Наскільки близькі до європейських рекомендацій фактично досягнуті значення холестерину ЛПНЩ у клінічній практиці?
Ліпідознижувальна терапія (LLT), в першу чергу статинами, настійно рекомендована спільними рекомендаціями Європейського товариства кардіологів (ESC) та Європейського товариства атеросклерозу (EAS) для лікування дисліпідемій для зниження серцево-судинного ризику. Згідно з розрахованим серцево-судинним ризиком, рекомендації щодо цілей ХС ЛПНЩ стають нижчими, якщо порівнювати 2016 1 з 2019 2 рекомендаціями, як для первинної, так і для вторинної профілактики. З іншого боку, дотримання цих цілей, запропонованих надійними доказами, виглядає надто складним у повсякденній практиці.
У загальноєвропейському перехресному обсерваційному дослідженні використання ліпід-модифікуючої терапії у вторинній та первинній медичній допомоги (дослідження DA VINCI) мета полягала в тому, щоб дослідити ступінь досягнення цілі ХС-ЛПНЩ у дорослих пацієнтів із різними категоріями серцево-судинного ризику, яким призначають LLT, з 18 європейських країн у період з червня 2017 року по листопад 2018 року. 3Усі відповідні дані (демографічні дані, історія хвороби, останні вимірювання ХС-ЛПНЩ за попередні 14 місяців, супутні захворювання тощо) були вилучені з медичних карт пацієнтів. SCORE та REACH використовувалися для оцінки профілів серцево-судинного ризику при первинній та вторинній профілактиці відповідно. Окрім досягнення цільових показників лікування, рекомендованих рекомендаціями ESC/EAS 2016, для порівняння також було проведено post hoc аналіз частки пацієнтів, які досягли ESC/EAS 2019.
З 5888 пацієнтів, які взяли участь у дослідженні, 3000 з них перебували на обліку в первинній медичній допомоги, тоді як з решти 2888, у 97% з них був встановлений діагноз атеросклеротичного серцево-судинного захворювання. Загалом, 54% досліджуваної популяції досягли своєї мети лікування ХС-ЛПНЩ на основі ризику на 2016 рік. Досягнення цілі було вищим у пацієнтів із помірним ризиком при первинній профілактиці з використанням низькоінтенсивної монотерапії статинами (67%). У групі пацієнтів із встановленим ASCVD лише 39% з них досягли мети дуже високого ризику ХС-ЛПНЩ <1,8 ммоль/л, які отримували в основному високоінтенсивну монотерапію статинами і набагато менше в комбінації з езетимібом або інгібітором PCSK9. Коли використовувалися рекомендації ESC/EAS 2019, лише 60% у групі первинної профілактики та лише 18% у групі, створеній для ASCVD, досягли стратифікованих цілей ризику ХС ЛПНЩ.
Незважаючи на незначну методологічну упередженість, у цьому дослідженні вдалося висвітлити розриви, які зазвичай спостерігаються в клінічній практиці, між теоріями та практикою, тобто рекомендаціями рекомендацій та фактичним виконанням рекомендацій. Прийняття рекомендацій ESC/EAS як медичною спільнотою, так і пацієнтами, а також ступінь їх схвалення різними системами охорони здоров’я, ймовірно, впливають на клінічний результат, який полягає в недосягненні рекомендованих цілей лікування ХС ЛПНЩ. Ця невідповідність була ще більшою з нижчими цілями лікування відповідно до оновлених рекомендацій 2019 року, що вказує на необхідність інтенсивних та цілеспрямованих заходів політики.