Судова практика щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.

Що каже суд, якщо календарних років не вистачає для такої виплати

Перший апеляційний адміністративний суд розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року за позовом фізичної особи до Військової частини про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні.

За результатами розгляду справи Перший апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, в якій зазначив про таке.

Приводом для звернення до суду слугувало не здійснення з особою повного розрахунку при звільненні з військової служби в частині невиплати одноразової допомоги при звільненні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на момент звільнення до військовослужбовця не могли застосовуватись положення п. 2 ст. 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ), оскільки пп.1 п. 9 розділу V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Держприкордонслужби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, чітко визначено, що грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності календарної вислуги 10 років і більше, в той час як позивач такої вислуги мав трохи більше 9 років.

Перший ААС із таким висновком суду першої інстанції не погодився з посиланням на таке.

• Нормами чинного законодавства, зокрема, Законом № 2011-ХІІ та Порядком № 393 визначено, що військовослужбовець, що звільнений з військової служби за закінченням контракту, крім військовослужбовців строкової військової служби має право на виплату одноразової грошової допомоги «за наявності 10 років і більше». При цьому законодавець не передбачає, що таке право набувається за умови наявності певного виду послуги (календарної, пільгової тощо).

З урахуванням вищезазначеного, позивач при звільненні з публічної служби, маючи у наявності більше 20 років вислуги, має право на виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ, незалежно від способу її обчислення (у календарному обчисленні чи то на пільгових умовах).

При вирішенні даної справи Перший ААС врахував правову позицію, яка висловлена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 806/2104/17.

З текстом постанови від 1 березня 2021 року по справі № 200/10951/20-а можна ознайомитися у ЄДРСР.