ЗВІДКИ ВЗЯЛИСЯ ЦІ СТЕРЕОТИПНІ СОЦІАЛЬНІ УСТАНОВКИ ЩОДО СЕКСУАЛЬНОСТІ?
На думку І.С. Кона, серед причин, які обмежують жіночу сексуальність, важливе місце посідають антисексуальні установки, викликані пуританським вихованням у дитинстві, відсутністю своєчасного набуття знань щодо особливостей статевої поведінки. А також навіть примітивна сексуальна техніка чоловіка, який не приділяє необхідної уваги любовним ласкам, - Кон вважає однією з причин, які обмежують жіночу сексуальність.
Тут не посперечаєшся, дійсно цей факт має значення. Хоча сучасна жінка, котра доходить до думки, що вона сама відповідальна за свою насолоду має більше шансів на щасливе сексуальне життя, ніж жінка котра пасивно спостерігає за провалом в своєму сексуальному житті.
Але щоб дійти до цієї думки треба убрати з голови, наприклад такі установки, як:
«Чоловік відповідальний за мою насолоду/чоловік повинен ініціювати секс, а не жінка/ чоловік повинен добиватися, володіти, а жінка віддаватися і тд…»
При усуненні цих чинників, пише Кон, сексуальність жінки може перевищувати чоловічу, що відображено у динаміці сексуальності у розвинених європейських країнах протягом другої половини ХХ століття.
Негативне ставлення до сексуальності приписувалось жінкам протягом ХІХ– початку ХХ століття, це було викликане нерівними рольовими позиціями статей у сексуальних відносинах, на що вказував наприклад В. Райх: «Сексуальна мораль, пронизана власницькими інтересами, перетворила у щось цілком природне таку ситуацію, у якій чоловік «володіє» жінкою, жінка ж, «віддається» чоловікові. А так, як оволодіння має під собою честь, у той час як віддатися означає принизитись, у жінок сформувалось боязливе ставлення до статевого акту» .
То ж навіть Райх майже 100 років тому дає нам відповідь на те, звідки росте коріння таких установок як «чоловік володіє,а жінка віддається». Стереотип, котрий історично вбитий в голови мільйонам жінок, через котрий жінка не може бути відповідальною за своє задоволення, не може брати ініціативу в свої руки, а може лише відповідати інтересам соціуму продовжує навіть через 100 років підсвідомо ломати сексуальність жінки.
А також сексуальність чоловіка, котрий не має сексуального сценарію «володіти», але намагається підігрувати стереотипу.
У міру ослаблення релігійних установок і посилення ролі жінок у громадському житті розвинених країн, їхнє становище звісно стало змінюватися.
Якщо у 20-ті роки майже дві третіх американок жалілись на надмірну сексуальну активність своїх чоловіків, то у 80-ті роки хотіли б рідше мати сексуальні відносини лише 5 % жінок.
З посиленням ролі жінки в соціумі, Ю. Щерба зазначає, що саме жінки тепер часто є ініціаторами статевого акту.
Однак, тепер багато жінок усього світу жаліються на психологічну нечутливість чоловіків, які стурбовані лише власними переживаннями і приділяють мало уваги сексуальному задоволенню та відчуттям жінки.
Звісно, бо історично так довго чоловікам вбивалося, що він має «володіти», це слово має під собою поняття сили та влади, та виключає поняття уваги до інтересів жінки.
То ж щоб зрозуміти чоловікам сховані за цим стереотипи/установки знадобиться і сексуальна освіта і актуалізація власних бажань та психосексуальна усвідомленість. Те ж саме знадобиться і жінці, бо стереотипи це невід’ємний елемент буденної свідомості. Він акумулює певний стандартизований колективний досвід людини у процесі навчання і спілкування з іншими.
Стереотип може бути істинним і хибним. Його сутність у тому, що він висловлює ставлення, установку соціальної групи до певного явища.
Таким чином, джерела сексуальних установок сформувалися таким чином
1) фізіологічні особливості та можливості чоловічого та жіночого організму;
2) уявлення людей про ці особливості та можливості, які часто не відповідають реальності;
3) особливості соціалізації (пуританське виховання, нестача інформації про сексуальність, батьківські заборони на розвиток сексуальності
4) специфіка отриманої інформації про сексуальність, оцінкові судження
5) суспільні ґендерні стереотипи: маскулінності та фемінності.
У стереотипах маскулінності і фемінності простежується зв’язок з соціальними реаліями: ототожнення фемінної сексуальної позиції з підлеглим, а маскулінної – з панівним становищем.
Ослаблення поляризації цих образів маскулінності і фемінності змушує суспільство більш толерантно ставитися до індивідуальних варіацій у цьому питанні.
У всі часи було чимало чоловіків і жінок, індивідуальності яких не вкладалися у жорсткі рамки статевих стереотипів це підтверджує історія.
Отже, жіноче рівноправ’я і зміна статево-рольових норм і стереотипів робить проблематичними багато традиційних уявлень про природу статі та сексуальності.
Усвідомлюючи це особистість збільшує різноманітність стилів свого сексуального життя і розширює свої межі свободи вибору.
То ж час передивитись свої установки котрі були історично продиктовані соціумом та вже давно неактуальні та застарілі