Наука
June 14, 2021

6 законів психології, про які ти повинен знати.

Photo by Tengyart on Unsplash

Представлені нижче шість психологічних феноменів допоможуть вам не тільки краще зрозуміти, чому люди повторюють одні й ті ж помилки кожен день, але і самим стати кращими, раціональнішими.

Ефект Претфелла. Якщо ви недосконалі, люди будуть любити вас більше

Коли ми хочемо справити на когось враження, то неминуче випинаємо назовні кращі сторони своєї особистості. Виявляється, зовсім даремно: дослідження показують, що демонстрація своєї вразливості та слабкості, навпаки, підвищує рівень емпатії до нас з боку інших людей. Чим більше у вас некритичних недоліків, тим краще до вас будуть ставитися люди.

Професор, який виступає перед аудиторією і помітно хвилюється, здається слухачам розумнішими того, хто виступає гранично впевнено. Соромитися і робити дурниці під час першого знайомства – перевірений, хоча і не очевидний спосіб сподобатися своєму потенційному партнеру.

Теорія отримала назву ефекту Претфелла і була перевірена Еліотом Аронсоном, доктором філософії по психології Стенфордського університету.

Загалом, помилятися на людях – це не тільки нормально, але і корисно. У всякому разі, до тих пір, поки ваші помилки не приносять серйозного збитку оточенню.

Ефект Пігмаліона. Великі очікування збільшують продуктивність

Перевіркою цього феномена займався психолог Роберт Розенталь. Він проводив IQ-тести в школах, а потім повідомляв вчителям заздалегідь неправдиві результати досліджень. Ті діти, у яких IQ був вище, ніж в інших, нібито показували “середні” результати. А ті, хто реально показав середній результат, видавалися вчителям як володарі найкращих мізків. Що незмінно відбувалося згодом?

Ті учні, яких вчителі вважали більш розумними, починали краще вчитися. Відбувається це тому, що очікування вчителів від цих учнів були вищими, ніж від інших. Зростальний тиск на школярів змушував їх краще вчитися. Висновки, зроблені Розенталь, характерні не тільки для освіти.

“Ваші очікування створюють вашу реальність”, – підсумовує він.

Загалом, якщо ви хочете домогтися в житті чогось значущого, вам доведеться ставити перед собою явно нереальні цілі й переоцінювати свою здатність до їх виконання. І це спрацює. Крім того, вченим відомо, що ті лідери, які вимагають від своїх підлеглих нереальних результатів, в результаті домагаються від команди куди більшої віддачі, ніж ті, хто ставить тільки “реальні цілі”.

Парадокс вибору. Чим більше у нас опцій на вибір, тим менше ми задоволені прийнятим рішенням

Логічно здається, що чим більше перед нами варіантів вибору, тим краще. Магазини з великим асортиментом подобаються нам більше дрібних крамничок. Коли пропозицій з приводу розвитку кар’єри багато, нам здається, що ми обов’язково зробимо хороший вибір.
Але психологи Марк Леппер і Шина Айенгар довели, що це не так. Дослідники в рамках експерименту пропонували одній групі гурманів, які зайшли в супермаркет, вибрати безплатно один з шести різних видів джемів, іншим – один з 24. Результати дослідження показали, що 30% людей, які вибирали з шести варіантів, залишилися задоволені своїм вибором. З тих, кому довелося вибирати одну банку подарункового джему з 24, задоволеними залишилися тільки 3%.

Феномен цей виявив психолог Баррі Шварц. Для того, щоб відчуття того, що все йде правильно, не покидало вас, він радить штучно обмежувати кількість опцій. Це, до речі, пояснює, чому користувачі техніки Apple задоволені нею більше, ніж користувачі гаджетів іншої марки. Або чому ті, хто ходить за продуктами в невеликі продуктові кіоски, відчувають себе більш задоволеними, ніж відвідувачі величезних гіпермаркетів.

Ефект свідка. Чим більше людей навколо потребує допомоги, тим менше ймовірності, що їм хтось допоможе

Цей ефект давним-давно добре ілюструє притча про доброго самарянина. Це пояснює також безліч трагічних подій в нашій історії. Дослідники називають його “змішанням відповідальності”.

Якщо хтось із людей на вулиці потрапив в біду і потребує допомоги, то у нього куди більше шансів отримати її, якщо поруч проходить одна людина, ніж якщо поруч – натовп. Якщо хтось кричить про допомогу, а поруч знаходиться величезна кількість людей, то кожен з них вважатиме за краще ігнорувати благання про допомогу, тому що “допоможуть інші”. Якщо ж благання про допомогу буде звернене до конкретної людини на безлюдній вулиці, то шансів на те, що на неї відгукнуться, в рази більше. Це, до речі, пояснює, бездушність і холодність мегаполісів.

Вплив цього ефекту довели психологи Білл Латане і Джон Дерлі. Вони провели експеримент, в ході якого імітували ситуацію, коли старшокласники били затюканого ботаніка в шкільній роздягальні на очах в інших школярів. 85% тих, хто був єдиним свідком приниження, кидалися на допомогу жертві й вступали за неї. А ось якщо за тим, що відбувається спостерігали вже двоє школярів, шанси на те, що хтось із них допоможе ботаніку, падали до 65%. Якщо свідків було четверо, шанси, що хоч хтось із них заступиться, падали до 31%.

Загалом, якщо ви потрапили в скрутну ситуацію і потребуєте допомоги, то звертайтеся не відразу до всіх, хто може допомогти, а адресно, персонально до когось. Простіше кажучи, краще кричати не «Допоможіть хоч хто-небудь!”, А “Чоловік у сірому пальті, врятуйте мене!”.

Spotlight Effect. Люди, чия голова постійно забита роздумами, не помічають очевидних речей

Більшість людей наразі часу зайняті якимись серйозними роздумами. Коли вони знаходяться в суспільстві, але занурені у свої думки, то не помічають навіть очевидних речей, довели вчені з Корнелльський університету.

Якщо говорити простіше, то абсолютно плювати, як ви виглядаєте, якщо ви збираєтеся в офіс або університет. Більшість людей просто не зверне уваги на ваш зовнішній вигляд. У центрі уваги ви опиняєтеся набагато рідше, ніж думаєте. А тому можна перестати турбуватися про зовнішні атрибути життя. Не купуйте дорогий автомобіль або смартфон, щоб “замалюватися” перед колегами: вам може здаватися інакше, але більшості з них взагалі плювати, ніж ви там володієте. Вони зайняті своїми проблемами.

Ефект фокусування. Люди переоцінюють значущість речей і явищ, про які розмірковують

“Ніщо в житті не має такого великого значення, як вам здається”. Девід Канеман

Наскільки велика різниця в щоденному настрої між людиною, яка заробляє $20 тис. на рік і людиною, яка заробляє 4000 грн на місяць? Майже ніякої. Тобто вона є, але мінімальна. Чи станете ви щасливіші, якщо проведете залишок життя в будинку на морі? Може трішки. Строго кажучи, жителі Каліфорнії, де понад 300 сонячних днів в році, нітрохи не щасливіші за жителів Нью-Йорка або Чикаго.

Цим ефектом, до речі, активно користуються маркетологи. Вони переконують вас, що покупка того чи іншого товару зробить вас щасливішим. Але навряд чи вони дотримають свою обіцянку.

Для боротьби з цим психологічним ефектом вам доведеться засвоїти одну просту аксіому: ніщо не буде настільки ж важливим через рік або навіть через тиждень, як вам здається сьогодні. Ставтеся до життя і його негараздів легше і простіше. І, так, змиріться з тим, що люди просто не вміють прогнозувати майбутнє. Тому буде краще, якщо ви перестанете взагалі будувати які-небудь довгострокові плани.