Новини
June 22, 2020

Безпосередні причини вибуху побутового газу у Києві не мають значення

Безпосередні причини вибуху побутового газу у Києві не стануть драйвером системних змін у безпеці використання газу у побуті. Держава й надалі самоусуватиметься від контролю за безпекою.


Чому?


Включилися політичні чинники. Вже минула доба, а суспільству досі не відомо – це був газ, чи вибухівка. Прем’єр-міністр України Шмигаль, мер Києва Клічко, голова ДСНС Чечоткін, міністр внутрішніх справ Аваков – всі встигли зробити свої, вигідні їм політичні заяви, а суспільство так і не знає ЩО саме трапилося. Не відомо скільки насправді людей постраждало. Повідомляється про трьох загиблих, яких знайдено під уламками та трьох - доля яких з’ясовується.


Не було жодного повідомлення щодо створення спеціальної комісії з розслідування. Фахівці якого рівня увійшли до її складу? Перша найважливіша інформація від постраждалих, свідків, причетних вже втрачена. Те ж саме з місцем надзвичайної події. Вже до кінця дня від нього нічого не залишиться.


В Україні були і більш страшні вибухи і нічого не помінялося. Вибух на Мандриківській (м. Дніпро) у 2007 році позбавив життя 23-х мешканців будинку. З того часу нічого у галузі регулювання безпеки використання газу у побуті в Україні не помінялося.


Системні проблеми


Україна має чи не найбільшу в Європі мережу газопостачання – понад 33 000 кілометрів. І одну із старіших у світі. Ми використовуємо побутовий газ понад 100 років. Ця мережа вимагає обслуговування, ремонту, контролю технічного стану.


Сусідня Білорусь (має схожу систему) йде шляхом тотального контролю. Держава контролює ВСІ газові прилади. ВСІ газові балони. Ви не заправите газовий балон без абонентської книжки.


Данія йде до повної відмови від споживання мешканцями - приватними особами газу для побутових потреб.


В Україні відповідальність за безпеку газу у побуті покладено на власників. Від ГРП до будинку (квартири) – на газорозподільчу компанію (у Києві – «Київ-газ»). В межах будинку (квартири) – власник домоволодіння.


Формально справність газових приладів має контролюватися компанією-постачальником. В реальному житті немає юридичних підстав потрапити до будинку (квартири), якщо власник проти. Газових контролерів цікавлять виключно цифри лічильника.


Що мені з того?


Використати інформацію для бесід з персоналом стосовно безпеки використання газу.


Власникам приватних будинків (квартир) замислитися про відмову від використання газу у побуті. Якщо це неможливо - перевірити газові прилади і у разі потреби провести технічне обслуговування (за допомогою фахівців).


Мешканцям багатоповерхівок об’єднати зусилля задля колективної безпеки.