Чому в день народження дітей смикають за вуха?
Раніше смикання за вуха часто супроводжувалося різними примовками на зразок "... рости великий і не будь тюхтієм", причому смикали (тягнули) за вуха переважно хлопчиків, пояснюючи це тим, що саме їм треба вирости високими. Так чи інакше, але цей звичай був дуже відомим, можливо навіть у всьому світі. Те, що сприймається зараз як дитяча за змістом забава, в давнину було дуже важливим і відповідальним моментом в юридичній практиці купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна.
Угода як правило проходила на ринковій площі і сторони, досягнувши угоди за ціною, бралися руками за предмет купівлі-продажу (наприклад коня, корови і т.д.) і голосно привселюдно говорили (кричали) по черзі: "Я такий-то продав такому-то за таку-то суму свого коня "і" Я такий-то купив у такого-то його коня за таку-то суму ", після третього повтору колишній господар відпускав коня (прибирав руку) і з цього моменту відбувалася зміна власника коня, який далі вважався власником вже в силу самого володіння конем без будь-яких додаткових паперів.
У римському праві цей звичай називається манципація від слова "manu" - рука (до речі звідси манускрипт, мануал, мануальний і термін емансипація, який історично здебільшого пов'язується з "звільненням жінок", хоча законодавчо закріплений за процедурою отримання повної дієздатності неповнолітніми в певних випадках).
На відміну від рухомого майна з його відносно невеликими термінами експлуатації (до 7-10 років) земельні ділянки були набагато більш важливим і тривалим об'єктом, який до того ж неможливо продати за правилами ринку, та на додачу безпосереднє володіння землею можливо тільки для прибудинкових ділянок.
Проте, землю продавали все за тими ж правилами ринку. Для цього підбирали 12 свідків, які тричі обходили по периметру земельну ділянку разом з продавцем і покупцем, а останні як і на ринку повторювали "Я продав …" і "Я купив …", показуючи рукою на ту саму ділянку землі. З 12 свідків, які повинні були потім при необхідності підтвердити факт і зміст угоди, 6 були дорослими чоловіками, а 6 - хлопчиками у віці 7-12 років в розрахунку на віддалене майбутнє, так би мовити "на виріст".
Ось цих-то самих хлопчиків і шпиняли дорослі дядьки - смикали за вуха, щипали, шмагали прутами й всіляко доводили до сліз зі словами приблизно такого змісту: "Ось виростеш - згадаєш де і чому тебе били, щоб запам'ятав хто і кому продав землю". А як ще інакше актуалізувати таку нудну подію у дітей?