Як здружилися людина і собака - розкаже ДНК

Останнє генетичне дослідження прадавніх собак заповнює прогалини в історії походження і розвитку цих тварин.

"Собаки дійсно унікальні істоти. Їх приручили ще тоді, коли люди були мисливцями і збирачами. А в ті часи це були інші тварини - дикі хижі вовки, які лякали людей в багатьох частинах світу", - розповів ВВС доктор Понтус Скоглунд, співавтор дослідження і керівник лабораторії стародавнього геному в лондонському інституті Френсіса Кріка.

"Тому постає питання, чому люди їх приручили? Як їм це вдалося? Ось, що нас, зрештою, цікавить".

Певною мірою генетичні патерни собак повторюють людські, тому що люди брали їх з собою, коли мігрували. Але були і важливі відмінності.

Наприклад, ранні європейські собаки мали дві абсолютно різні генетичні лінії, одна з яких була пов'язана з близькосхідними собаками, а інша - з сибірськими.

Але в якийсь момент, можливо, в бронзову добу, одна генетична лінія замінила всі інші, що були на континенті. Цей патерн немає аналогів серед генетичних патернів європейців.

"Якщо ми озирнемося на чотири-п'ять тисяч років назад, то побачимо, що в Європі була велика різноманітність собак, - каже Андерс Бергстрем, палеогенетик з інституту Френсіса Кріка. - Але генетично вони походять з дуже вузької підгрупи, що існувала раніше".

Міжнародна група дослідників проаналізувала рештки 27 прадавніх собак, що належали до різних археологічних культур. Вони порівнювали їх один з одним та з сучасними видами.

Наприклад, такі породи, як чихуахуа і ксолоітцкуінтлі з Мексики та південноафриканський родезійський ріджбек мають генетичні сліди прадавніх собак цих регіонів.

А от родовід собак у Східній Азії - складніший. Китайські породи, схоже, успадкували частину своїх генів від австралійських дінго та новогвінейського співочого собаки, решту - з Європи та прародичів з російських степів.

Грегер Ларсон, співавтор дослідження з Оксфордського університету, сказав: "Пес - це наш найстаріший і найближчий друг людини серед тварин. ДНК прадавніх собак показує, яке давнє коріння має наша спільна історія, і це зрештою допоможе нам зрозуміти, коли і де почалися наші глибокі відносини".

Вважають, що собаки походять від вовків, які приходити до людських поселень у пошуках їжі. Коли їх приручили, вони почали допомагати під час полювання та охороняли помешкання.

Результати свідчать, що всі собаки проходять від однієї вимерлої популяції вовків або від кількох близькоспоріднених. А от коли відбулося їхнє розділення - невідомо.

"Історія собак була настільки динамічною, що відстежити її по ДНК дуже складно", - каже доктор Скоглунд.