"Синдром розбитого серця" - вигадка романтиків чи реальний стан?

Що ховається за поетичною назвою?

Кардіоміопатія Такоцубо — стан при якому розвивається раптове тимчасове зниження скорочуваності міокарда (серцевого м’яза).

У зв’язку з тим, що слабкість міокарда може бути наслідком сильного емоційного стресу, наприклад, через смерть коханої людини, стан також називається «синдромом розбитого серця».

Вперше "синдром розбитого серця" описав японський вчений Хікару Сато в 1990 році - тоді він отримав назву "кардіоміопатія такоцубо" (від японського "takotsubo" - керамічний горщик з круглою основою і вузькою шийкою).

Що є причиною виникнення кардіоміопатії Такоцубо?

Вважається, що причиною розвитку такого стану є викид катехоламінів внаслідок стресу. До інших можливих механізмів належть спазм коронарних артерій, порушення функції коронарних мікросудин, дефект метаболізму жирних кислот у міокарді та висока чутливість апікального сегменту до дії катехоламінів.

Синдром розбитого серця може бути тимчасовим явищем - у цьому випадку серцевий м'яз відновиться через кілька днів, тижнів або місяців. Але в деяких випадках розвиток синдрому може привести навіть до смерті.

У Британії синдром розбитого серця діагностують приблизно у 2,5 тис. пацієнтів щороку.

Даний хворобливий стан подвоює ризик інфаркту, і страждають ним частіше жінки в період постменопаузи.

Клініка патологічного стану

Типово пацієнти скаржаться на загруднинний біль, спостерігається елевація ST-сегменту та зростання рівня серцевих ферментів. Водночас зміни на коронарній ангіограмі відсутні.

Вентрикулограма виявляє характерну дилятацію верхівки з акінезією. Відрізнити СТ від гострого коронарного синдрому (ГКС) надзвичайно важко, проте, на відміну від ГКС, який найчастіше розвивається зранку, СТ спостерігають переважно ввечері.

Кореляція серця та мозку

Єлена Гадрі з Університетської клініки Цюріха разом зі своїми колегами вивчила активність головного мозку 15 пацієнтів, у яких діагностували синдром розбитого серця.

Дані томографії показали значні відмінності активності мозку цих пацієнтів від картини, що спостерігалася у 39 здорових учасників контрольної групи.

У них відзначили набагато менший зв'язок між ділянками мозку, що відповідають за контроль над емоціями, і несвідомими (автоматичними) реакціями організму (такими як серцебиття).

«Емоції формуються в головному мозку, тому цілком можливо, що хвороба формується в мозку. А потім мозок надсилає відповідні сигнали серцю», — каже Гадрі.

Для того, щоб зрозуміти механізм формування синдрому, необхідні подальші дослідження. У швейцарських учених, що проводили дослідження, не було даних томографічного дослідження пацієнтів до того, як у них був виявлений синдром розбитого серця. Тому дослідники не можуть стверджувати, що скорочення зв'язків між різними відділами головного мозку стало наслідком розвитку синдрому, або ж синдром розвинувся через скорочення зв'язків.