Нейджел Пірсон "Крокуючи млином". Глава 3. Створення заклять. Що таке заклин ?
Переклад відривка книги «Нейджел Пирсон. Шагая по мельнице»
Відповідей на це питання буде стількі ж, скільки людей на нього відповість — і всі вони будуть праві! Заклин, особливо для практикуючого традиційне ремесло представляє дуже особистий тип магії, і те, що працює для однієї людини, не працюватиме для іншої; так само у кожного буде свій спосіб вимовлення заклять. В цій главі ми розглянемо те, що можна назвати «природною магією»; використання сил, елементів і об’єктів природного світу, що оточує нас, для здійснення необхідних нам перетворень або змін. По суті, ми маємо справу з тим, що іноді називають «нижчою» або «кухонною магією»; царством сільської мудрої жінки або знахаря. Проте не помиляйтеся, використання терміну «нижчий» жодним чином не припускає якого-небудь більш низького статусу або меньшої сили, оскільки ефекти такого типу магії можуть бути такими ж потужними і глибокими, як і у будь-якому іншому.
Такий термін пропонується для того, щоб відокремини цей вид чаклунств від більш церемонійних або «вищих» форм магії, де використовуються «гримуари» або книги магічних ритуалодійств — цю форму магії практикував більше вчений клас, а не сільські мудрі жінки — хоча, обидві форми перетинались історично і все ще перетинаються до сьогодення. Практикуючий традиційне ремесло ніколи не був проти «запозичення» і використовував будь які твори для своїх цілей, часто не зважаючи на їх походження. Це, звичайно, не означає, що тут править тотальний еклектизм — як у багатьох сучасних практиках — оскільки той, хто практикує ремесло завжди прагне працювати в духовному оточенні і традиціях тієї країни, в якій він знаходиться.
Отже, щоб відповісти на наше первинне питання — що таке заклин — я буду обговорювати використання сил і властивостей, притаманним словам, травам, деревам, каменям, оліям, кольорам ітд, як окремо, так і в поєднаннях, здатних викликати ті зміни в нас самих, інших і зовнішньому світі, які вважаються необхідними у цей момент.
Звідки береться ця «сила»? Це поєднання природних енергій предметів, які використовуються у заклятті, їх відповідність до більш ширших сил Всесвіту, будь-якому божеству чи духу, вибраному для допомоги. Усе зосереджено і спрямовано волей майстра, який виповнює заклин, задля отримання бажаного результату. Це приводить до цікавого моменту. Цілком можливо сказати комусь, як виконати закляття, повідомити йому використувані інгредієнти, час ітд, але неможливо дать комусь можливіть виконати заклин; це повинно виходити від самої людини. Ось чому багато заклять не працює, або вам здається, що вони не працюють; «оператор» не зосередився або не підготував себе належним чином. Відмацтво, як і будь-яке інше ремесо, — це навичка, і чим більш ви тренуєтесь у вивченні «трюків ремесла», тим кращі ви будете у своєму ремеслі. Недбале застосування приведе до недбалих заклинань, які або не працюватимуть взагалі, або будуть діяти не так, як вам хтілось. Кінцевий результат знаходиться саме в людині, яка виконує заклин, а не у самому заклятті!
Це підводить нас до роздуму про те, чи слід насправді виконувати закляття у будь-якій конкретній ситуації, оскільки за кінцевий резульатат відповідальність завжди несе чарівник, незалежно від того, чи попросив його вчинити магію хтось інший або ні.
Я не кажу тут про якусь розпливчату форму моралі нью-ейдж і не повертаюсь до суворих форм патріархальної догми. Я кажу про «природну» мораль: чи правильно і просто використовувати закляття, враховуючи, що станеться? Які будуть наслідки? Чи буде вігомін гірше, в порівнянні з результатом, на який повинне вплинути закляття? Чи не нашкодить воно більше ніж допоможе. Ці наслідки повинні враховуватись перед будь-яким магічним дійством.