З народных вѣровань про Великдень

“Великдень ходить у нас на чтыри недѣли взад и вперод.”
“Великодне скоро, да будуть яйца варить да красить”
“На Велику но̑ч як ты проспиш, то качиных яєц не знайдеш.”
“На Одiянiє положено цѣлу но̑ч светилося в хатах.”
“То було на Паску. Бабы старыє, ведьмы, попа обливали, шоб молока было багато.”
“Коли по̑п у Паску выходит з кадилом, стараються ведьмы хватать за ризу. Стережем, дивимся, кто попа хватаєт.”
“Против Паски хлопци огонь палять во всенощную, як девок попроводят. Ворота поснимають, жердки поломять, дорогу загораживають, где девки є.”
“По других селах розкладають костры на всіоно̑чну перед Паской.”
“На Паску, пока ще не пришли з церкви да в саду неродь є, то идуть у сад, беруть за галузи, потрести и казать: “Христос воскрес, у нас у саду неродь єсть.” Три разы так казать.”
“Когда свѣтять паску, поѣхали светить, назавтра пѣчки не топять и огню не кладуть. У первый день Паски пѣчки не топять.”
“На Паску не метуть, не мона мести, не мона чесати волос, чесатиса. И колись мы свѣтло не светили, не мона було.”
“На Паску не печуть, шоб засухи не було, для худобы. После обѣда монно.”
“На Паску, борони Боже, нихто не топить у нас печи. Хлѣба не пекуть.”
“На первый день Паски не ходили никуда в гости, шоб малыє гнятки до сосѣда не забегали.”
“Три дни Великодни. Як снѣдать починаєм, так перше яєчко покушають, по кусочку кожному.”
“И Великодне казали, и Паска казали.”
“Пасха — ето праздников празник.”
“Михайло число глядыть, а Пасха не глядить числа.”
“Паска — три дни. Паска — и цѣла недѣля, всіой тыждень пасхальный.”
“Были, єтыє дети. На Великедни мужики яйца брали и в битки гуляли.”
“У Велицидни першого дни мужчину угостить тре, бо то хорошо”
“На Великдень, на Благовѣщенє коб хлопец першій зайшов. Як девчина — кажуть, жабы будуть.”
“По Великодню три дни, четвіорты — Намськи Великдень.
“На Великдень сонце меняється купається, разными цветами блискає. Я навек рано вбегаю на Паску.”
“На Паску сонце красується, як сходить сонце, красується разными цветами, и уже первый день Паски назывоєтся Великдень.”
“На Паску сонце грає, сонце радується, красноє да розовоє мечеться.”
“На Паску на сонце будуть красить яйца: перш так качатьмуть, потом — так. То̑льки красять у розовый и голубый. То̑льки рано, як матьме сонце сходить.”
“Хрищоныє придуть з волочоньєм на Великдень.”
“На Великодне на други день дак ходять дѣти волочонного”
“Мы як даіом, дак штоб дитя шло не плачучи, да скачучи. Хрищоны батько и мати на Великедне старається што полѣпшоє подарки дать хрищоникам, штобы іоны довольны”
“До родни ходять. Приде: “Добрый день, Хрыстос воскрес!” Три разы скаже. Хазяйка уже яєчко дає и хлѣба дасть.”
“На други день Паски кум к куме ходив. Ето называлось Волочоноє.”
“Кукулька починоє од первого дня Воскресенія и до Петра кує, а уже после Петра не почуєш.”
“Як хто на Паску умирає, то праведне люде.”
“Од Паски до Вшестья колись не робили у вечор.”
“После Паски до Вшестья умре чоловѣк, то в рай попаде.”
“На Паску дѣляться свячоным яичком. И от як запорушиш глаз и не можна выйняти и во̑н болить, тогды треба спомнити, з ким делився свячоным яйцем.”
“Як нема дождю, обливаєм женщину, ту, шо пече млинци в пост до Великодня.”
“Молодуху купали на Паску. Як одкупиться, то не купають, але сіоромно влють в миску воды да вмыють.”
“Од грому ручники, шо паску на Великдень носымо святити, вѣшаємо на дверох, поки перегримить.”
“И на Роздво, и на Великодне, и на Троицу четвіорты день святкуємо од грому. Од граду те саме.”
“На Великодне поѣхав дай нема.”
“Прошло Великодне и конем не наженеш.”
“Середу святкують од граду на Великоньє.”
“Великоньє — три дни. То од грому святкуєм, то од граду. Середу святкують од граду — Градовая середа, а четверг од грому — Сухи четверг на великодном тыжни. И после Троици єтыє два дня тоже так само святкують дни Паски, а середа — Градова середа, святкують у нас для граду.”
“Є така середа — Градова середа, то на Градову середу идуть кроз село з корогвами, идуть до рѣчки и святять воду и потом идуть до жита и знов моляться од граду.”
“У Градову середу то, кажуть, на поле не мона ничого робити — ни орати не мона, ничого, бо, кажуть, буде град ити.”
“После Великого дня первая середа — Градова, вторая — Суха.”
“Грядова середа после Паски в середу. Посля Троици ище Грядова середа. Не можна робити на Грядову середу, бо гряд буде выбивати.”
“Од самоє Паски и до самого вшестя кожда середа — спеціална од града: ничого не дѣлають Градовая середа свято варовитеє. Земли трогать не надо.”
“Є такой градовы день, не надо землици ворушить.” “Святыє середы — Великодна, Переплавна и Вшесна — не роблять ради граду, шо град збиває посѣвы.”
“На Великоньє три дни святкуємо, як закон, а четворта середа. Уже святкуємо од грому. Громова середа.”
“После Пасхи Громова середа, ничого не робили, щоб гро̑м не бив, а на други день уже Наньски четвер.”
“В Громову середу люди не йшли в поле.”
“Як городиш на Суху середу, то кажуть загородиш дощ.”
“Як робиш на Суху середу, то засуха буде.”
“В Суху середу ни городяться, шоб не загорожувати дощу.”
“У Велицидни лечебница иде в церкву. И лѣзе до батюшки, дохватиться до ризы три раза. Забили совсѣм, як она до батюшки лѣзла.”
“Накрывали мреца чи намѣткою, чи насто̑льником; іого свѣтять в Паску. Моя мати перед Паскою тый насто̑льник вымыє, на Паску знов посвѣтить и во̑н лежить до новой Паски.”
“Од Паски до Знесенья гробы поодчиняны, то всѣ неживы души ходять по землѣ. Душа дванадсять день у хати живе.”
“Знесеньє глядить Паски.”
“На Паску як повечераєш, етих ложек не мыємо до, от, саменького Вшестья. Так стоять. До Вшесьтья вечером не мыєм посуду. Назавтра мыємо. Од першого дня Паски. Я не знаю, чого ето не мыли.”
“На Паску три дни светого єдять. Кости хоть на воду пускали, а то в тряпачку завертят и яички лупять, то шкурочку и святыє косточки и подвѣсят на горище. Каже — шоб ти вѣтер не валял хаты, ти гро̑м шоб не бил. Теє не выкидай святоє — хоть на воду неси пусти, хоть на горище подвѣсь.”
“Колись на Паску светили цѣлыє стіогна кабановыє и тыє костки несуть у поле и закопують у жити на своіо̑й полянци. То же святыє кости.”
“На Паску з паски окрайчика ховають и зберегають цѣлый год, а потом дадуть скотини ѣсть ти шо.”
“Окрайчик и свячоную со̑ль привѧзують до ро̑г коровы, як перши раз иде на пашу. То кажуть, шо уже ныхто ны поврочить коровы.”
“Старыє косты збирають, свящоны кости, ето од Паски. Тыє косточки вже збирають и вже в торбу накладе, кусочок хлѣба в торбочку и вже йде по полю, на сво̑й загончик, вже ко̑сточку вткне тую и так — поки все обыйде. Такіє обычаи були.”
“Вѣшали со̑ль свечену, а та силь свѣтиться на Паску, з паской разом. Ту со̑ль завязывають корови на ро̑г.”
“Куда не йдеш, спомяни, когда была Паска, в яки день, спомянѣте: такого и такого числа Паска.”
“Пасха всегда в старику. Як Суса Христа розпяли, то взошов тогды мѣсяц, перед самым дніом, гето быв старик, и тепер всегда Паска прыпадає старику.”
“На Паску, як товар иде, и пастуху выносят хлѣб, яйцо, сало.”