Спеціальна повітряна служба

Спеціа́льна пові́тряна слу́жба (англ. Special Air Service, SAS) — головний підрозділ Сил спеціальних операцій Британської Армії. Підрозділ SAS було створено під час Другої світової війни лейтенантом Девідом Стерлінгом, офіційною датою створення вважається 24 серпня 1941 року.

Історія

Підрозділ було укомплектовано добровольцями з повітряно-десантних військ, основним завданням було проводити рейди та диверсійні акції в тилу ворога в Північній Африці.30 листопада 1946 року підрозділ було офіційно розпущено, але в 1947 році на основі підрозділу Artists Rifles (Британський добровольчий полк) було сформовано сучасний SAS.Перший полк був сформований в 1941 році підполковником Девідом Стерлінгом. Завданням полку стало проведення актів саботування та розвідувальних операцій у тилу ворога. В листопаді 1941 року полк перейшов до здійснення активних операцій в Північній Африці. В роки другої світової війни він здійснив декілька акцій в районах найсильніших бойових дій. За рік до сформування згаданного полку була створена спеціальна морська секція під командуванням капітана Г. Б. Кортнея, методи дій якої мали аналогічний характер. До кінця війни ця секція була розширена та внаслідок злита з другим полком SAS під командуванням брата Девіда Стерлінга — Вільяма.

В підрозділи SAS військового часу входили родезійські, австралійські, французькі, бельгійські та інші ескадрони. У 1945 році, коли англійський полк SAS був тимчасово розформований, солдати інших національностей зберегли аксесуари служби, включаючи навіть полкову емблему, що являла собою кинджал на фоні крил з девізом «Сміливий перемагає». Військове міністерство не було, одначе, схильне відмовлятися від намірів мати SAS у системі британської армії, і в 1947 році британські підрозділи SAS були перетворені у територіальний добровольчий 21-й полк SAS. В 1952 році був сформований регулярний 22-й полк SAS (солдати якого отримували платню за повною ставкою). Його базою слугував створений у 1950 році загін розвідників, який в операціях проти повстанців Малайзії використовував у джунглях методи, що застосовувались SAS в умовах другої світової війни.

Основними завданнями SAS є

• Спеціальні операції
• Підготовка бійців спецпризначу з інших країн, тренування прийомів партизанської війни і дій у непередбачених умовах.

На даний час СПС виконує наступну функції:

• Розвідка в боях
• Контр-терористичні операції на території Великої Британії у співпраці з поліцейськими
• Контр-терористичні операції за межами Великої Британії
• Інші функції

Організація

Особлива повітряна служба — це корпус Британських збройних сил. Представлений у вигляді трьох полків: 21 Regiment SAS (Artists), 22 Regiment SAS, 23 Regiment SAS. Кожен з них має відмінні риси та призначення

Сьогодні СПС складається з трьох полків:

• 21-й полк СПС у Вест-Мідландс (West Midlands) (з 1947 року)
• 22-й полк СПС у Херефорд (Hereford)
• 23-й полк СПС у Уольверхемптон (Wolverhampton)

До складу 22-го полку входять декілька оперативних ескадронів. В ескадроні 72 рядових і шість офіцерів. Кожний ескадрон розбито на п'ять взводів: амфібій, повітряно-десантний, розвідки, гірських єгерів, спеціального зв'язку. Взвод зазвичай складається з 15 рядових і одного офіцера, хоча у взводі зв'язку нерідко мають додаткових військовослужбовців, прикомандированих від військ зв'язку. Взводи діють групами по чотири чоловіки; у кожну входять спеціалісти зі зв'язку, медицини, підривної справи та лінгвіст. З тим щоб група не втратила боєздатності в результаті виводу зі строю одного з її членів, військовослужбовці зазвичай володіють декількома спеціальностями. Службовці SAS мають своє озброєння та спорядження, і кожному дозволено «у межах розумного» вибирати власну особисту зброю. Відомо, що вони відають перевагу короткоствольним автоматам і високошвидкострільним автоматичним пістолетам для дії на близькій відстані від супротивника.

Структурно 22-й полк SAS складається з чотирьох ескадронів чисельністю близько 60 чоловік кожен

• "A" — гірський підрозділ; навчені також дій в умовах вічної мерзлоти;
• "B" — парашутисти;
• "D" — аквалангісти; проводять операції за допомогою високошвидкісних катерів, каное і тому подібних засобів;
• "G" — спеціалізуються на веденні бойових дій в пустелі і використанні спеціальних засобів руху" - особливим чином обладнаних автомобілів підвищеної прохідності.

21-й та 23-й полки SAS майже повністю повторюють структуру регулярних військових підрозділів і на чолі їх стоять офіцери регулярної армії. 21 SAS і 23 SAS — є силами підтримки, їх сили спрямовані на збільшення впливу Британських збройних сил (support and influence), також беруть участь в операціях з врегулювання конфліктів.

Відбір і підготовка

Курс підготовки SAS вважається одним з найбільш жорстких у світі; він займає одне з перших місць за кількістю смертей під час підготовки.

Вимоги до кандидатів - британське громадянство, вік 25-32 років і не менше 2 років служби в армії.

Переважна більшість кандидатів приходить з повітряно-десантних військ; по 2% - з саперів та інших родів військ. Щорічно на курси підготовки SAS приходить близько 200 кандидатів, але в кінцевому підсумку повноправними бійцями стають не більше тридцяти.

Новобранці SAS отримують звання trooper – яке відповідає пересічному (private), незалежно від свого звання в "рідному" підрозділі. Відбір в полк проводиться двічі на рік, влітку та взимку, і триває протягом одного місяця. До цього часу формується група кандидатів, які виявили бажання служити в полку. Відбором кандидатів займається крило бойової підготовки на основі програми, яка була розроблена ще у 1953 році.

Відбір починається з зміцнюючого періоду, який триває для офіцерів два, а для інших — три тижні. Протягом першого тижня кандидати здійснюють марш-кидки і бігають кроси, дистанція яких поступово збільшується. Кожен кандидат повинен пройти стандартний "Тест фізичної готовності до бою".

Протягом наступних двох тижнів кандидати індивідуально і в парах, на які їх розділяють з самого початку, здійснюють тривалі марші у Чорних Горах Південного Уельсу. Відстань, яку необхідно подолати, поступово збільшується, а вага спорядження зростає з 11 до 25 кілограмів. В ході маршів перевіряють не тільки фізичні здібності кандидата, але і його вміння орієнтуватися в незнайомій і сильно пересіченій місцевості з допомогою компаса і карти.

За ці два-три тижні відсівається досить високий відсоток кандидатів. Але головні труднощі чекають їх у завершальний тиждень відбору, який називається тижнем перевірки. Кандидатам доведеться здійснити так звану "довгу прогулянку", або "веселий танок" — подолати маршрут протяжністю 60 кілометрів з сходженням на найвищу точку гори Брекон Беконс в Південному Уельсі. В ході маршу кандидат повинен пройти контрольні точки за двадцять годин. Ті, що успішно подолали ці випробування зараховуються в полк. Однак таких щасливців не більше п'яти–шести із сотні.

Перш, ніж кандидати стануть справжніми бійцями SAS, їм доведеться ще чимало попрацювати. Бійці навчаються діяти у складі патрульних груп з чотирьох осіб. Це мінімальна за чисельністю бойова ланка, що становить основу будь-яких бойових підрозділів полку. У складі патруля бійці відпрацьовують питання тактики та вогневої підготовки, зв'язку і взаємодії. Кожен спецпризначенець повинен вміти користуватися засобами зв'язку, які є на озброєнні армії Великої Британії. При цьому мінімальна швидкість роботи на ключі при передачі текстових повідомлень — вісім слів на хвилину. Бійці вивчають основи польової медицини, відпрацьовують питання мінно-підривної справи.

Після цього вони проходять курс виживання в різних природних і кліматичних умовах. Бійці повинні вміти знайти для себе воду та їжу, користуючись різними сильцями для їжі і пастками, розвести вогонь в будь-якому місці. Курс виживання завершується навчаннями, в яких на стороні умовного противника діє, як правило, батальйон. Наприкінці навчання кожен спецпризначенець, все ще залишається на волі, повинен здатися "противнику" для того, щоб перейти до наступного етапу навчання, який називається "протидія допиту". Бійці протягом 24 годин у спеціальному центрі допитів піддаються потужному психологічного і фізичного пресингу з боку інструкторів. Це найбільш складний у психологічному плані етап навчання у всій програмі. Тих, що не зуміли вистояти на допиті визнають непридатними для подальшої служби в полку.

Наступний етап — виживання в джунглях. Зазвичай його проводять між четвертим та шостим тижнями навчання. Бійців направляють на Далекий Схід, де в умовах справжніх джунглів вчать орієнтуватися, будувати укриття або житло, шукати їжу і воду. Після успішного завершення цього етапу спецпризначенців направляють у Першу школу парашутної підготовки Королівських ВПС. Програма парашутної підготовки триває чотири тижні, протягом яких бійці навчаються укладати парашут, проходять наземну підготовку і здійснюють не менше восьми стрибків з парашутом, з яких один — нічний.

Після цього бійці, що витримали всі випробування, повертаються в полк, який дислокується в Херефорді. Тут їм вручають єдиний, але дуже почесний символ відмінності солдата SAS — берет пісочного кольору з емблемою, що зображає срібний кинджал на тлі крил блакитного кольору, і стрічкою внизу, на якій красується гордий девіз: "Who dares wins" — "Відважний перемагає". Дещо пізніше спецпризначенців чекає особлива програма боротьби з тероризмом, звана "Лінія Стірлінга". Але і на цьому процес навчання не закінчується. Солдат SAS вчиться і самовдосконалюється весь період своєї служби.