Як вижити в суворих реаліях бомбосховища?
Найгірше на війні (крім постійної загрози смерті) навіть не голод, а антисанітарія. Саме вона призводить до нагноєнь, запалень, дизентерії, сальмонельозу, кампілобактеріозу, екземи, стрептодермії тощо.
Зазвичай гострі кишкові інфекції викликані бактеріями чи вірусами, які потрапляють в організм людини із зараженою їжею чи водою.
Найпоширеніші симптоми: слабкість, підвищення температури, біль у животі, блювота і діарея.
Для того, щоб уберегти себе в умовах війни та перебування у бомбосховищі, необхідно дотримуватись деяких правил:
За найменшої можливості варто прати білизну, мити руки, ноги, пах, під пахвами, сушити взуття, обтиратись вологими серветками.
Варто мати також газети – підкладена на устілку газета непогано гріє ноги. Гігієнічні прокладки вбирають вологу. Варто також мати якийсь крем. Він може врятувати від екземи.
Категорично не можна допускати проблем із ногами (потрібно регулярно зрізати нігті та видаляти мозолі). Ноги — це ваша мобільність. Якщо з’явиться можливість евакуюватися, дуже важливо, щоб у людини були здорові ноги і вона могла пройти 15–20 кілометрів.
Як бути з їжею?
Добре мати в запасі їжу. Це має бути суха їжа — козинаки, галетне печиво, сухарі, сушена риба (багата кислотами омега-3 та мінералами), сухофрукти та горіхи.
Можна брати із собою гречку. Вона має одну цікаву особливість: її можна не варити, а просто замочувати в холодній воді і їсти. Це єдина крупа, яка добре вбирає воду.
Також можна готувати горох. Манку можна їсти взагалі без будь-якого приготування. Якщо термін придатності дозволяє, то можна їсти консерви.
Найкращий спосіб приготування їжі — це використовувати сухі пайки з хімічним підігрівом. Варто про всяк випадок мати газовий балон або туристичний пальник. Ще, як варіант, можна в термосі запарювати будь-яку кашу.
Як можна розтягнути запаси їжі?
Якщо їжі мало, дорослі можуть спокійно переходити на повне голодування. При цьому можна вживати тільки воду.
Справа в тому, що, на відміну від звичного триразового прийому їжі, дробове харчування може призвести до виснаження організму.
Це називається аутофагія, тобто стан, при якому організм «з’їдає» сам себе: спочатку м’язові тканини, а потім жирові. Це відбувається через те, що організм налаштований на отримання певної кількості їжі.
У пасивному стані люди відчувають меншу потребу в їжі, але організм за звичкою каже: «Я хочу свої дві тисячі кілокалорій». Для людини це сигнал, що вона хоче їсти. Так як вона витрачає мало калорій, то головне в ці три дні – побороти почуття голоду. Якщо є якийсь запас їжі, його краще залишити на потім.
Якщо провіанту мало, його потрібно розподіляти між тими, хто носить воду і фізично працює. Вони мають їсти, щоб був хоч якийсь запас сил. Інші переходять у режим аутофагії. Але усе це дуже індивідуально, тому що у всіх організми різні.
Дітям потрібно їсти постійно, оскільки вони не мають такого відпрацьованого механізму як у дорослих.
Де брати воду?
Воду можна брати дощову, але її потрібно підсолювати, інакше неможливо напитися. Якщо немає солі – киньте дрібку попелу.
Спочатку потрібно набрати 1/3 об'єму пляшки і сильно потрусити. Якщо на поверхні води є піна, то вона не придатна для споживання. Вода не повинна бути забарвлена та без будь- якого стороннього запаху (хімічного, бензинового, трупного). Після перевірки її треба знезаразити. Найкращим варіантом буде кип'ятіння води не менше 10 хвилин, потім дають їй відстоятись та обережно зливають, не збовтавши осад.
Воду можна знезаражувати будь-якою побутовою хімією, до складу якої входить хлор. Будь-який відбілювач (наприклад «Доместос»). Варто додати трохи відбілювача у воду (головне не переборщити, бо не зможете пити), а потім дати відстоятися воді години чотири.
