Інтелектуальна скромність.
Бенджамін Франклін знав, що він розумний, розумніший, ніж більшість його ровесників. Але він був достатньо інтелігентний, щоб розуміти, що неможливо бути правим у всьому. Тому коли він хотів сперечатись про щось, то починав словами типу “я можу помилятись, але…”. Такі фрази заспокоюють людей і помагають їм сприймати розбіжність в поглядах не так гостро. Франкліну це також допомагало завжди залишатись відкритим для нових ідей.
Історія показує, що ми схильні вибирати передбачуваних, безкомпромісних і непіддатливих політичних і бізнес лідерів. Але дослідження виявили, що лідерство, яке нам потрібне, характеризується якраз протилежним: креативністю і гнучкістю. Нам потрібні люди, як Франклін – тобто достатньо розумні і вольові, щоб заохочували людей творити великі справи, але одночасно і досить гнучкі, щоб думали нестандартно, могли визнати свою неправоту і щоб вміли пристосовуватись до обставин, які весь час змінюються. Таку когнітивну гнучкість ще називать неупередженістю, сприйнятливістю до нових ідей. І в еру, коли на кожному кроці – розбіжності в підходах, методах і стилях, для виживання бізнесу, спільноти чи організації нам якраз потрібні лідери з такими якостями.
Десятиліттями ведеться обговорення того, що робить людину більш чи менш неупередженою. І недавно якраз стався прорив в цьому питанні, коли дослідники почали використовувати концепцію “інтелектуальної скромності”. Філософи вивчали, чому деякі люди вперто чіпляються за всякого роду забобони і язичницькі ритуали, навіть коли їм відомі докази того, що від цього варто відмовитись. І чому інші легко і швидко приймають нові факти. Філософи кажуть, що інтелектуальна скромність – позитивна риса, яка знаходиться десь посередині між цими крайностями; це намір мінятись, плюс мудрість, щоб знати, коли мінятись не варто.
Щоб внести це поняття в сферу щоденної психології, професори з універу в Малібу, штат Каліфорнія розділили поняття інтелектуальної скромності на 4 складові:
- Повага до інших точок зору
- Відсутність інтелектуальної самовпевненості
- Відокремлення его від інтелекту
- Бажання коректувати/переглядати свою точку зору
Кожен може чесно оцінити свою поведінку відповідно до цих пунктів і побачити, що заважає саме йому бути відкритішим до нового, тобто бути більш open-minded. Але то ще не все.
Інший професор з іншого американського універу додав ще одну характеристику, яку треба в собі перевірити: чи цікаво тобі слухати/читати про погляди інших людей, бо якщо ні, то не такий ти вже і відкритий для нового.
І тут логічне питання: як в собі розвинути ту сприйнятливість до нового та інтелектуальну скромність? Ну, по-перше, бажання – то пів справи. Плюс є деякі види активності, які можуть тобі допомогти. Наприклад, подорожі, а ще краще – життя якийсь період в чужій для тебе культурі. Коли ти бачиш, що спосіб життя, який відрізняється від твого, так само цікавий, а в певних моментах ще й ефективніший, то більше звертаєш увагу на все незвичне і легко коректуєш різні аспекти свого побуту, роботи, ділової поведінки і т.д. А ще читання художньої літератури. Коли за кілька годин то можеш познайомитись з багатьма персонажами, характери і життя яких кардинально відрізняються від твоїх, то це буквально відкриває твої очі на нові можливості і розширює твій світогляд. А головне, ти усвідомлюєш, наскільки обмеженим в своїх судженнях і знаннях ти був раніше. І це потужний стимул і мотивація для розвитку. Ну і звичайно нон-стоп навчання. Протягом цілого життя. Бо як казав Ілон Маск:
“Ви навіть уявлення не маєте, чого ви не знаєте”.
Треба також не забувати, наскільки корисно вміти визнавати свою неправоту. Бо вперті люди, які цього не роблять, дуже швидко заганяють себе в глухий кут чи то в кар’єрі, чи в особистому житті. А з тими, хто демонструє інтелектуальну скромність, завжди приємно мати справу, особливо в діловому плані.
А найприємніше у всьому цьому те, що чим більше ти знаєш, тим легше і швидше сприймаєш нове. Тому найважче тобі буде спочатку, а далі – все простіше і цікавіше. Успіху тобі!
Автор: Shane Snow
Адаптований переклад: Настя Кметь
Оригінал статті: https://hbr.org/2018/11/a-new-way-to-become-more-open-minded