Саморозвиток
June 21, 2021

Інтелектуальна скромність.

Photo by Charles Deluvio on Unsplash

Бенджамін Франклін знав, що він розумний, розумніший, ніж більшість його ровесників. Але він був достатньо інтелігентний, щоб розуміти, що неможливо бути правим у всьому. Тому коли він хотів сперечатись про щось, то починав словами типу “я можу помилятись, але…”. Такі фрази заспокоюють людей і помагають їм сприймати розбіжність в поглядах не так гостро. Франкліну це також допомагало завжди залишатись відкритим для нових ідей.

Історія показує, що ми схильні вибирати передбачуваних, безкомпромісних і непіддатливих політичних і бізнес лідерів. Але дослідження виявили, що лідерство, яке нам потрібне, характеризується якраз протилежним: креативністю і гнучкістю. Нам потрібні люди, як Франклін – тобто достатньо розумні і вольові, щоб заохочували людей творити великі справи, але одночасно і досить гнучкі, щоб думали нестандартно, могли визнати свою неправоту і щоб вміли пристосовуватись до обставин, які весь час змінюються. Таку когнітивну гнучкість ще називать неупередженістю, сприйнятливістю до нових ідей. І в еру, коли на кожному кроці – розбіжності в підходах, методах і стилях, для виживання бізнесу, спільноти чи організації нам якраз потрібні лідери з такими якостями.

Десятиліттями ведеться обговорення того, що робить людину більш чи менш неупередженою. І недавно якраз стався прорив в цьому питанні, коли дослідники почали використовувати концепцію “інтелектуальної скромності”. Філософи вивчали, чому деякі люди вперто чіпляються за всякого роду забобони і язичницькі ритуали, навіть коли їм відомі докази того, що від цього варто відмовитись. І чому інші легко і швидко приймають нові факти. Філософи кажуть, що інтелектуальна скромність – позитивна риса, яка знаходиться десь посередині між цими крайностями; це намір мінятись, плюс мудрість, щоб знати, коли мінятись не варто.

Щоб внести це поняття в сферу щоденної психології, професори з універу в Малібу, штат Каліфорнія розділили поняття інтелектуальної скромності на 4 складові:

  • Повага до інших точок зору
  • Відсутність інтелектуальної самовпевненості
  • Відокремлення его від інтелекту
  • Бажання коректувати/переглядати свою точку зору

Кожен може чесно оцінити свою поведінку відповідно до цих пунктів і побачити, що заважає саме йому бути відкритішим до нового, тобто бути більш open-minded. Але то ще не все.

Інший професор з іншого американського універу додав ще одну характеристику, яку треба в собі перевірити: чи цікаво тобі слухати/читати про погляди інших людей, бо якщо ні, то не такий ти вже і відкритий для нового.

І тут логічне питання: як в собі розвинути ту сприйнятливість до нового та інтелектуальну скромність? Ну, по-перше, бажання – то пів справи. Плюс є деякі види активності, які можуть тобі допомогти. Наприклад, подорожі, а ще краще – життя якийсь період в чужій для тебе культурі. Коли ти бачиш, що спосіб життя, який відрізняється від твого, так само цікавий, а в певних моментах ще й ефективніший, то більше звертаєш увагу на все незвичне і легко коректуєш різні аспекти свого побуту, роботи, ділової поведінки і т.д. А ще читання художньої літератури. Коли за кілька годин то можеш познайомитись з багатьма персонажами, характери і життя яких кардинально відрізняються від твоїх, то це буквально відкриває твої очі на нові можливості і розширює твій світогляд. А головне, ти усвідомлюєш, наскільки обмеженим в своїх судженнях і знаннях ти був раніше. І це потужний стимул і мотивація для розвитку. Ну і звичайно нон-стоп навчання. Протягом цілого життя. Бо як казав Ілон Маск:

“Ви навіть уявлення не маєте, чого ви не знаєте”.

Треба також не забувати, наскільки корисно вміти визнавати свою неправоту. Бо вперті люди, які цього не роблять, дуже швидко заганяють себе в глухий кут чи то в кар’єрі, чи в особистому житті. А з тими, хто демонструє інтелектуальну скромність, завжди приємно мати справу, особливо в діловому плані.

А найприємніше у всьому цьому те, що чим більше ти знаєш, тим легше і швидше сприймаєш нове. Тому найважче тобі буде спочатку, а далі – все простіше і цікавіше. Успіху тобі!

Автор: Shane Snow
Адаптований переклад: Настя Кметь
Оригінал статті: https://hbr.org/2018/11/a-new-way-to-become-more-open-minded