НОРМА/МЕЖА
Існує 3 погляди на поняття норми в сексології.
• Морально культурний підхід – він визначає норму, прийняту в суспільстві в певний період часу.
• Середньостатистична норма – такий підхід є найпопулярнішим. Він дозволяє відштовхуватись від реалій, які є приблизно однаковими для всіх.
• Психологічна норма – цей підхід говорить про те, що нормальна сексуальність – це всі здорові події (ідеї, думки, вчинки), які сприяють сексуальному розвитку особистості.⠀
У сфері суспільної моралі відбулося за останні десятиліття багато радикальних змін, як і у сфері відносин між статями.
Уявлення про сором і безсоромність, норму та патологію зазнали істотної еволюції в межах життя одного покоління, викликавши найгостріші ідейні суперечки та життєві конфлікти.
Де грань, що пролягає між пристойною моральністю і звільненням від догм та сором’язливості?
Ми повинні розуміти, що сексуальність не є ні природною даністю, яку суспільство намагається так чи інакше приборкати, ні темним, інстинктивним початком психіки, яке свідомість поступово відкриває та прояснює.
Сексуальна моральна норма - це культурно-історичний феномен, та її історія - еволюція способів регулювання однієї й тієї сексуальної поведінки, процес створення відповідних норм, значень і сенсів.
Сексуальна поведінка людини не зводиться до суми психофізичних автоматизмів та навичок; вона нерозривно пов'язана з еротичною уявою особистості.
Статеве життя перестає виглядати інстинктивним, а регулюючі його моральні норми перетворюються на "сексуальну культуру" суспільства, варіативні можливості якої обмежені, з одного боку, біологічною природою людини, а з іншого - внутрішньою послідовністю та логікою культури як цілого.
Ядро цієї нормативної культури складають статеві заборони, за допомогою яких суспільство уніфікує поведінку своїх членів
Майже у всіх суспільствах наприклад існує так званий подвійний стандарт - різні норми сексуальної поведінки для чоловіків і для жінок, що передбачають набагато суворіші обмеження жіночої сексуальності, ніж чоловічої. Дуже великі та соціально-вікові градації, багато вчинків, дозволених дорослим, заборонені наприклад підліткам
Існує деякий стереотип, що визнання значення для людини чуттєвої норми означає відмову від контролю та самоконтролю.
Насправді, відбувається навпаки, коли людина поглиблюється в свої фантазії та освідомлює їх, працює з почуттям сорому та провини, котрі десь обмежують, визнає свою чуттєвість та бажання - нормою, то контролювати нічого не доводиться.
Якщо ми говоримо, про сексуальні розлади, та психологічну норму, то тут нам знадобиться МКХ-11, де є перелік сексуальних розладів поведінки
Нездатність контролювати власні сексуальні імпульси – це компульсивний сексуальний розлад поведінки. Він характерний тим, що сексуальні дії людини постійно повторюються та стають основним пріоритетом у її житті.
Сексуальне життя не приносить задоволення, може провокувати стрес або погіршувати працездатність, сімейні стосунки тощо.
Не є нормою парафілії – педофілія, зоофілія та некрофілія; примусовий садизм, фроттеризм також залишаються у списку психічних захворювань.ВООЗ визнав перверсіями всі сексуальні дії, які здійснюються щодо тих, хто не може дати згоди на секс.
Все, що поза цим списком - не є розладом/психологічною " не нормою". Соціальна девіантність або самостійний конфлікт, що не тягне за собою дисфункцію особистості, не може бути зарахований до психічних розладів.
Відповідно до цього принципу, специфічні способи досягнення сексуального збудження, які є незвичайними, але не викликають дистресу, дисфункції або шкоди здоров'ю оточуючих і себе, не є психічними захворюваннями.