріуполя зберегли свої позиції.
Російські війська інженерно укріплюють окуповані населені пункти півдня, що свідчить про їхні цілі щодо постійного контролю над цим районом.

Ми не повідомляємо детально про російські військові злочини, оскільки ця діяльність добре висвітлюється в західних ЗМІ і не впливає безпосередньо на військові операції, які ми оцінюємо та прогнозуємо. Ми продовжимо оцінювати та повідомляти про вплив цієї злочинної діяльності для українських військових та населення та, зокрема, на бойові дії в українських міських районах. Ми повністю засуджуємо порушення росією законів війни, Женевських конвенцій і гуманності, навіть якщо не описуємо їх у цих звітах.

ІВВ оновив свою оцінку чотирьох основних завдань, які наразі стоять перед російськими військами. Ми припинили висвітлення завдання 4 "Суми та північно-східна Україна", оскільки його виконання наразі не перебуває в активній фазі.

Головне завдання — Східна Україна (складається з одного другорядного та трьох допоміжних завдань);
Другорядне завдання — оточення українських військ між Ізюмом та Донецькою та Луганською областями;
Супутнє завдання 1 — Маріуполь;
Супутнє завдання 2 — Харків;
Супутнє завдання 3 — Південь.

Головне завдання — Східна Україна

Другорядне завдання — південь Харкова, Донецька та Луганська області (завдання росії: оточити українські сили на сході України та захопити всю Донецьку та Луганську області, територію, на яку претендують проросійські сили)

Російські війська 15 травня провели безуспішний штурмову операцію у напрямку Слов’янська. Генеральний штаб ЗС України повідомив, що російські війська розпочали наступ на Довгенке та Богородичне, приблизно за 18 та 25 км на південь від Ізюма відповідно.[8] Проросійські Telegram-канали стверджували, що російські війська увійшли в Довгеньке 14 травня, але ми вважаємо, що вони, ймовірно, не змогли забезпечити контроль над населеним пунктом через запеклі бої.[9]

Українська авіація продовжує діяти над підконтрольними росії населеними пунктами поблизу Ізюма. За підтримки БПЛА українська артилерія завдала ударів по російській броньованій техніці та позиціям приблизно в 65 км на північ від Ізюма.[10] Генеральний штаб ЗС України повідомив, що російські війська зазнали втрат і відступили з окупованого населеного пункту на схід від Ізюма, ймовірно, внаслідок удару української авіаудару.[11] У соцмережах також спостерігали, як українська авіація завдала удару по російському виступу в районі Ізюма.[12]

Російські війська зробили незначне просування до Сєвєродонецька і, ймовірно, йдуть на дрібніше оточення українських військ у Луганській області замість більш амбітного оточення, яке могло б дати їм контроль над усією або більшістю Донецької та Луганської областей. Голова Луганської обласної адміністрації Сергій Гайдай повідомив, що російські війська 15 травня вели бої в населених пунктах приблизно за 4 км на північний схід та 5 км на південний захід від Сєвєродонецька.[13] Гайдай сказав, що російське командування, ймовірно, зменшило свою мету досягти адміністративних кордонів Донецької області, щоб зосередитися на Луганській області. Він зазначив, що росіяни направляють додаткові сили на північ і південь у напрямку Сєвєродонецька Луганської області.[14] І додав, що російське командування також продовжує намагатися захопити трасу Лисичанськ-Бахмут для оточення українських підрозділів у Рубіжному, Сєвєродонентську та Лисичанську Луганської області.[15] Коментар на проросійських Telegram-каналах та спостережені наземні наступи на північний схід від Попасної свідчать про те, що російські війська спробують просунутися до Лисичанська по трасі Т1303.[16] Невдалі спроби росіян переправитися через річку Сіверський Донець із Кремінної, ймовірно, ще більше підірвали зусилля Росії щодо широкомасштабного оточення.[17]

Російські війська продовжують спроби дістатися до Запоріжжя та Слов'янська в Донецькій області. Генеральний штаб ЗС України повідомив, що російські війська провели невдалий штурм на південний захід від Донецька, ймовірно, щоб взяти під контроль трасу N15 до міста Запоріжжя.[18] Російські війська провели невдалий наступ на Авдіївку із заходу.[19] Проросійські Telegram-канали повідомляли, що підрозділи так званої ДНР просунулися в східній частині Авдіївки.[20] Проросійські Telegram-канали характеризували зусилля російських військ на заході Донецької області як «методичне та неквапливе оточення» українських підрозділів на Донбасі, з метою подальшого возз’єднання з російськими силами в Ізюмі.[21] Російські сили навряд чи досягнуть успіху в таких широкомасштабних операціях з оточення через очевидно обмежену доступність ефективної російської бойової потужності, жорсткий опір України та визначення росіянами пріоритету в Сєвєродонецькій наступальній операції. 14 травня українські війська зруйнували дамбу на Миронівському водосховищі за 5 км на північ від Світлодарська, що спричинило повінь і, ймовірно, уповільнить просування російських військ на північ.[22]

Супутнє завдання 1 — Маріуполь (російська мета: захопити Маріуполь і зменшити кількість українських захисників)

15 травня російські війська завдали артилерійських, повітряних і морських ударів по решті українських захисників на металургійному заводі «Азовсталь»[23]. Українські чиновники повідомили, що російські війська 14 травня обстріляли Азовсталь запальними боєприпасами з термітною сумішшю. [24] Сім’ї захисників Маріуполя розповіли, що українські військовослужбовці рідко залишають укриття на «Азовсталі», і то лише для пошуку їжі та води.[25]

Радник міського голови Маріуполя Петро Андрюшенко повідомив, що 15 травня з Маріуполя до міста Запоріжжя евакуювали колону з понад 500 машин.[26] Андрюшенко додав, що російські війська не налагодили доступ до води та електрики для маріупольців і зосередилися на зміцненні окупаційної влади в місті.[27]

Супутнє завдання 2 — місто Харків (російська мета: відвести війська на північ і захистити логістичне забезпечення до Ізюма)

15 травня контрнаступ українських військ продовжив витіснення російських військ із північного-сходу Харкова до державного кордону.[28] Голова Харківської обласної адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що російські війська обстріляли українські позиції на північний схід від Харкова, ймовірно, намагаючись захистити російську логістику у Вовчанську, приблизно за 60 км від Харкова.[29] У Генеральному штабі ЗС України зазначають, що російське командування перекинуло новомобілізовані підрозділи з окупованих Донецької та Луганської областей в район Харкова, що є додатковим свідченням недостатності наявних резервів у росії.[30]

Супутнє завдання 3 — Південна вісь (мета: захистити Херсон від українських контратак)

15 травня російські війська продовжували укріплювати свої позиції на півдні України та не вели активних наступальних дій. Запорізька військова адміністрація повідомила, що російські війська обладнували фортифікаційні позиції на півдні Мелітополя вздовж річки Молочна та в селах за 30 км на південь від міста.[31] ] ІВВ раніше повідомляв, що російські війська також створили траншеї в 35 км на схід від кордону Херсонської області.[32] У Генеральному штабі ЗС України зазначили, що російські війська також створюють залізобетонні конструкції в Миколаївській та Херсонській областях.[33] Російські окопи та бетонні укриття є індикаторами того, що російські війська прагнуть встановити та забезпечити постійний контроль над окупованими територіями. Російські війська також намагаються відновити роботу на заводі автозапчастин у Запорізькій області, щоб почати військове виробництво в регіоні.[34]

Те, що критично важливо врахувати:

Російські війська, ймовірно, відійдуть від околиць Харкова, але, скоріше за все, спробують утримати лінію на захід від Вовчанська, щоб захистити свої наземні лінії комунікації від Бєлгорода до Ізюма. Наразі незрозуміло, чи це їм вдасться.
Росіяни продовжуватимуть намагатися оточити Сєвєродонецьк і Лисичанськ принаймні з півдня, можливо, зосередившись на відрізанні останньої магістралі, що з’єднує Сєвєродонецьк і Лисичанськ з рештою України.
Швидше за все, незабаром розпочнеться український контрнаступ навколо Ізюма.
Маріупольська битва, вочевидь і на диво, триватиме.