Інтерв\'ю з Євгеном Бульдою

Матеріал підготувала редакція студентського видання SLOG. Підписуйся!

Розминка

Взагалі, я вступав до Театрального університету імені Карпенка-Карого, бо з 10-го класу мріяв про театральну кар’єру.

Розкажи про всі види діяльності і всі соціальні ролі Євгена Бульди.

На даний момент працюю в прес-службі КПІ – це основне моє місце роботи. Я помічник ректора з загальних питань. У 2014 році був прес-секретарем КПІ, але після певних подій в університеті я на деякий час пішов звідти, аби зайнятися наукою в аспірантурі. Потім повернувся.

Тобто зараз ти працюєш в прес-службі та займаєшся наукою?

Так, але поки взяв академвідпустку. Працюю над дисертацією, вона пов’язана з пласкими деталями для поліграфічних машин на ВПІ.

Добре, давай далі.

Два роки тому ми з подругою створили благодійний фонд “Меценати добра”, допомагаємо дітям-сиротам. Далі, в травні я став віце-президентом Асоціації випускників КПІ.

Супер, ми про це ще поговоримо. Чим ще займаєшся?

Ще я творча людина й іноді беру участь у творчих проектах. Я грав у КВК і Лігу Сміху у складі Збірної команди КПІ, проводив корпоративи, але зараз трохи відійшов від цього. Також нещодавно була презентація проекту "Слухай" – це бібліотека аудіокниг української літератури. Його робили Макс Фрай і Олександр Барабошко, вони отримали кошти на Громадському Бюджеті. Я був одним з кураторів проекту і начитав дві книжки: “Вертеп” А.Любченка та “Подорож ученого доктора Леонардо та його коханки прекрасної Альчести” Майка Йогансена.

Що найскладніше в начитці книжок?

Текст. Це класики, і там багато лексики, яку ми не використовуємо в повсякденному житті. Усі ці слова, наголоси – їх треба правильно вимовляти. Ми читаємо, доки не зіб’ємось – так закінчується дубль. Максимально в мене виходило прочитати десь два абзаци. Важкувато навіть для дикторів та ведучих з досвідом.

Ми попросили КПИшників надіслати питання для інтерв'ю. Одне з них було таким (дуже скорочено): Чому ти обрав саме кар'єру в КПІ, адже міг знайти як застосувати свій талант за набагато більшу ЗП, або міг займати набагато потужнішу посаду деінде, аби впливати на цілі галузі.

Дуже шкода, що питання анонімні. Розширю свою відповідь передісторією. Взагалі, я вступав до Театрального університету імені Карпенка-Карого, бо з 10-го класу мріяв про театральну кар’єру. Брав участь у змаганнях аматорських шкільних колективів, був ведучим майже всіх шкільних заходів. Мене навіть помітив народний артист України Микола Миколайович Рушковський, актор театру ім. Лесі Українки. Він допомагав готуватися до екзаменів. Але моя мама була проти, вона сама закінчила КПІ і вважала, що я маю вчинити так само, а актор – це взагалі не професія для чоловіка. І ми домовилися: якщо я з першого разу не вступаю до театрального, відношу документи в КПІ і вдруге вже не намагаюся.

Судячи з усього, спроба була невдалою.

Ну, майже. Микола Миколайович сказав згадати на екзамені його ім’я, сказати, що я від нього, аби до мене краще поставилися. Але я був дуже самовпевнений і не зробив цього. Подумав, я і так “звєзда”, талант і майбутнє української сцени, якщо сам народний артист мене помітив. Конкурс я не пройшов. Отак і потрапив до КПІ. Десь вже на третьому курсі я остаточно не жалкував, що вступив саме сюди, на ММІ. Там я отримав бакалаврат, закінчив магістратуру. Другу вищу я отримав на ФСП, а в аспірантуру вступив на ВПІ.

І чому залишився тут працювати?

За студентські роки я дуже проникся атмосферою, духом університету. Активно займався громадською діяльністю і завжди мав свою чітку позицію, був у Студраді, реалізовував різні проекти, які об’єднували студентів. Одним з таких проектів став перший в КПІ флешмоб. Більше двох років був ведучим на Радіо КПІ, вів власну передачу "По душам с Бульдой". Під кінець свого навчання я вже не міг уявити життя без КПІ. Я відчував, що можу паралельно займатися різними проектами, але основне місце, де я хочу знаходитися – це університет. Саме тоді Михайло Захарович запросив мене на посаду прес-секретаря. Це було в травні 2014 року.

Що приносить тобі основний заробіток: твоя робота в КПІ чи зовнішні проекти?

Моє основне місце роботи – це університет. Тут я отримую заробітну плату, яка складає мій основний дохід.

Але ж ти проводиш корпортиви.

Вже ні, останній провів влітку. Можу провести й зараз, але хіба що друзям. Треба вже виходити на інший рівень. Я маю працювати на певний особистий імідж: або я ведучий, комік і лігасмішник, або людина, яка хоче розвивати престижну організацію на кшталт Асоціації випускників КПІ, займатися благодійністю і працювати в університеті. Треба обирати – я заручник тієї діяльності, якою зараз займаюся. Я розумів, що момент, коли потрібно буде обирати, колись настане, тому намагався якомога більше насолоджуватися творчим процесом, доки міг цим займатися. Хоча літом, наприклад, я долучився до організації Atlas Weekend – за це отримав гроші, але на той час брав відпустку в університеті. А нещодавно мене запросили на кастинг дубляжу фільмів, які виходять у кінотеатрах України. Студія Le Doyen – вони дублюють більшість стрічок у нас. Голлівуд ставить їх на другу сходинку в світі у рейтингу якості озвучування, дубляжу і адаптації текстів.

Ти пройшов кастинг?

Так, буду дублювати одну з головних ролей психологічного трилеру «Смертельний лабіринт».

Це твій перший такий досвід?

Так. Взагалі, це було моєю мрією, яка втілилась у життя на День Святого Миколая – саме у цей день я пройшов кастинг.

Круто. Скажи, на чому ти їздиш по Києву?

Переважно Києвом я їжджу на громадському транспорті. Рік тому купив собі б/в Lanos 2012-го року випуску. Завдяки моїй бабусі, яка працює на фармацевтичному заводі Дарниця. В них є практика кожні кілька років розпродувати автопарк компанії своїм працівникам за привабливими цінами.

Ти живеш в гуртожитку?

Так, в 17-му гуртожитку. Хоч я з Києва, але у мене складні житлові умови. Я жив з мамою і бабусею, у нас дуже невелика житлова площа на трьох. І я попросив у адміністрації університету, аби мене тимчасово поселили до гуртожитку. Я кожного року продовжую угоду. Живу там сам.

Про КПІ, ректора та інформаційне поле

Адміністрація багато років робила щось хороше для університету і не розповідала про це, не виносила в інформаційне поле. Утворилася ніша, яку заповнила різна дезінформація.

Повернемось до КПІ. Скажи, чи не відчуваєш ти себе заручником певних рамок? Якоїсь однієї точки зору, яку ти повинен підтримувати, навіть якщо твоя власна з нею не збігається?

Не відчуваю. Університет справді проводить певну корпоративну політику. І працівники, команда, які працюють на розвиток цього механізму, повинні дотримуватися цієї загальної політики, інакше будуть виникати збої в роботі, що не дуже добре. Таких ситуацій, щоб я з чимось був кардинально не згоден і в мене потім були суперечки з самим собою, ще не траплялося. Часто хочу сказати “я зробив би інакше”, і тоді я вношу свої пропозиції. Але я втручаюсь тільки в ті питання, в яких компетентний.

Що останнє ти запропонував?

Зараз складно згадати, але це зазвичай певні поточні питання.

А ти часто спілкуєшся особисто зі Згуровським?

Так, я працюю поруч. Майже кожен день.

Опиши його трьома прикметниками.

Мудрий, виважений і гуманний.

А чи гуманно тримати студентів взимку в аудиторіях, де лише 7 градусів?

Це окреме питання. Я теж вчився в таких корпусах.

Наче не дуже гуманно.

Це проблема інформування. Якщо погані туалети або десь бруківка розвалена – то винен одразу ректор. Можливо глобально так може здаватися, бо звинувачують завжди керівника. Дійсно, ці проблеми є. Але не все так просто. Адміністрація багато років робила щось хороше для університету і не розповідала про це, не виносила в інформаційне поле. Утворилася ніша, яку заповнила різна дезінформація. Ось це і є проблема.

Ти про KPI live?

В тому числі про нього, але не тільки. Дезінформація розповсюджується дуже швидко, цьому сприяють технології в наш час. А ще вони висвітлюють лише негатив. Чомусь, коли говорять, що з теплом все погано, ніхто не згадує 17-й корпус, для якого виділилися значні кошти, де замінили всі вікна і ще зробили утеплення. Так от, я не пам’ятаю, щоб про це хтось написав.

А чому ви самі не написали?

Я ж кажу, тривалий час були певні недопрацювання з інформуванням.

Претензія студентів не в тому, що нічого не робиться, а в тому, що робилося б набагато більше, якщо всі гроші витрачалися би по справі.

Можна будь-кого звинуватити в корупції. Навіть мене, хоч в мене немає доступу до бюджетних коштів.

Було розслідування у справі Ковальова, це не просто теревені.

Ти мене вибач, але поки по цій справі не буде висновків авторитетних органів, я коментувати її не буду. А те журналістське розслідування містило в собі багато маніпуляцій фактами. Я згоден, що показали конфлікт інтересів, питань немає, справді у Ковальова є брат. Але щодо корупції, то там непевні звинувачення.

Навіть без розслідування, є факти, які всіх обурюють. Немає жодного нового гуртожитку, але є нові житлові комплекси. Ось в цьому конфлікт, а не в тому, хто кому брат/сват. Якби був результат, ніхто б не причепився. Але ми бачимо, що за 27 років єдиний гуртожиток досі не збудований, а на території кампусу з'являються нові й нові ЖК. Ось це всіх дратує. Але я розумію, що ти не можеш на цю тему розмовляти відкрито.

Я можу відкрито говорити про будь що, у чому розбираюсь, чим займаюсь або якщо володію інформацією. У цьому випадку це не так.

Якби твоя позиція якось не збігалася з позицією адміністрації, то ти б, напевно, не зміг висловлювати її отак публічно.

У мене може бути своя точка зору на певні питання.

Добре, що ти думаєш про те, що є нові ЖК, але немає нових гуртожитків?

Треба розбиратися.

Те розслідування якраз і було спробою розібратися.

У будь-якому випадку, на зведення ЖК є дозвіл спеціальних служб. Єдина помилка – те, що до громадськості одразу не донесли інформацію про інвестиційну угоду. Але це і неможливо зробити в повному обсязі, тому що там є конфіденційна інформація, яку не хоче розголошувати інша сторона.

Хто живе в цих ЖК? Квартири надавались працівникам КПІ?

Я цього не знаю. Там живуть працівники КПІ, але на яких умовах вони отримували квартири – я не знаю.

Отже, твоя точка зору з приводу ЖК збігається з позицією адміністрації?

Загалом, так. Дуже цікаво, що Ваня Ніколенко (організатор антикорупційного мітингу в КПІ у жовтні 2018 року, - прим.ред), коли півтора роки був головою студради студмістечка, прошерстів дуже багато документів, які йому надавали. І тоді він не піднімав ці питання, почав говорити про це тільки зараз. А останнім часом, з багатьох питань у Телеграмі тегають мене. Це полюбляють робити Ніколенко, Ярильченко, Сависько та інші. І потім з’являються звинувачення, мовляв, я ігнорую запитання. Але як я можу о восьмій вечора відповісти на питання, інформацію по якому мені треба збирати день чи два? Люди цього не розуміють.

А чому ти не відповідаєш, що тобі потрібні два дні, аби зібрати інформацію? "Зможу відповісти через два дні".

Ой, це не має сенсу. Краще промовчати. Інакше скажуть: “ааа, понятно, Бульду готовят к ответу, админка готовит отписку”. Це таке середовище, де неважливо, будеш ти правим чи неправим.

Ти ж знаєш, що в антикризовій комунікації мовчати - найгірша стратегія. Людей це дратує.

Я не вважаю себе антикризовим менеджером.

Але ж ти працюєш у прес-службі, захищаєш репутацію КПІ. А тут її несправедливо, як ти кажеш, розхитують. Чому ж мовчати, а не присікти це?

Де я міг, і якщо володів достовірною інформацією, оперативно надавав відповідь. Такі питання потім зазвичай знімалися, бо якщо люди бачать, що надається правдива інформація, і аргументів у них немає, то їм більше нецікаво.

То чому завжди так не робити?

Деколи, вважаю, краще нічого не відповісти людям, ніж щось сказати, бо потім цю інформацію перекрутять. У цьому середовищі це точно. Наприклад, KPI discuss (чат КПІшників в Телеграм, - прим.ред.) підлягає жорсткій цензурі. І навіть KPI флуд (інший чат КПІшників в Телеграм, - прим.ред.), який типу без цензури – також. Маленький приклад: студенти, які грають в Лігу Сміху намагалися там писати анонси. Їх видаляють.

Чому?

Не знаю, треба питати адміністраторів. Я думаю, що Ліга Сміху КПІ – це дуже потужний рух, де більше 500 студентів. Вони креативні, кмітливі і розумні. Тупа людина не зможе написати смішний жарт. Гумор – це похідна від інтелекту. А людям, які несуть негативізм, такий позитивний рух не потрібен. Чим більше позитивних людей, тим менше вдається просувати дезінформацію. Ще ймовірно причиною є те, що до створення Ліги Сміху КПІ доклав руку і я. Хоча сама Ліга Сміху КПІ повністю нейтральна і без політики, збирають повні зали по півтори тисячі людей. Якщо ти помітила, то жодного запису про Лігу Сміху КПІ на Лайві нема. Ігнорують. Якось ми намагалися спитати, з чим це пов’язано. Нам ввічливо відповіли, що, мовляв, Ліга Сміху КПІ – це комерційний проект. Запросили за один рекламний пост на Лайві 4 000 грн. Але ніхто не знає, що виручених коштів не вистачає покрити і 70% затрат на організацію ігор.

Гала-концерт Ліги Сміху 2014-го року. Збірна КПІ, - прим.ред.

А скільки коштують квитки?

Від 40 до 150 грн.

Чому тоді Королева і Містер КПІ безкоштовні?

Туди виділяють кошти студентські організації, Студрада. У них є бюджет , який виділяється з університетських коштів. На Лігу Сміху КПІ вони виділяти не погодились, тому ми зробили платний вхід.

Звинувачення в корупції – наклеп?

Я працюю в адміністрації з 2014 року і досі не відчув, що хтось десь впроваджує корупційні схеми.

Наступне питання від студента: як ти прокоментуєш останній аудит за 35 000 гривень (за результатами якого не виявлено жодних порушень у зведенні забудов на території кампусу; на KPI live підіймалось питання, чому юристи виконали роботу за таку невелику для них ціну або чому витратили так мало часу, - прим.ред.)?

Це знову один з інструментів маніпуляції. Дійсно, в юристів висока вартість години оплати праці. Моя думка така: для багатьох комерційних установ співпраця з великими державними установами – це престиж, репутація. І дуже часто комерційні структури йдуть на поступки. Думаю, команді досвідчених юристів пропрацювати таку кількість документів було неважко.

Чому прес-служба КПІ не може дати чітку відповідь, що "ось хлопці зробили нам знижку, ось підтверджуючі документи, вони працювали три тижні"?

Не можна так сказати, що зробили знижку. Вони виконали цю роботу за ці кошти. Ми розуміємо, що вони пішли на поступки, а юридично вони просто виконали роботу за 35 000 гривень. Кого турбує питання витраченого на обробку документів часу, нехай звернуться до фірми і спитають, скільки було витрачено реального часу на опрацювання документів.

Якщо чиясь мета – вас оббрехати, то ваша – просто показати правду. Чому ви не захищаєте себе, якщо правда на вашому боці?

Подивись в інтернеті, що це за фірма. Вона дуже престижна. Якщо не помиляюся, вона входить в десятку кращих юридичних компаній України. Що їм краще: якісно зробити свою роботу чи поставити під питання свій авторитет? Я думаю, що все було якісно. Тепер в них в переліку досягнень є робота з КПІ.

Чому юристи самі не пояснюють, що і як сталося? Вони мовчать і ви мовчите. Якщо немає реакції, то здається, що щось не так.

А навіщо? Я можу й так приблизно передбачити коментарі до моїх відповідей. Там буде приблизно “Бульда – голос админки, своего мнения нет”, “прикрываются”, “придумывают”. Це деструктивний діалог, конструктиву не буде, я вже намагався. В мене дуже багато роботи, я не сиджу за комп’ютером днями. І не можу дозволити собі витрачати час на те, щоб за першої забаганки деяких, так званих, активістів їм щось писати і доводити.

Скільки людей працює в прес-службі?

Є верстальники, редактори, кореспонденти, які працюють над “Київським Політехніком”. Десь 6 чи 7 людей.

І в жодного немає часу відповісти на наклеп?

В жодного, бо це не має сенсу.

Ти можеш припустити, що в КПІ є корупція?

Так, можу. Були поодинокі дрібні випадки, але це одразу викорінювалось. Це було на рівні викладачів.

А крупніша корупція, коли можна добряче розжитися?

Я працюю в адміністрації з 2014 року і досі не відчув, що хтось десь впроваджує корупційні схеми. Якби відчув, то, мабуть, захотів би якось це донести керівнику.

А якщо би це виходило від керівника?

Я дуже багато спілкувався з Михайлом Захаровичем, а також дізнався, яка у нього репутація за межами України. Мені здається, що це йому навіть не цікаво. У нього дуже високий легальний прибуток, який він заробив своїм розумом і своєю працею, та повага світової наукової спільноти і не тільки. Бруднити себе якимись корупційними схемами йому просто немає сенсу. Про це ж ніхто не замислюється. Навіщо людині псувати через якісь гроші свій авторитет?

Але ж є випадки, коли людині гроші дорожчі за авторитет.

Є. Але це не та людина.

Флешбек – КПІбори 2.0

Я тільки поніс деякі репутаційні втрати з тим хештегом.

Чи знаєш ти хорошу програму для зміни голосу (Євген Бульда озвучив скандальне відео про Геннадія Новікова зміненим голосом під час виборів до Київради у 2015 році, - прим.ред.)?

Ні. Я й не намагався, мені нічого приховувати. В тому відео навіть не було задачі змінити чи приховати мій голос, просто запропонували стишеним голосом озвучити, як популярні того часу відео про АТО і т.д. А з цього зробили сенсацію і “чорнуху БЮТ”, хоча ніхто нічого не приховував. Це просто технології, які очевидні для всіх, хто намагається розібратися.

Але ж ви першими почали, коли випустили відео про Гєну Новікова.

Ви дуже поверхнево дивитеся. Я через KPI TV декілька разів викликав Гєну на публічні дебати з тих пір. Він щоразу відмовлявся. І Сашу Беленко також. Це відео з’явилося не просто так, а тому, що Гєна Новіков робив непорядні речі. Він бруднив Олега Десятова, писав неправду. Наприклад, що Десятов пішов і домовився, щоб Новікова не брали кандидатом в депутати від партії "Батьківщина". Це суцільна брехня. Кожна партія проводить оцінку кандидатів за різними критеріями, і Новікова не взяли тільки через те, що він не відповідав певним вимогам. Якби у нас були взаєморозуміння і співпраця, відео не було б.

Чи намагались ви домовитись особисто перед тим, як виносити все на публіку?

Звичайно. У Олега Десятова є смс-переписка, де Гєна себе неадекватно поводить. Але Олег – дуже порядна людина, і він сказав, що це їх особиста переписка, її виносити публічно не можна. Хоча ми йому пропонували.

Десятов зараз якось пов'язаний з політикою?

Ні. З тих пір він не хоче займатися політикою.

Фото 2011 року після запису передачі "По душам с Бульдой", - прим.ред.

КПІбори принесли хоч комусь користь, наприклад, в розвитку політичної кар'єри?

Хіба що Гєні Новікову в подальшій роботі в інформаційній сфері. А так, в політиці ніхто не залишився. Тоді, в 2014 році (під час першої спроби провести КПІшного кандидата до Київради; тоді єдиним кандидатом був Олег Десятов і програв на виборах на незначну кількість голосів Руслану Кисілю від партії УДАР, - прим.ред.), всі горіли і була злагоджена команда, ми думали, що будемо підтримувати один одного. Але меркантильність деяких людей все зруйнувала.

Чому ти сам відмовився від висування?

Я бачив Олега Десятова гарним кандидатом, не хотів створювати йому конкуренцію.

Твоє життя якось змінилося після тих подій?

Глобально ні. Я тільки поніс деякі репутаційні втрати з тим хештегом (Геннадій Новіков під час КПІборів 2.0 виклав пост у Вконтакте із хештегом, за який його звільнили з КПІ, - прим.ред.). Якщо ти не можеш з'ясувати стосунки з людиною особисто, а починаеш поливати її брудом в інтернеті, сидячи на дивані, то це просто боягузтво.

Мітинг

Я знав, що цей мітинг відбудеться ще тоді, коли в чат закинули слово “мітинг”.

Повернемося до останніх подій. Мітинг був якоюсь несподіванкою для адміністрації?

Ні. Я знав, що цей мітинг відбудеться ще тоді, коли в чат закинули слово “мітинг”.

Ректор читає Лайв?

Думаю, що ні, в нього немає на це часу. Але він в курсі, його інформують про найважливіше.

Роздруковують?

Так, або просто показують на екрані. Ректор поставився до мітингу дуже спокійно. Адже якщо в студентів є невдоволення і запитання, то гаразд, приходьте, і ми надамо всі відповіді. Інше питання: хто й навіщо ініціював цей мітинг.

Хто й навіщо?

Мені здається, якби ми посадили 2-3 досвідчених журналістів і політтехнолога дивитись цей сюжет 24 каналу, вони б помітили, що все було гарно сплановано.

З якою метою?

Ну, можливо, Гєна ображений. Хоча, я вважаю, що його справедливо звільнили. Викладач КПІ не повинен себе так поводити: ображати та поливати брудом колег і студентів. Крім цього, мабуть, є якісь більш глобальні меркантильні цілі. Час покаже.

Чи був цей мітинг для Згуровського ударом?

Ні в якому разі. Звичайно, як і будь-якій людині, йому це неприємно. Ти вкладаєш багато зусиль і енергії протягом багатьох років, щоб створити щось краще, ніж було, а потім хтось з натовпу виходить і починає звинувачувати тебе в чомусь, не маючи на це жодних підстав, і, я вважаю, жодного морального права. Михайло Захарович відомий та авторитетний у світі науковець

Він балотуватиметься на наступні вибори ректора?

Не знаю.

Ти читав наше інтерв'ю з Іваном Ніколенко (організатором антикорупційного мітингу; інтерв'ю вийшло на ресурсі SLOG, але його видалила адміністрація Tilda разом із іншим матеріалом про позбавлення від наркозалежності, - прим.ред.)?

Ні. Ніколенко у мене визиває відразу. Тому що це людина, яку я колись підтримав, коли він балотувався на голову студради студмістечка. Я навіть тоді виступав у залі вченої ради на його підтримку. До цього я консультував його і Єрофєєва з приводу порушень та фальсифікацій з боку їх опонентів. Я їм радо допоміг, ми спілкувалися декілька разів. І після того людина на мітингу так до мене ставиться.

Ви з ним не спілкувалися після його випуску до мітингу.

Ні. Але на мітингу це була просто інша людина, з шаленими очима. Коли я звертався до студентів, він підходив і казав: “Знаєш, хто з тобою спілкується? Людина, яка поливала брудом Гєну Новікова в 2015-му році”. Він брехав. І це хлопець, який приходив до мене по допомогу. І я не відмовив, я допоміг. Він створює собі образ борця за справедливість. Я вважаю, що таким чином він і його команда будують майданчик, щоб балотуватися до Київради у 2020 році.

Він наче і не приховує політичних амбіцій.

Ну от, для цього все і робиться. Створити образ борця значно простіше, ніж робити реальні справи.

Наприклад, які?

Ну, реальні конкретні справи, дії. Щось розробити, щось запровадити, внести покращення в життя когось. Вони кажуть, що роблять справу і не мовчать про це. Ну молодці. А що далі? Що далі?!

Напевно, висунуть когось на посаду ректора. Вони хочуть позбутися корупції.

Якої?

Тієї, що будує нові ЖК, але не будує нові гуртожитки.

Знову ти про те, чого немає. А вони зможуть побудувати новий гуртожиток? Вони ж цього не пропонують. Це завуальований популізм. Вони кажуть про проблему, але не пропонують шляхи вирішення. Це тупо плацдарм і підготовка до політичної кар'єри.

А що поганого, якщо людина хоче побудувати політичну кар'єру і готує для цього плацдарм?

Можна готували плацдарм інакше. Не на маніпуляціях і не на звинуваченнях людей в корупції. Можеш зафіксувати там, що для мене Ніколенко виявився непорядною людиною. Я його колись підтримав і нормально до нього ставився. Він створює образ чесного борця, але люди просто не знають, що він не відвертий у своїх вчинках і діях.

Чисто гіпотетично: що було б, якби ми дізналися, що розслідування 24 каналу – це все правда?

Я тобі відповім на це питання, коли будуть висновки державних спеціальних служб, поліції тощо. Йде розслідування. Будемо робити все, чого вимагає Закон.

Цензура в КПІ

Пф, де були б ці низові ініціативи без допомоги адміністрації?

Чи вважаєш ти, що в КПІ зараз цензура?

Ні, не вважаю. Як це проявляється?

Все розпочалося з радіо КПІ, яке буцімто пограбували (також під час КПІборів 2.0, коли виходила передача "Овощи режима" з аналізом передвиборчих подій від Геннадія Новікова і Андрія Бродецького, - прим.ред.).

Так, була така неприємна ситуація. Ми тоді з Гєною вже не спілкувалися. До речі, після пограбування, коли команду Радіо КПІ попросила забрати свої речі, зі студії вони винесли також професійну апаратуру (два студійні мікрофони та два пантографи під них). Ця апаратура з'явилася на Радіо завдяки мені і вони не мали права її забирати.

Чому ви не з'ясували це питання?

А навіщо? Нехай залишається на їхній совісті. Якщо вони вважають, що це їхнє майно, нехай забирають. Але це я вибивав апаратуру у спонсорів, а вона зараз дуже дорого коштує.

Чому апаратуру, яку вибивав саме ти, не вкрали?

Дивне запитання. Залишилася не тільки та апаратура, яка з'явилася завдяки мені.

Ще питання від студента: що зараз з KPI TV? Чим воно заважає адміністрації?

Та нічим не заважає, хто вирішив, що воно комусь чимось заважає? Вони намагаються зробити інфопривід, що їх придушують, але це неправда. Якщо би придушували, то забрали приміщення, когось би вигнали. Там всі спокійно працюють.

Але ж Олексія Шуміленко звільнили.

Ну і що? Це привід, щоб казати, що когось придушують? Якщо звільнили – значить було за що. По нашому законодавству людину не можна звільнити без вагомих підстав.

Наступне від студента: як ти поставився до мюзиклу КПІ Ленд?

Мені було неприємно дивитися, чесно кажучи. Я не розумію, навіщо маленькі проблеми так гіперболізувати, а деякі створювати. Це нечемно.

Головна тема мюзиклу, що всі низові ініціативи намагаються задушити.

Пф, де були б ці низові ініціативи без допомоги адміністрації? Наприклад, Вежа КПІ. Скільки було докладено зусиль, щоб зняти її з балансу ММІ, бо директор інституту був дуже проти і ректор особисто його просив віддати. Підтримали. Скільки там вони отримали, 100 тисяч (проект Вежі виграв на конкурсі грантів Idea-X від Nescafe у 2014 році, - прим.ред.)? Обійшлося це дорожче. Колізей. Бєлка. Приміщення надали, косметичні ремонти, комунікації. А Lampa – що, не підтримують її?

А турнікети навіщо?

Для безпеки.

Якщо я не студент, чи зможу я зайти в бібліотеку чи в корпус?

Я думаю, так, просто буде якась процедура, як в інших університетах. Декілька років назад, коли був бум крадіжок (винесли навіть телевізор з їдальні), всі почали писати на Діскасі, на Лайві, що адміністрація зовсім не дбає про безпеку студентів. Зараз подбали, то ті ж самі люди починають писати, що от, знайшли як гроші відмити, можна було десь дешевше купити. Вони ж не розуміють, що дивляться на вартість порожніх турнікетів, а ця сума – це турнікет + програмне забезпечення + встановлення + оснащення. Що б не робилося, там все одно напишуть, що все погано. Вони націлені на негатив.

До речі, останнє питання від студента, чому ніхто з адміністрації не погоджується "Подудеть", і ти в тому числі (канал в Телеграмі "Подудим" з онлайн-сесіями питання-відповідь з цікавими для КПІшників людьми, - прим.ред.)?

Тому що це маніпулятивний формат інтерв'ю з анонімними питаннями, де все проходить через адмінів цього проекту. Навіщо це? Натомість я пропонував влаштувати відеоінтерв’ю з незалежним ведучим, де б реальні студенти ставили питання. І вгадай що мені на це відповіли адміністратори Лайву?

Відмовили?

«Не интересно», - відповіли вони.

Асоціація випускників КПІ

Випускники стають меценатами для університету, а також допомагають один одному, це важливі зв'язки.

Давай поговоримо про Асоціацію випускників КПІ. Її відродили в рамках передвиборчої кампанії Андрієвського (депутатвід округу № 222 Солом'янського району, - прим.ред.)?

З приводу Андрієвського – це повна нісенітниця. Цей штамп вже неодноразово намагались причепити Ніколенко, Рак і компанія, але це брехня. Я почав цікавитись Асоціацією давно, подивився на досвід Американських та Британських колег і запропонував правлінню концепцію розвитку. Навесні мене призначили віце-президентом цієї організації. Андрієвського запросили президентом після того, як попередній президент Асоціації Анатолій Іванович Повзик помер.Чому обрали саме Дмитра Йосиповича – бо він має авторитет та вплив, допомагає КПІ, він зможе об'єднати навколо себе випускників. Цю організацію намагаються дискредитувати люди, які самі мають політичні плани, а ми до політики жодного відношення не маємо і не матимемо.

Чому в реєстрі ти записаний як керівник, а не як віце-президент?

Тому що депутат Андрієвський не може де юре займати керівні посади та отримувати зарплатню (а законом передбачена зарплатня для керівників таких організацій). Тому юристи порадили записати керівником мене як активного члена команди. Від зарпалатні я, до речі, відмовився.

Дивись, на сайті КПІ є фото з засідання Асоціації. Скажи, чому всім членам правління, окрім тебе, 50+ років?

Не всім. Там є Віталій Солонуха і Сергій Манзюк – члени правління, молоді люди. Інші там були задовго до мене. Асоціацію зареєстрували ще в 2008 році.

Але ж це точно не випускники 2008 року.

Ні, але яке це має значення? У них тоді виникла ідея створити ком'юніті. Можливо щось у них пішло не так і ком'юніті не так розрослося, як хотілося б.

А яка мета цього ком'юніті?

Випускники стають меценатами для університету, а також допомагають один одному, це важливі зв'язки. На Заході такі організації дуже потужно розвинуті.

Але ж ці люди на фото випустились із КПІ ще за СРСР, чому раптом у 2008 році вони вирішили створити Асоціацію?

Треба у них запитати, які у них тоді були мотиви. Я думаю, тільки найкращі. Зараз мені дуже цікаво цим займатись, вже долучились більше 400 людей.

І що у вас відбувається?

Різні проекти, зустрічі з асоціацією.

Можеш назвати якийсь один, аби я зрозуміла, чим ви займаєтесь.

Зараз ще важко оцінити в повному обсязі нашу діяльність. За час моєї роботи в Асоціації було проведено святкування 120-річчя університету на Площі Знань. Виступили п’ять гуртів, у кожному з яких є випускник КПІ. Хедлайнером був Олег Скрипка і Гурт ВВ. Концерт відвідали багато випускників, всім дуже сподобалось. Ще провели грант на розробку логотипу Асоціації. Близько 20-ти студентів скинули нам свої роботи, з них нам сподобались дві. Ми розділили грант між ними, склали один логотип. Новий сайт розробляє випускник КПІ. Масштабних проектів поки не виходило створити, бо немає структури. Навесні проведемо конкурс проектів для студентів, аспірантів і співробітників КПІ по трьом напрямкам: науковий, соціальний і творчий. Проекти мають бути реалізовані всередині КПІ. Бюджет проектів – від 300 тисяч гривень. Це гроші, які будуть зібрані силами Асоціації.

А що робила Асоціація 10 років до того, як ти її очолив?

Вони фінансували пам’ятники, допомагали фінансувати конференції. Це тільки те, що я знаю. Можливо було ще щось.

В планах Асоціації немає нічого з приводу болю студентів, типу холодних корпусів?

А давайте ще побудуємо два гуртожитки. Тільки де гроші взяти? І де взяти на утеплення корпусів? Я ж уже сказав, що Асоціація випускників зараз у процесі переродження. Коли ми зможемо розпоряджатися значними бюджетами, тоді обов`язково будемо допомагати університету і в цих напрямках.

А є свіженькі випускники?

Так, 2017-го року.

Хто ваш найстарший випускник?

Випускник 1960-го року.

Побажання студентам

Побажай наостанок щось студентам, які вийшли на антикорупційний мітинг.

Бажаю їм щастя, добра. Щоб всі інші особисті проблеми вирішувалися так швидко, як вони собі уявляють. Але, на жаль, не все вирішується так швидко, як би нам того хотілося, на це є об’єктивні причини. Я бажаю, щоб було якомога менше проблем і щоб у майбутньому не доводилося виходити на жоден мітинг, окрім теплих дружніх зустрічей!

Спілкувалась Марина Овчиннікова, небайдужа КПІшниця

Дякуємо за допомогу у підготовці матеріалу Марині Юсин

Підписуйтесь на канал студентського видання SLOG у Телеграмм або на сторінку у Facebook!