10 фактів зсередини: бути режисером “Орел і Решка”
Матеріал підготувала редакція студентського видання SLOG.
Жодного особистого життя, жорсткий графік та інші секрети виробництва непристойно популярного реаліті-шоу "Орел і Решка". Режисер телешоу відверто (тому анонімно) розповів про свою роботу та застеріг тих, кому вона однозначно не підійде.
1.
Я – дипломований режисер і працюю за спеціальністю. Таких як я дуже мало, бо зазвичай в Україні режисерами стають самоучки. Окрім “Орла і Решки”, я працюю на зйомках серіалів, займаюсь постпродакшеном ще одного тревел-проекту та запускаю оригінальний формат шоу – шукаю покупців на телеринках за кордоном. Ще, звісно, знімаю рекламу – вона приносить найбільше грошей. Як все встигнути? У мене майже немає особистого життя, я не розважаюся і не відвідую клуби чи бари. Це все реально встигати і менеджити, якщо працювати 5 днів на тиждень з 8:00 до 21:00, не витрачаючи життя на безглузді тусовки і не закохуючись. В цьому бізнесі, за правильного підходу, легко до 30-35 купити собі квартиру і спортивну тачку, тому в мене дуже реальна мотивація займатись своєю роботою.
2.
Найважче в роботі з “Орел і Решка” – це недолік сну і потреба возити з собою безліч техніки.
- На зйомках графік приблизно однаковий: відбій о 1-2 ночі, підйом приблизно о 6, а буває й раніше, якщо запланована локація за містом чи потрібно випливати в море. Після відбою режисер зазвичай робить дублікат матеріалу на випадок механічного пошкодження жорсткого диску. На зйомку витрачають багато грошей і часу, до того ж реаліті – це унікальний контент, перестрахуватися ніколи не буде зайвим.
- Техніку переважно на собі тягнуть оператори. Часто траплялося, що особиста валіза, яку оператори здають в багаж, важить 18 кг, а рюкзак з технікою – ще 23-24кг. Бували випадки, коли при перевірці ручної поклажі (якщо можна її так назвати, хе-хе) оператори одягали на шию камеру з найтяжчою оптикою, прикріпляли до камери все додаткове обладнання, щоб рюкзак пройшов допустимі вагові норми. Викручуємося як можемо.
- На додачу маємо ще й нерегулярний прийом їжі. Сніданок у нас обов’язковий. Група завжди снідає, або якщо виїзд на зйомку дуже ранній, то продюсер пакує сніданки для команди з собою в дорогу. Обід чи вечеря – це справжнє свято і трапляється дуже рідко. Якщо встиг хоч щось з’їсти на ходу, то це перемога. Нас рятують термокружки: зранку туди засипають кашу (зелену гречку або вівсянку). Вдень шукають окріп, заливають і закидають тунець з баночки. Швидко, ситно, чисто.
3.
У нас дуже багато перельотів та переїздів. Настільки багато, що їх важко порахувати. За рік знімальна група може двічі облетіти навколо світу, якщо не більше. Одного разу за 5 місяців вийшло більше 120 перельотів! Після 120-го я перестав рахувати, втомився. Це було кілька років тому – зараз літаємо трохи менше, але різниця невелика. Як у всіх на телебаченні, відпустки ми маємо тільки в міжсезоння, після новорічних свят та влітку між зйомками.
4.
Сценарії у шоу, звісно, є. Але не плутайте сценарії серіалу чи художнього фільму з реаліті (як “Орел і Решка”) або документальною зйомкою. Це зовсім різні речі, в останніх завжди присутня варіативність, професійний розрахунок і багаторічний досвід знімальної групи. Особливість підготовки сценарію у тому, що він радше схематичний.
5.
Ми завжди обмежені у часі, на одну локацію в нас є кілька годин. Є локації до яких потрібно довго їхати, а потім довго повертатися назад – на них виділяється значно більше часу, щоб точно відзняти достатньо матеріалу, щоб витрачений час на дорогу не був марним. Багато сцен ми знімаємо “одним кадром”. Наприклад, коли якась ситуація розвивається динамічно чи непередбачувано, або коли є несерйозна загроза життю (частенько знімаємо в екстремальних умовах). Потім на монтажі це дроблять для динаміки і економії ефірного часу, а також для того, щоб не втратити увагу глядача. Хоча, насправді, правильно розкадрована локація – це коли ти точно знаєш, що тобі потрібно, а це не потребує зйомки всього шоу за раз.
6.
Золота карта існує, але має обмеження і багато чого потрібно узгоджувати. Фактично, вона дістається ведучим в парі з продюсером. Без нього вся витівка обернеться катастрофою.
7.
Все по-справжньому! Ведучий чи ведуча обов’язково ночують в дешевому хостелі, якщо йому чи їй випало 100 баксів на вихідні. Усі спроби імітації були провальними, бо не було живої реакції на умови проживання, не було усвідомлення того, що і правда потрібно буде тут ночувати, приймати душ і переодягатись в кімнаті з десятьма незнайомцями. Тому, коли ведучі бездушно і спокійно розповідають про локацію, режисер часто за кадром може сказати, що ми дійсно будемо тут спати. Всією групою. І тоді йде реальний life-експірієнс, вмикається жах і жива реакція. Звичайно, бувають виключення, коли потрібно їхати знімати нічну локацію чи дознімати необхідні сюжети. Так само і з монеткою – перше підкидання і перша реакція завжди справжня. Попередні домовленості все руйнують. Не буде живих вражень, якщо “бідний” внутрішньо змирився зі своєю долею, а “багатий” більше не зможе видати живе здивування і радість.
8.
Іноді все йде зовсім не за сценарієм. Кілька років назад знімальна група ночувала в пустелі Атакама – на висоті 4300 метрів, при температурі -30, в 6-ти годинах їзди від найближчого міста. Ночували в старенькому бусику Міцубісі L300 89-го рокy. У команди був приблизно достатній об’єм бензину на дорогу туди і назад, а ще був запас харчів, які вони не змогли приготувати, бо переносні газові комфорки не змогли закип’ятити воду для приготування при такій температурі. Тож знімальна група була 2 дні без зв’язку в пустелі, з домовленістю, що їх поїдуть шукати, якщо вони не повернуться через 2 дні. Все скінчилось добре, але це ж справжній екстрим.
9.
Майже всі схованки пляшок зі 100$ знайдені. Люди організовуються і цілеспрямовано їх шукають, а коли знаходять – самі нам повідомляють. Для когось це стало справжнім хобі.
10.
Багато режисерів приходили на проект і йшли після першого пулу (пул – виїзд команди на зйомку 3-4 міст і повернення додому). Вони думали, що будуть просто керувати процесом, матимуть час на роздуми, на пошук надзадачі, а також, що у них буде час на нескінченну кількість дублів. Насправді, зйомка на виїзді такого шоу – це, перш за все, орієнтування в просторі і в запропонованих обставинах. Тут головне – адекватна оцінка обставин, чітко поставлена задача ведучому і оператору. Далі процес запускається і ми, по факту, є спостерігачами. Вносимо мінімальні корективи в тексти ведучих і ставимо задачі оператору, який повинен відзняти достатньо матеріалу, щоб історія склалася докупи. По факту, кожен від оператор до ведучого – це самостійна творча одиниця. Але режисер задає вектор і слідкує за атмосферою в команді. Кожен член команди потребує індивідуального підходу, щоб видавати найкращий результат. Створювати дружню атмосферу – обов’язкове завдання режисера, оскільки творчість дуже тонка матерія, і поганий настрій на знімальному майданчику може злити всю зйомку. Якщо цікаво, можете подивитися шоу “Орёл и Решка: Неизданное” – дізнаєтесь, скільки людей в команді, як живуть і чим вони дихають.
Бути режисером – це не професія, а стиль життя. У тебе немає такого поняття як відпустка в звичайному розумінні. Митець працює 24/7. Навіть у вільний час ти обдумуєш ідеї і плануєш наступні проекти. Ти пізнаєш світ через спробу передати його іншим. Ти дізнаєшся все можливе про ту чи іншу історію і видаєш золоту квінтесенцію з усього масиву можливої інформації. В період роботи в тебе немає особистого чи соціального життя і власних потреб. Твоя команда – це твої діти, рідні та сім’я.
Підписуйся на Слог в Телеграм и на Фейсбуці!
Нових героїв для рубрики пропонуйсюди.