Ікігай - японський секрет довгого та щасливого життя.
Письменники Ектор Гарсія та Франсеск Міральєс познайомилися в Токіо, і в розмові на тему сенсу життя, яка цікавила обох, згадалося дивне слово «ікігаї», приблизне значення якого – «відчуття власного призначення», і ймовірно, одна з причин високої тривалості життя японців.
Автори вирушили на острів Окінава, де відсоток довгожителів перевищує навіть показники Країни сонця, що сходить, і опитали місцевих жителів, що, на їхню думку, сприяє довгому та щасливому існуванню. Загалом причини були схожі з тими, які називають мешканці інших «блакитних зон» світу: правильна дієта, активний спосіб життя, близькість до природи. Втім, старші японці відрізнялись ще й розумінням, навіщо вони живуть і чому саме хочуть себе присвячувати. Їхній ікігаї – це не тільки про час, проведений на Землі, а й про те, що робить його якіснішим і надає значущості.
1. «Залишатися трішки голодними»
Хара хачі бу, тобто «ситість на 80%», науковці часто згадують як важливий чинник продовження молодості. Завдяки йому організм отримує необхідну кількість калорій і заощаджує енергію, яка в іншому випадку витрачалася б на перетравлення їжі. Дотримуватися принципу можна багатьма способами, зокрема, зменшувати порцію та замінювати пусті калорії на продукти з високою харчовою цінністю. Мешканці Окінави надають перевагу натуральним продуктам рослинного походження, вживають щонайменше сім видів фруктів та овочів на день. Також до їхнього раціону входять злакові та риба, а кількість цукру та солі мінімізується. Особливим «інгредієнтом довголіття» є санпін-ча – зелений чай з квітами жасмину, що знижує рівень холестерину в крові.
2. Життя – це рух
Сучасний спосіб життя не часто лишає місце для достатньої кількості фізичних навантажень. Та щоб бути здоровими та добре почуватися, не обов’язково готуватися до марафону та виснажуватися в спортзалі. Помірної активності цілком достатньо. Окінавці діляться досвідом: зберігати бадьорість допомагають прогулянки, робота на присадибній ділянці, ранкові вправи. Серед останніх автори книги рекомендують звернути увагу на комплекси, що перейшли перевірку часом: йога, тайцзи, цигун тощо. Під час виконання організм виробляє гормони щастя, і водночас покращуватиметься фізична форма.
3. Цінність соціальних зв’язків
Ми – це наше оточення. Люди, з якими проводимо найбільше часу, мають неабиякий вплив на наші думки, переконання, врешті, якість життя. Так само й ми можемо впливати на тих, хто поруч. Мешканці окінавських містечок об’єднуються в спільноти, де кожен із учасників відчуває себе членом великої родини, а можливість самому бути корисним вкладає додаткові сенси в існування. Спілкування, дружба та взаємна підтримка допомагають людям почуватися краще, тож варто більше часу приділяти налагодженню цієї важливої складової щастя.
4. Усвідомлення проти стресу
Постійна напруга не є нормою для організму. Він перебуває в стані «небезпека поруч», навіть коли це не так, швидше витрачає свої ресурси та зношується. Йому можна допомогти, правильно розподіляючи свій час, щоб встигати робити всі заплановані справи без шкоди для себе, налагодивши режим сну, а також почавши жити усвідомлено. Останнє означає помічати те, що ми робимо, та вкладати всю увагу в ті заняття, за які беремось. Усвідомленість можна тренувати щодня, і вже скоро, після достатньої практики, вона допоможе знизити рівень стресу, тим самим подовжуючи життя.
5. Вміння насолоджуватися моментом
Ми постійно кудись поспішаємо та не встигаємо озирнутися і побачити, що відбувається навколо. Переймаємося подіями минулого, хвилюємося через майбутнє, і це висмикує нас зі стану «тут і зараз», заважає відчути радість та щастя поточного моменту. Автори нагадують про важливість неквапливого життя, в якому є місце спокою, простої прогулянки в парку, чашки чаю, без поспіху випитої зранку, відпочинку з рідними без відволікання на повідомлення. Відчуття поточного моменту допомагає нам стати оптимістичнішими, мати кращі очікування від життя, а гарний настрій та здоров’я – нерозривні.
6. Власна мета як сенс життя
Чи знаєте ви, чого дійсно прагнете? І чи дійсно поставлені цілі – ваші? Кожна людина, на думку прибічників філософії ікігаї, має власний сенс існування. Якщо ви поки не знаєте, в чому він полягає, ваш ікігаї – знайти свій ікігаї. Бо лише розуміючи, заради чого проживаєте своє життя, ви дозволяєте стороннім людям та обставинам наповнювати його та керувати ним. Багато хто відчуває так званий «недільний невроз» – внутрішню порожнечу, коли щоденні обов’язки поставлені на паузу. Так само відбувається в часи змін: все перестає бути звичним, втрачаються орієнтири і розуміння, що робити далі. Справжня мета зможе втримати на плаву, коли земля йде з-під ніг. Що б не трапилось, людина з ікігаї знає, куди йде і навіщо.
7. Бути завжди зайнятими
Японці не мають звичного нам розуміння поняття «пенсія» – періоду, коли все, чим займалися протягом життя, лишається в минулому. Навіть тоді люди, які знають свій ікігаї, продовжують присвячувати час улюбленим заняттям. Це допомагає розвиватися, бути корисними та формувати світ. Аніматор Хаяо Міядзакі, автор відомих на весь світ мультиплікаційних творінь, навіть оголосивши про завершення діяльності, продовжував приходити до своєї студії «Гіблі», щоб усамітнитися в роботі над малюнками. Жителі ж окінавської глибинки, попри поважний вік, знаходять себе в повсякденній ручній роботі та творчості, що допомагає розуму залишатись активним.
8. Життя в стані потоку
Ми не помічаємо часу, який витрачаємо на улюблені справи. Вся увага й зусилля спрямовані на теперішній момент, ми повністю занурені в ці почуття, і більше ні на що не відволікаємося. Его розчиняється, і ми стаємо частиною того, що робимо. Стан потоку характерний для будь-якої діяльності, від наукової до спортивної, і є можливим за декількох вимог. Діяльність має бути не занадто легкою, щоб не призвести до нудьги та апатії, і не занадто важкою, щоб не викликати бажання покинути все за першої нагоди. Чітка, оптимально важка мета, на якій ми концентруємося, не відволікаючись на все інше, сприяє входженню до стану потоку, під час якого збільшується креативність, продуктивність, і все здається можливим.
9. Формування антикрихкості
Навряд чи наші надії на життя без потрясінь колись справдяться, тож не треба на них покладатися. Найкращим рішенням буде сформувати психологічну стійкість у майбутньому. Недарма популярності набуло висловлювання «Те, що нас не вбиває, робить сильнішими». Тож замість того, щоби боятися ушкоджень, варто навчитися ставати міцнішим після чергового з них – розвивати «антикрихкість». Не «тримати всі яйця в одній корзині», покладаючись в житті на щось єдине, робота це чи стосунки, які, в разі їх втрати, можуть спустошити та деморалізувати, а паралельно розвиватися в чомусь іншому. Ризикувати, але з обережністю. Визначити речі, які роблять нас крихкими та вразливими, а потім усунути їх.
10. Бачити красу недосконалості
«Вабі-сабі» не має дослівного перекладу на якусь іншу мову, та сутності цієї концепції варто навчитися не лише носіям японської. В природі не існує нічого досконалого, та вміння цінувати красу цієї недосконалості – це можливість для розвитку та зростання. Схожа концепція – «ічі-го ічі-е»: унікальний момент, що існує зараз, не повториться знову, і тому варто вміти насолоджуватися ним. Приймати факт існування речей, які ми можемо контролювати, і тих, які знаходяться поза контролем, як-от плинність часу чи ефемерність речей, що нас оточують. І найголовніше – відрізняти перших від других.
