"Ефект дверного отвору".

Група австралійських вчених вирішили дослідити «ефект дверного отвору». Це явище, коли ми, наприклад, дивимося фільм і захотіли якихось смаколиків – приходимо на кухню і забуваємо, навіщо ми тут.

Результати дослідження опублікували в журналі BMC Psychology.

Як проводили дослідження?

Австралійські вчені провели чотири експерименти.

У першому вони відібрали 29 волонтерів. Їм дали VR-гарнітури та попросили знаходити й запам’ятовувати предмети, які бачать на віртуальних столах: жовтий хрест, синій конус і так далі. Деякі предмети знаходилися в одній кімнаті, інші заховали в наступних приміщеннях. Щоб знайти їх, героям потрібно було переходити з кімнати у кімнату.

Виявилося, що дверні отвори ніяк не завадили волонтерам запам’ятовувати фігури, де б ті не знаходилися. Експеримент провалився.

За якийсь час вчені повторили експеримент, але тепер з 45 добровольцями. Окрім пошуку предметів, їх попросили рахувати. Саме тоді «ефект дверного отвору» спрацював. Добровольці або помилялися в рахунку, або забували про предмети, коли переходили з кімнати в кімнату.

Таким чином вчені з’ясували, що друге завдання перевантажувало пам’ять і викликало в ній «прогалини», коли люди переходили дверний отвір.

У третьому експерименті 26 учасників дивилися відео, зняте від першої особи. Оператор переміщався коридорами університету, а респонденти повинні були запам’ятовувати фотографії метеликів на стінах.

У четвертому цим маршрутом ходили самі добровольці. В обох випадках «ефект дверного отвору» знову був відсутній.

Висновок вчених: якщо у людини немає додаткових завдань, перетин кордонів – умовно дверних отворів – не має жодного значення.

Коли спрацьовує «ефект дверного отвору»?

Результати дослідження показали, що чим більше перевантажена людина, тим частіше спрацьовуватиме «ефект дверного отвору».

Кімнати являють собою кордон між одним контекстом. Якщо пам’ять перевантажена, мозок «вимиває» останні завдання ─ і людина забуває, навіщо прийшла в це чи інше місце.

«Ефект дверного отвору» проявляється в різних умовах. Це відбувається через те, що людина може тримати в пам’яті тільки певну кількість інформації. Так працює наша пам’ять, мозок «сегментує події», що дозволяє йому краще обробляти інформацію.

Аби уникнути й зменшити прогалини в пам’яті, варто постійно слідкувати за кількістю завдань, які ми робимо, і фокусуватися на головному.