Ядерні виклики. РФ 

Розвідувальне управління Міністерства оборони США (аббр. РУМО США, англ. Defense Intelligence Agency, DIA) восени цього року опублікувало у відкритий доступ звіт- «NUCLEAR CHALLENGES - The Growing Capabilities of Strategic Competitors and Regional Rivals», або «ЯДЕРНІ ВИКЛИКИ - Зростаючі можливості стратегічних конкурентів та регіональних суперників», де об’ємно та всебічно проаналізовано поточний стан та тенденції розвитку ядерних програм всіх країн, що мають ядерну зброю. Цього разу у фокусі рф.

Огляд

Росія наближається до завершення поточного етапу модернізації своїх стратегічних ядерних сил. Це була одна з головних бюджетних пріоритетів Москви протягом останнього десятиліття. Росія успішно ввела нові міжконтинентальні балістичні ракети, підводні човни з балістичними ракетами та крилаті ракети дальнього радіусу дії, що запускаються з повітря. Крім того, Росія додає нові військові можливості до свого великого запасу тактичних ядерних озброєнь (NSNW), включаючи ті, що можуть використовуватися кораблями, літаками та наземними силами. Зараз Росія має запас до 2000 таких озброєнь.

Історія

Росія успадкувала свою ядерну програму від колишнього Радянського Союзу. Під час Холодної війни Радянський Союз розробив найбільшу та найскладнішу ядерну програму у світі. До 1986 року ядерний арсенал Радянського Союзу складав більше 40 000 ядерних боєприпасів.

Контроль над озброєннями

З моменту виникнення ядерної зброї було укладено кілька угод для обмеження ядерних випробувань та арсеналів Радянського Союзу, а тепер Росії. У 1963 році було підписано часткову угоду про заборону ядерних випробувань, що дозволяла тільки підземні вибухи. У 1974 році ухвалили Угоду про заборону порогових випробувань. Договір про ядерні сили середньої дальності 1987 року ліквідував ракети середнього радіусу, але США вийшли з нього у 2019 році. Всеосяжний договір про заборону ядерних випробувань, підписаний у 1996 році, Росія скасувала у 2023 році. Договір START I 1991 року скорочував стратегічні ядерні озброєння, а NEW START 2010 року обмежив їх до 1 550 на країну. У серпні 2022 року Москва оголосила, що не дозволить жодних інспекцій США в межах NEW START, а в лютому 2023 року Москва оголосила про припинення участі в договорі.

Доктрина

Росія розглядає ядерну зброю як головний засіб стримування, зберігаючи право на її використання у відповідь на екзистенційну загрозу. Військова доктрина передбачає можливість застосування ядерної зброї у випадках загроз від балістичних ракет, інших засобів масового знищення або масованих звичайних ударів, що ставлять під загрозу існування держави. Стратегічні сили Росії мають три основні сценарії використання: перший удар, контрудар і удар у відповідь. У 2021 році Росія витратила 8,6 мільярдів доларів на оновлення своєї стратегічної ядерної тріади (МБР, РПКСН - підводні човни, ДА - бомбардувальники). Модернізація спрямована на заміну радянських озброєнь, підтримку паритету з США та підвищення ефективності й живучості ядерних сил.

Ядерний комплекс

Росатом є державною корпорацією, що відповідає за ядерний комплекс Росії. Окрім своїх обов'язків у сфері цивільної ядерної енергетики, Росатом розробляє, тестує, виробляє та демонтує ядерні боєприпаси на наведених нижче об'єктах. Як частина програми ядерної модернізації Росії, Росатом оновлює свій комплекс виробництва боєголовок і щороку виробляє нові ядерні боєголовки. Наприклад, у 2015 році президент Росії Путін заявив, що в тому році буде вироблено понад 40 МБР/ПЧР (ракети із запуском з човнів). Кожна ракета може нести до 6 боєголовок, що свідчить про те, що Росія, ймовірно, виробила більше 200 боєголовок у 2015 році.

Бюджет

Державна програма озброєнь Москви на 2018-2027 роки надає пріоритет модернізації стратегічних ядерних сил Росії, а також систем доставки в арсеналах російських ВМФ, ВПС та наземних військ. За оцінками оборонний бюджет Росії на 2022 рік виділив від 3 до 18 мільярдів доларів США на ядерні військові програми; ці програми включають дослідження, розробку та придбання ядерних боєголовок, систем доставки для повітряних, наземних і морських сил, а також підтримуючу інфраструктуру.

Системи доставки

Ядерна тріада Росії складається з Ракетних військ стратегічного призначення (РВСП), ракетних підводних крейсерів стратегічного призначення (РПКСН), що належать до Вищого командування ВМС Росії, та Авіації далекої дії, або Далека авіація (ДА).

РВСП

Запаси ракет РВСП рівномірно розподілені між мобільними та шахтними МБР. Росія нещодавно почала модернізацію можливостей Ракетних військ стратегічного призначення, поступово виводячи з експлуатації системи радянської епохи. Росія очікує, що до кінця 2023 року новітні системи складатимуть приблизно 95 відсотків загальних можливостей РВСП. Росія прагне досягти 100-відсоткової модернізації до кінця 2024 року. За повідомленнями російської преси, гіперзвуковий ракетний комплекс «Авангард», розробка якого розпочалась у 2003 році, був успішно протестований у 2018 році. Авангард інтегровано в МБР SS-19 Mod 4 ("Воєвода"). Росія продовжує експлуатувати МБР SS-27 «Ярс» (RS-24, IOC 2010) , в той час як мобільна МБР "Рубеж" (RS-26) залишається на етапі розробки і, ймовірно, стикається із затримками. За повідомленнями російської преси наприкінці 2022 року, ракета Сармат повинна була надійти на службу в 2023 році, але, ймовірно, була затримана.

РПКСН

Морська частина тріади Росії налічує щонайменше 10 РПКСН під оперативним контролем Вищого командування ВМФ. Росія, здається, вивела з експлуатації рідкопаливні ракети SS-N-18 «Р-29Р» (вперше розгорнуті в 1978 році), які використовувались на підводних човнах класу Delta III «Проєкт 667», і останній такий підводний човен зараз служить у багатофункціональній ролі. Залишились системи: рідкопаливна ракета SS-N-23 «Р-39 "Риф"» (IOC 2005 для варіанту «Синєва»), розгорнута на підводних човнах класу Delta IV «Проєкт 667БДРМ», та твердопаливна ракета SS-N-32 (IOC 2014) «Р-30 "Булава"», розгорнута на підводних човнах класу «Борей». Ці ракети мають можливість нести чотири та шість багаторазових бойових блоків (MIRVs) незалежним цілевказанням відповідно. Російський стратегічний флот модернізується шляхом додавання нових підводних човнів класу «Борей» та будівництва й розгортання більшої кількості нових твердопаливних ракет SS-N-32.

ДА

Флот стратегічних бомбардувальників Росії є авіаційним елементом її стратегічної ядерної тріади. Як і інші складові тріади, основні стратегічні засоби ДА — бомбардувальники Ту-95 «Медвідь» і Ту-160 «Блекджек» (т.н. "Білий лебідь") — підлягають модернізації для продовження їх експлуатації після 2030 року. Росія оголосила, що відновить виробництво бомбардувальників Ту-160М2 та завершить розробку нового покоління бомбардувальника (російське позначення: ПАК-ДА) протягом наступного десятиліття, але строки реалізації обох програм можуть затриматися, якщо фінансові труднощі триватимуть. Очікується, що новий бомбардувальник буде мати певні можливості для зниження радарної помітності, здатність до коротких або грубих злітно-посадкових смуг і використовуватиме як звичайні, так і ядерні боєприпаси.

Росія розробляє гіперзвукову ракету "Циркон", яка може мати місію доставки ядерних боєприпасів. "Циркон" — це гіперзвукова ракета, яку можна запускати з різних платформ, і яка розвиває швидкість до 9 Мах з дальністю польоту від 500 до 1 000 км. Швидкість і короткий час польоту залишають дуже мало часу для протиповітряної оборони, щоб збити ракету. Москва заявила про перше розгортання звичайної версії цієї ракети у 2023 році.

Перспективи

Москва продовжить акцентувати увагу на ядерній зброї в національній стратегії, модернізуючи свої запаси та замінюючи радянські нестратегічні ядерні озброєння на нові з покращеними можливостями. Ключовими ризиками залишаються ескалація конфлікту з Україною та призупинення Росією участі в Договорі New START. Нова МБР "Сармат" замінить SS-18, а підводні човни класу «Борей» і ракети "Булава" — старіючі «Проєкт 667БДРМ». Модернізація нестратегічних систем також продовжуватиметься, залежно від розвитку ситуації.

Велика шістка Путіна