Як розмовляти з мудаками

«Як розмовляти з мудаками», Марк Гоулстон, для блогу Фройд би плакав

Хоч як би ми не намагалися, але уникнути спілкування з неприємними людьми неможливо. Це може бути начальник, який весь час намагається вас зачепити, або занадто емоційний співробітник. В родині це батьки, що не можуть спілкуватися з вами без маніпуляцій, партнер, який любить погратися в мовчанку, або дитина, що постійно влаштовує істерики в людних місцях. У книзі Марка Гоулстона «Як розмовляти з мудаками» йдеться саме про таких людей.

Марк Гоулстон — професор психіатрії і бізнес-консультант. Він вчив перемовників ФБР як примусити здатися одержимих вбивствами терористів, що взяли заручників, а також працював з хворими на анорексію, які важили менше 40 кілограмів, героїновими наркоманами і хворими на шизофренію. Здавалося б — серйозна людина і раптом книга з некоректною, майже клікбейтовою назвою «Як розмовляти з мудаками».

Втім, за крикливою (або не зовсім правильно перекладеною?) назвою ховається інструкція з практичними, дієвими порадами. У самій книзі автор називає мудаків «психами» і робить ремарку, що мова не завжди йде про людей з психічними розладами, а про тих, хто поводиться ірраціонально.

Що ж, на його думку, мається на увазі під нераціональностю?

Ознак чотири:

1) у таких людей немає чіткої картини світу;

2) вони говорять або роблять речі, які не мають сенсу;

3) вони приймають рішення не в своїх інтересах;

4) коли ви намагаєтеся повернути їх на шлях розсудливості, вони стають зовсім нестерпними.

Перш за все, автор пояснює механізм подібної поведінки і науково обґрунтовує його. За теорією нейробіолога Пола Макліна модель мозку має три складових: древній мозок рептилії (базові потреби на кшталт їжі і безпеки), середній мозок (відповідає за емоції) і неокортекс (вища нервова діяльність, об'єктивна оцінка ситуацій). Гоулстон каже, що неправильне поєднання цих частин мозку провокує ірраціональну поведінку.

У книзі є способи визначити психічний розлад у «психа», розібратися з власним побутовим божевіллям, не виходити з себе при спілкуванні з ірраціональними особистостями і дає чотирнадцять способів спілкування з ними.

Які ж методи боротьби з чужими демонами? Просто «сісти і обговорити ситуацію» явно не допоможе. Точно також не працюватимуть фрази на кшталт «заспокойся», «ти не правий, ось факти», «повернись на землю, це ж повна нісенітниця!».

Основна порада: не забувати, що якими б істеричними, неадекватними, агресивними вчинками не відрізнялися побутові психи, насправді у них є своя логіка і свої причини вчиняти так. Для них все здається правильним, вони просто не вміють робити по-іншому, або не бачать альтернативних варіантів.

Книга підійде всім, хто спілкується з нестерпними людьми. У ній є безліч стратегій і вправ, що на практиці допоможуть знайти спільну мову зі складною людиною.