ВАША КОМАНДА - ВАШ ГОЛОВНИЙ АКТИВ: ЯК ЗБУДУВАТИ ПОВАГУ, А НЕ ВЛАДУ
Сьогодні хочу поділитися історією, яка перегукується з багатьма історіями лідерів, власників, керівників, з яких мені доводилося стикатися в своїй професійній діяльності.
До мене в коучинг прийшов клієнт — керівник середньої ланки. Ми витратили доволі багато часу на те, щоб розібратися із підґрунтям його запиту: «Хочу, щоб мої підлеглі мене поважали! Чому вони мене не поважають?»
У процесі нашої співпраці стало зрозуміло, що його підхід до комунікації був побудований виключно на позиції влади, відстоюванні позиції «власного Я». Людина щиро дивувалася та пригнічувлася, що підлеглі не проявляють достатньо поваги, ватс зе фак?!)
І в результаті нашої співпраці для нього стало справжнім відкриттям, що повага — це не результат його статусу, титулу, посади, а наслідок глибоких, довірливих взаємин (Аналогічних висновків ми дістаємося з клієнтами, коли запити стосуються абсолютно інших різних контекстів життя – будь-то особистісні відносини, батьківсько-дитячі, дружні тощо)...
І ніби такі очевидні для дорослих людей речі, а от ні – неочевидні..
І я вирішила трошки пролити світло на дуже просту так звану «ЧОТИРЬОХПОЗИЦІНУ МОДЕЛЬ СПРИЙНЯТТЯ». Як на мене, це дуже-дуже простий, (але від цього не менш ефективний) інструмент для аналізу будь-яких ситуацій з різних кутів зору. Він розкриває емоційні та психологічні аспекти взаємодії в будь-якій команді:
В загальному вона являє собою наступне:
1. Перша позиція погляду на ситуацію: «Я». Це ваша власна перспектива, ваше бачення ситуації крізь призму ваших емоцій та переконань. Вона дужжжже обмежує, якщо зациклюватися виключно на ній. Тут у людини має місце розуміння власних потреб, бажань і переконань. Зазвичай присутні різноманітні захисні реакції: людина схильна до швидких емоційних проявів, захисту власних інтересів або почуттів. Людина «хоче» постійно відчувати контроль. Ключове питання — «Як це впливає на мене?», людина робить все для вирішення ситуації на свою користь. Але, без сумніву, коли людина обмежуєтеся лише поглядом з 1ї позиції, вона закриваєтеся від можливості створити справжнє порозуміння.
2. Друга позиція: «Інший». З такої позиції людина робить спроби поглянути на ситуацію очима іншої людини, зрозуміти її почуття та мотиви, знайти точки дотику. Замість того, щоб думати виключно про себе, людина намагається сфокусуватися на іншому та його потребах. В такій позиції є прагнення знайти компроміси/консенсуси, з’являється готовність до співпраці/командної роботи
3. Третя позиція: «Спостерігач». Нейтральний погляд ззовні, що дозволяє зберігати об'єктивність і дистанцію від емоцій. Людина спостерігає ситуацію ніби ззовні, не занурюючись – відсторонюючись, намагається оцінити її без зайвих упереджень. Людина зосереджена на фактах і логіці, не надаючи перевагу жодній зі сторін. Відсутність емоційного залучення дозволяє бачити ситуацію більш холоднокровно. Погляд з такого ракурсу дозволяє з’явитися відчуттю нейтральності й рівноваги, зберігається спокій навіть у складних ситуаціях.Людина має можливість бачити загальну картину, помічати деталі, що часто губляться в емоційно насичених взаємодіях.
4. Четверта позиція: «Метапозиція» або «Система». Погляд на ситуацію з вищої точки, враховуючи загальний контекст і середовище, в якому відбувається взаємодія. Тут людина сприймає ситуацію з точки зору всієї «системи» (у випадку з моїм клієнтом – це весь бізнес в цілому, не відокремлюючі якісь окремі «шматки») в такій позиції можна побачити, як окремі частини взаємодіють між собою. Тут з’являється розуміння, як конкретна ситуація впливає на весь контекст або спільноту, у якій вона відбувається. Людина починає бачити не тільки поточні події, але й їхні можливі наслідки для системи в цілому+ формується бачення інтеграції всіх елементів ситуації, розуміння, як особисті стосунки, дії і рішення можуть впливати на більш широкий контекст.
Загалом, повага не виростає з наказів чи страху. Вона з'являється, коли ви готові слухати своїх опонентів, розуміти їх мотивацію та надавати підтримку.
Поставте собі питання: Чи готові ви дійсно змінити свій підхід? Чи готові заглянути в очі своїй команді, слухати та чути їх? Це не лише про лідерство, це про створення культури взаємоповаги. Колектив, який відчуває підтримку свого лідера, стає не просто командою, а частиною чогось більшого.
ВІДЧУВАЙТЕ СПРАВЖНЮ СИЛУ ЛІДЕРСТВА, ЯКА НАРОДЖУЄТЬСЯ З ПОВАГИ, А НЕ З ВЛАДИ.
Звичайно, я дуже спростила, на практиці все значно складніше.
Однак, спробуйте, використайте: модель нескладна, однак – вона вимагає уваги до своїх проявів, автоматизмів та контролю над собою…
Я люблю різноманітні теорії ієрархічних та владних систем і з великим задоволенням спостерігаю, як змінюються не тільки робочі, а й особистісні відносини людини, яка починає якісно застосовувати те, про що йшлося вище.
Гу і традиційно, запрошую на консультацію, де ми проаналізуємо вашу ситуацію з різних кутів зору і знайдемо способи побудови довірливих стосунків у будь-якій команді!